Як прискорити розмноження насіння нових сортів пшениці

52
Розмноження насіння пшениці

Як відомо, значимість сорту при освоєнні інтенсивних технологій вирощування озимої пшениці досягає 30 35% (приблизно в рівних частках з технологією вирощування та кліматичними умовами), що підкреслює важливість сортозаміни та сортооновлення. Обертаючись у виробництві, насіння поступово втрачає посівні якості та потенціал врожайності. Тому завдання насінництва – забезпечити рослинництво достатньою кількістю високоякісного насіння нових і перспективних сортів, що гарантує їх швидке впровадження у виробництво.

Швидке розмноження високоякісного базового насіння нових сортів у виробничих умовах можна забезпечити шляхом використання агротехнічних прийомів прискореного розмноження добазового насіння шляхом максимального збільшення коефіцієнта розмноження насіння.

Одним із найважливіших елементів технології вирощування пшениці озимої є площа живлення рослин, яка забезпечується поєднанням оптимальних норм висіву з рекомендованими строками сівби.

Серед перших дослідників, хто почав вивчати вплив площі живлення на врожайність зернових культур, був професор Петербурзького університету Ф. Габерляндт. Він ще наприкінці ХІХ ст. показав, що зі збільшенням площі живлення за рахунок зменшення норми висіву, зростає число продуктивних стебел на одну рослину, число зерен у колосі і, в цілому збільшується продуктивність рослини.

Проте, дещо пізніше, на початку ХХ ст. завідувач Київської контрольно-насіннєвої станції, професор П. Сльозкін висловив протилежну думку. Він вважав, що зернові слід сіяти густо, ідеальним сортом пшениці повинен бути такий, що формує лише одне стебло з більш продуктивним колосом. Краще отримати кілька продуктивних колосів за кількістю і якістю зерна від такої ж кількості рослин, ніж стільки ж колосів від меншого числа добре розкущених рослин.

Питання оптимізації норм, строків та способів сівби насінницьких посівів пшениці озимої до цього часу є предметом дискусій провідних дослідників. Одні (Г.В. Гуляєв, Н.В. Бажанов) пропонують застосовувати розріджений, у тому числі й широкорядний посів. Інші (І.Г. Строна; В.П. Кавунець; Н.А. Кіндрук, Л.К. Січняк, О.К. Слюсаренко) – загущені. Пропонується також оптимальна густота рослин, яка прийнята для товарно – сортових посівів, що забезпечує в різних природно – кліматичних умовах одержання максимальних врожаїв.

Мета наших досліджень полягала у визначенні порогу можливості зменшення норм висіву в поєднанні з різними строками сівби добазового насіння нових високопродуктивних сортів пшениці озимої різних типів інтенсивності селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України з метою визначення впливу цих факторів на коефіцієнт розмноження насіння.

Дослідження щодо узагальнення агротехнологічних заходів прискореного розмноження добазового насіння пшениці озимої проводили на полях Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. В дослідженнях використовували сорти пшениці озимої м’якої Смуглянка і Подолянка.

Смуглянка пшениця
Рис. 1. Насінницькі посіви розсадника розмноження 1 року. Сорт Смуглянка

Смуглянка (рис. 1). Сорт короткостебловий, високоінтенсивний, середньорослий, високостійкий до вилягання, проростання та осипання зерна в колосі. Зимостійкість та посухостійкість підвищена. На високому фоні мінерального живлення здатний забезпечувати рекордні врожаї, є лідером серед вітчизняних сортів, займає значні посівні площі (понад 300 тис. га) в Україні. Сильна пшениця, національний стандарт для всіх зон України.

Подолянка пшениця
Рис. 2. Насінницькі посіви розсадника розмноження 1 року. Сорт Подолянка

Подолянка (рис. 2). Сорт середньорослий, інтенсивний універсального типу використання. Зимостійкість, посухостійкість, стійкість до осипання зерна в колосі висока. На різних фонах мінерального живлення забезпечує одержання високих і стабільних врожаїв, щорічно займає площу посіву понад 350 тис. га. Сильна пшениця, національний стандарт для всіх природно-кліматичних зон України.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 

Агротехнічні прийоми та фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин Смуглянка і Подолянка показали, що норми висіву насіння впливають на густоту стеблостою. Так, зменшені норми висіву (1,0 – 2,5 млн/га) сприяють формуванню більш розвинутих і продуктивних рослин. У результаті цього висота рослин, площа листків і біомаса приблизно у 1,3 – 1,5 раза більші ніж у рослин з оптимальною нормою висіву (5,5 млн/га). Особливо різко збільшується кущистість. У сорту Подолянка, за норми висіву 1,0 і 1,5 млн схожих насінин на 1 га, у середньому за три роки (2013 – 2015) вона становила 4,5 – 4,2 пагона на рослину проти 1,5 пагона за норми 5,5 млн/га. У сорту Смуглянка кущистість була дещо більшою і становила відповідно 4,8 – 4,5 і 1,6 пагона на рослину (табл. 1).

Зменшення польової схожості при збільшенні норм висіву можна пояснити конкуренцією між насінинами за вологу ґрунту, на яку вказував ще наприкінці ХІХ ст. професор Київського Імператорського університету ім. Святого Володимира С. Богданов у роботі «Відношення проростаючого насіння до ґрунтової вологи». Він писав, що насіння здатне використовувати воду не тільки від найближчих ґрунтових часточок, але й від більш віддалених.

