Як отримати гарантований урожай кукурудзи на півдні степу України

840
Як отримати гарантований урожай кукурудзи на півдні степу України

В умовах зрошення південної степової зони України кукурудза, порівняно з іншими культурами, формує найвищу урожайність зерна. Високий потенціал продуктивності та стабільний попит на зерно кукурудзи на внутрішньому і зовнішньому ринках обумовлює нарощування темпів виробництва цієї культури в структурі посівних площ України.

Сучасні гібриди кукурудзи різних груп стиглості відрізняються один від одного генетичним походженням, морфологічними та біологічними властивостями, тривалістю вегетаційного періоду. У зв’язку з цим вони по-різному реагують на ґрунтово-кліматичні умови й елементи сортової технології вирощування, мають різний рівень потенційної врожайності. Клімат південної степової зони України, поряд із використанням зрошення, дає можливість отримати стабільний врожай зерна гібридів кукурудзи всіх груп стиглості. Разом з тим, підбір оптимальних елементів сортової агротехніки для конкретних ґрунтово-кліматичних умов може сприяти значному підвищенню врожайності гібридів культури. Тому вдосконалення технології вирощування має бути спрямоване на задоволення потреб рослин з метою повної реалізації потенційних можливостей гібридів культури.

Строк сівби та густота стояння рослин є одними з найважливіших елементів сортової агротехніки, що безпосередньо впливають на врожайність всіх сільськогосподарських культур. Розробляючи інтенсивну технологію вирощування кукурудзи, важливо правильно обрати строк сівби та густоту стояння для гібридів культури різних груп стиглості. Варто звернути увагу на вивчення як відносно ранніх, так і більш пізніх періодів проведення посівної кампанії.

Оптимальною вважається сівба культури в період, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння впродовж 3–5 днів тримається на рівні 10–12°С (зазвичай це третя декада квітня). Густота стояння – один із найважливіших чинників у процесі вирощування кукурудзи, який впливає на проходження росту та розвитку культури, а також на використання запасів вологи та поживних речовин із ґрунту.

З літературних джерел відомо, що максимальний урожай в умовах зрошення кукурудза формує при збільшенні густоти стояння рослин. Водночас підвищення густоти стеблостою супроводжується зростанням загальної площі листової поверхні, що стає перешкодою для надходженню ФАР. Як результат – погане наливання зерна, збільшення кількості дрібних качанів та вилягання рослин, зміщення строків збирання в бік більш пізніх, втрата врожаю. На величину цього показника впливають запас ґрунтової вологи, сума опадів і група стиглості гібридів. Дотримання оптимального строку сівби та густоти стояння в умовах зрошення дає змогу впливати на економічний ефект вирощування сучасних гібридів кукурудзи різних груп стиглості.

Удосконалення елементів сортової агротехніки з метою підвищення врожайності зерна кукурудзи є досить актуальним і практично значущим аспектом в сучасних умовах землекористування з огляду на наростання темпів зміни кількісного та якісного складу гібридів культури. Тому необхідним є вивчення та дослідження вихідного матеріалу кукурудзи для визначення найбільш адаптованих форм, придатних для вирощування за ресурсозберігаючими і малозатратними технологічними схемами в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах, а також розробка нових і вдосконалення наявних елементів технології вирощування культури в умовах зрошення з використанням біологічного потенціалу гібридів різних груп стиглості, що становить наукову новизну і актуальність для сільськогосподарського виробництва.

Дослідження щодо вивчення впливу строку сівби та густоти стояння на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості проводили впродовж 2014–2016 років на дослідному полі Iнституту зрошуваного землеробства НААН України в зоні дії Iнгулецької зрошувальної системи. Ґрунт дослідної ділянки темно-каштановий, з глибоким рівнем залягання підземних вод; типовий для зрошуваної степової зони півдня України.

Метою досліджень було встановити врожайність зерна нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строку сівби та густоти стояння в умовах зрошення південної степової зони України.

Об’єктом досліджень були нові гібриди кукурудзи різних груп стиглості: ранньостиглий гібрид Тендра, середньоранній Скадовський та середньостиглий Каховський. Польовий трифакторний дослід включав варіанти з вивчення ефективності строку сівби для нових гібридів кукурудзи (посів проводили в три строки: II декаду квітня, III декаду квітня і I декаду травня), а також варіанти з різними градаціями густоти стояння рослин культури: 70 тис. шт/га, 80 тис. шт/га і 90 тис. шт/га.

