Юрій Кулик: «Вирощуючи соняшник головне правильно поєднувати технологію з економікою»

409
Юрій Кулик

Останніми роками в Україні спостерігається розширення території вирощування соняшнику зі зміщенням її у західні та північні регіони, які не є традиційними для цієї культури. З якими проблемами стикаються агрономи у процесі вирощування соняшнику в новій ґрунтово-кліматичній зоні та як дотриматись оптимальної сівозміни, не втративши при цьому прибуток, нам розповів Юрій Володимирович Кулик, заслужений працівник сільського господарства України, головний агроном ТОВ «Агросетон», що на Львівщині.

– Як давно ви вирішили займатись соняшником і чому?

Вирощування будь-якої сільгоспкультури в новій для неї ґрунтово-кліматичній зоні завжди пов’язане з певним ризиком. Не є винятком і соняшник. Адже невідомо, як поведеться культура в нових для неї умовах.

Поштовхом до ідеї введення соняшнику в сівозміну стала стаття у журналі «Агроном», у якій розповідалось про відомий насіннєвий бренд і можливість вирощування цієї олійної культури в нашому регіоні, а також згадувалась її висока ціна на ринку в останні роки.

Отож кілька років тому ми, як експеримент, спробували посіяти соняшник на площі 80 гектарів. Одразу хочу зауважити, що до цього нововведення ми поставилися сумлінно: починаючи від підбору попередника – озимої пшениці до вибору мінерального добрива, системи живлення, відповідної системи захисту і, звичайно, підбору гібриду.

В той рік наш дослід привернув увагу майже всіх аграріїв регіону. Деякі з них говорили, що ця культура не для нашої зони. Ми теж хвилювались: як соняшник поведе себе в наших умовах? Тож були дуже здивовані, коли урожайність сягнула 40 ц/га. Це був гібрид П63ЛЄ10 за технологією Express Sun. Після того як ми перевели урожайність в площину економіки, то побачили, що рівень рентабельності просто фантастичний, і на наступний рік соняшник вже став повноцінною культурою в сівозміні й залишається таким до сьогодні.

– Гібридам якої групи стиглості ви надаєте перевагу і які найкраще підходять для вашого регіону?

В основному це ранньостиглі гібриди з вегетацією до 110 днів і середньостиглі – до 116 днів, які є генетично стійкими до вилягання та осипання, що, у свою чергу, позначається на термінах збирання. Однією з основних умов при виборі насіння, звісно, є високий вміст олії. Також не забуваємо і про стійкість до фомопсису та білих гнилей культури.

– Яку площу займає соняшник в сучасній структурі вашого господарства?

Загальна площа земель господарства становить близько 5 тисяч гектарів, які розташовані у двох районах Львівської області. З цієї кількості гектарів соняшнику ми стараємось висівати в межах до 700 га.

Вирощування соняшнику– Сьогодні в багатьох господарствах, особливо в традиційних для соняшнику регіонах, існує проблема з перенасиченням сівозміни культурою. На який рік соняшник повертається на попереднє місце у вашому господарстві?

Займаючись землеробством і питаннями агрономії вже тривалий час, я дедалі більше переконуюсь, що сучасний аграрій – це менеджер, який поєднує насамперед технологію вирощування з економікою і впевнено дивиться вперед, а не живе одним сільськогосподарським роком. Дотримання коректної сівозміни – це основне правило в агрономії, тому соняшник ми повертаємо на те саме поле не раніше ніж через 5 років.

Також стежимо, щоб він не пересікався з озимим ріпаком, який теж є в нашій сівозміні. Поряд із цим, правильний обробіток ґрунту, а також своєчасний догляд за культурою впродовж усього періоду вегетації забезпечують відповідний результат урожайності в кінці сезону.

Ми насамперед маємо розуміти, що розширення площі під соняшником, на жаль, супроводжується зниженням його врожайності, основною причиною чого є скорочення періоду повернення культури на попереднє місце вирощування. Тому в цьому питанні потрібно дотримуватись балансу.

– Чи існують певні проблеми з вирощуванням соняшнику у вашому регіоні?

– Проблеми з бур’янами у нас в принципі немає. Система захисту працює чудово: ґрунтовий гербіцид Примекстра TZ Голд 500 SC, к.е. з нормою 4,5 л/га після посіву та Експрес Голд 75, ВГ 0,035 г/га з додаванням ПАР Тренд 0,2 г/га в фазі 5 листків по вегетації роблять своє діло.