Рис. 3. Формування продуктивних стебел в залежності від норм висіву

Вирівняність насіння (фракції 2,5 – 3,0+>3,0 мм) у обох сортів зменшувалась зі збільшенням норми висіву. У сорту Смуглянка, за норми висіву 1,0 млн/га, вирівняність насіння становила 83,9%, у сорту Подолянка – 84,9%. За норми висіву 5,5 млн схожих насінин на 1 га вона зменшилась майже на 10% і становила відповідно 73,6 і 73,0%. Зменшення відсотка вирівняності відбулося за рахунок зменшення крупної фракції на 10,3 і 11,9% та збільшення дрібної фракції на 10,3 і 11,9% відповідно (рис. 4, 5).

Рис. 4. Вирівняність та коефіцієнт розмноження насіння РР-1 за різних норм висіву сорту пшениці озимої Подолянка (середнє за 2013 – 2015 рр.)
Рис. 5. Вирівняність та коефіцієнт розмноження насіння РР-1 за різних норм висіву сорту пшениці озимої Смуглянка (середнє за 2013 – 2015 рр.)

Коефіцієнт розмноження насіння значною мірою залежав від густоти продуктивного стеблостою, яка формувалась за рахунок зміни норми висіву і ступеня кущистості рослин. Зі зменшенням норм висіву ці показники зростали і коефіцієнт розмноження насіння збільшувався. Найбільший показник коефіцієнта розмноження насіння був за норми висіву 1,0 і 1,5 млн схожих насінин на 1 га: у сорту Смуглянка – 77,3 і 59,2; у сорту Подолянка – 71,5 і 54,1. Тобто, корегуючи норми висіву пшениці озимої, з однієї висіяної насінини у порівнянні з нормою висіву 5,5 млн/га можна одержати у 4 – 5 разів більше насіння.

Визначення посівних якостей насіння, вирощеного за різних норм висіву (табл. 2), показало, що маса 1000 насінин, вирощених при нормах висіву 1,0 – 3,5 млн/га, змінювалась у невеликих розмірах, або була практично однаковою і лише збільшення норми висіву до 5,5 млн/га призводило до значного зменшення показників маси 1000 насінин – сорту Подолянка на 2,9 г, сорту Смуглянка – на 4,6 г.

Норми висіву мали незначний вплив на енергію проростання, лабораторну та польову схожість насіння досліджуваних сортів. За різних норм висіву дані показники змінювались слабко і без чітко визначених напрямів. Встановлена невелика тенденція підвищення показників польової схожості у насіння, яке вирощували зі зменшеними нормами висіву.

Для прискореного розмноження та впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів проведено розрахунки кількості одержаного кондиційного насіння з розсадників розмноження РР-1 і РР-2 та з посіву супереліти залежно від норм висіву протягом трьох років (табл. 3). За норми висіву 5,5 млн/га насінням розсадника розмноження першого року (РР-1) можна засіяти 1 га. Зменшуючи норму висіву, ми збільшували площу посіву і за норми висіву 1,0 млн/га вона становила у сортів Подолянка і Смуглянка по 5,5 гектарів.

Розрахункові дані таблиці 3 показують, що на третій рік, за вирощування супереліти при нормі 5,5 млн/га, а розсадників розмноження РР-1 і РР-2 з нормою 2,5 і 3,5 млн схожих насінин на 1 га, можна одержати по сорту Подолянка – 3,65 – 1,89 тис. т, сорту Смуглянка – 6,07 – 3,42 тис. т, або відповідно у 4,97 – 2,5 і 4,96 – 2,80 раза більше кондиційного насіння, ніж при вирощуванні РР-1 та РР-2 за норми висіву 5,5 млн/га.

За результатами досліджень визначили економічну ефективність вирощування насіння розсадників розмноження першого року сортів Подолянка і Смуглянка. Витрати розраховували згідно з технологічною картою, а вартість висіяного й отриманого насіння визначено за станом цін на вересень 2014 року.

Як показав економічний аналіз вирощування насіння в РР-1, найменшу собівартість продукції і найвищу рентабельність одержано за норми висіву 1,5 млн схожих насінин на 1 га. У сорту Подолянка ці показники становили відповідно 633 грн/т  та 572%, у сорту Смуглянка – 681 грн/т та 524% (табл. 4).

ВИСНОВКИ

Отже, з метою прискореного розмноження і впровадження у виробництво насіння нових сортів пшениці озимої м’якої доцільно у ланках первинного насінництва зменшувати норму висіву розсадників розмноження (РР-1 і РР-2) з 5,5 до 3,5 – 2,5 млн схожих насінин на 1 га за умови дотримання всіх агротехнологічних вимог вирощування культури. Насіння супереліти та наступних генерацій доцільно висівати з повною нормою висіву – 4,5 – 5,5 млн схожих насінин на 1 га.

Гаврилюк М. М., заступник директора ІФРГ НАН України, академік НААН України, доктор с/г наукКоновалов Д. В., заступник директора ДСВ ІФРГ НАНУ, аспірант ННЦ «Інститут землеробства НААН»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2016