Також, як би не складались умови, для профілактики комплексу хвороб я завжди проводжу фунгіцидний захист, застосовуючи Аканто плюс, КС із нормою 0,8 л/га, хоча сильних проявів хвороб на наших полях ще не відмічав. Крім того, впродовж вегетації обприскую посіви інсектицидом Енжіо 247 SC, КС з нормою 0,18 г/га проти основних шкідників.

Важливу роль відіграє кислотність ґрунту, адже соняшник належить до культур, які негативно реагують на підвищення кислотності. Оптимальний рівень pH ґрунту для росту культури становить 6–7 (слабокислий та нейтральний). Щоб дотриматись цих рекомендацій, я, згідно з результатами агрохімічних аналізів, намагаюсь вибирати відповідні поля.

В зв’язку з погодними умовами ми збираємо цю культуру без проведення десикації. Вологість при цьому на момент збирання у нас зазвичай буває в межах норми. Після збирання ми навіть встигаємо сіяти озиму пшеницю на вивільнених площах. Саме так було останньої осені.

– Як, на вашу думку, можна дотриматись оптимальної сівозміни і при цьому не втратити прибуток?

Пам’ятаю, як недавно на одній науково-практичній конференції в місті Києві науковці й аграрії наголошували, що соняшник – перспективна та рентабельна культура, в окремих сівозмінах займає вже понад 50% посівів. І дійсно, за останніх 20 років багато аграріїв почали збільшувати площу посівів цієї культури в структурі господарств із 10–15% до 40%, а іноді соняшник взагалі стає монокультурою, близькою до озимого та ярого ріпаку. Це, в свою чергу, закономірно позначається на формуванні специфічного біологічного комплексу шкідників і хвороб і, відповідно, виснажує ґрунт, впливаючи на його родючість.

В цьому випадку насамперед виграють компанії-оригінатори та дистриб’ютори насіння соняшнику, оскільки попит зростає шаленими темпами з кожним роком. Це відбувається навіть у нас в Західній Україні, де ще років п’ять-сім тому соняшнику в сівозміні не було.

Ми сьогодні часто чуємо в презентаціях, що минуле десятиліття запам’ятається ринку зерновими рекордами: виробництво зросло удвічі – з майже 30 до 66 млн тонн у минулому маркетинговому році. За десять років експорт зернових зріс майже в 11 разів – із 4,2 млн тонн до 45 млн. Так от дуже не хочеться, щоб, необдумано збільшуючи площі під соняшником у гонитві за надприбутками, ми забули про культуру землеробства. Потрібно знаходити компроміс між основами агрономії та заробітком і розглядати прибуток не як результат лише одного сезону, а як ланки сівозміни.

– Що б ви побажали аграріям, які тільки починають впроваджувати соняшник на своїх полях?

У кожного аграрія своє бачення перспектив розвитку власного господарства, але коли складається сівозміна і на неї накладається економічна складова – у виграші будуть усі: починаючи від родючості ґрунту і закінчуючи рівнем рентабельності кожного поля та культури.

Я розумію, що у нас складні часи, але ми маємо впевнено дивитися у майбутнє і розуміти, що земля – це основний ресурс, яким ми володіємо і який потребує відповідного догляду, що полягає в наших коректних кроках у роботі.

Мода на соняшник з кожним роком зростає, але настане час, коли суто з точки зору агрономії ми не зможемо ним займатися, оскільки нам просто не вистачатиме площ. Пік так званої перенасиченості, можливо, вже буде через рік-два, коли доведеться зробити досить непростий вибір: свідомо порушувати сівозміну і йти на зменшення врожайності чи дотримуватись культури землеробства. Думаю, що тренд із високорентабельними культурами, який зараз набирає популярності, й перенасичення ними сівозмін, у свою чергу, змусить нас задуматись над цією проблемою в недалекому майбутньому.

Часто, спілкуючись із колегами по роботі, я звертаю увагу на те, що сучасні агрономи в більшості випадків – це потужні менеджери своєї справи, які зазвичай планують свою роботу на три-п’ять років вперед. Тому я впевнений і вірю в те, що вони розуміють і не забудуть: основний важіль нашого майбутнього розвитку і благополуччя – це наша земля!

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018