Всі агротехнічні заходи проводили відповідно до розробленої методики проведення польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях, крім досліджуваних чинників досліду. Поливи здійснювали дощувальною машиною ДДА-100МА, підтримуючи вологість ґрунту на рівні 75–80% у шарі 0–70 см.

Дослідження показали, що урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості за всіма варіантами проведеного досліду має відмінності в межах одного строку сівби, групи стиглості гібрида та густоти стояння (див. табл.).

Урожайність зерна гібридів кукурудзи залежно від строку сівби та густоти стояння рослинЦе пояснюється реакцією гібридів на погодні умови, а саме: на високу температуру та низьку вологість повітря, що стало причиною виникнення суховіїв у період активної вегетації посівів. Середня врожайність зерна гібридів кукурудзи за 2014–2016 роки за різних строків сівби та густоти стояння в умовах зрошення в межах скоростиглості гібридів варіювала від 9,98 т/га до 13,69 т/га.

Гібрид Каховський
Гібрид Каховський
Гібрид Тендра
Гібрид Тендра
Гібрид Скадовський
Гібрид Скадовський

Найбільшу врожайність в умовах зрошення – 13,69 т/га в середньому за три роки досліджень сформував середньостиглий гібрид Каховський при сівбі у II декаді квітня та густоті стояння 70 тис. шт/га. За фактором В (гібрид) середня урожайність гібрида Каховський становила 12,70 т/га.

Максимальна врожайність зерна ранньостиглого гібрида Тендра – 10,96 т/га в середньому за 2014–2016 рр. проведення досліджень була отримана при сівбі у III декаду квітня та густоті стояння 90 тис. шт/га. Слід зазначити, що за густоти стояння 90 тис. шт/га рослини кукурудзи гібрида Тендра сформували максимальний урожай зерна в усі строки сівби. За більш пізніх строків сівби рослини гібрида Тендра дещо знизили урожайність (фактор А), що пояснюється групою стиглості гібрида і відповідно більш коротким періодом вегетації рослин цієї групи.

Рослини гібрида середньоранньої групи Скадовський сформували досить високі показники врожайності зерна, максимальні значення яких становили 11,92 т/г за сівби у III декаду квітня та густоти стояння 90 тис. шт/га. За густоти стояння 90 тис. шт/га рослини гібрида Скадовський також сформували максимальний урожай зерна в усі строки сівби. За фактором В врожайність гібрида Скадовський у середньому за три роки проведення досліджень становила 11,25 т/га, тобто була вищою, ніж гібрида Тендра, але нижчою, ніж гібрида Каховський, що також пояснюється групою стиглості гібрида.

Фактор В (гібрид) максимально вплинув на формування продуктивності культури, частка його впливу в середньому за три роки досліджень становила 78,2% (див. рис.).

Строк сівби (фактор А) та густота стояння (фактор С) мали значно менший вплив на формування урожаю зерна кукурудзи, частка їх впливу становила відповідно 4,2% та 0,6%.

Найвищий урожай зерна кукурудзи в середньому за три роки досліджень за фактором А – 11,77 т/га було отримано за сівби у III декаду квітня. Серед гібридів (фактор В) найкращим виявився Каховський, його урожайність становила в середньому 12,70 т/га. За фактором С максимальну середню врожайність зерна кукурудзи – 11,57 т/га було отримано за густоти стояння 80 тис. шт/га.

Частка впливу факторів на урожайність гібридів кукурудзи
Частка впливу факторів на урожайність гібридів кукурудзи, 2014–2016 рр.

ВИСНОВКИ

Вирощування нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості в різні строки сівби та з різною густотою стояння рослин є одним із основних чинників формування продуктивності, що залежить від ґрунтових і кліматичних умов зони, агротехніки вирощування та морфолого-біологічних особливостей культури.

В результаті проведених досліджень встановлено, що найбільш сприятливі умови для формування врожайності зерна гібридів культури різних груп стиглості створюються за сівби у III декаду квітня. Що стосується густоти стояння, то за всіх строків сівби для ранньостиглого гібрида Тендра оптимальною є густота стояння 90 тис. шт/га, для середньораннього гібрида Скадовський – 90 тис. шт/га, для середньостиглого гібрида Каховський – 70 тис. шт/га.

Наукове та практичне значення отриманих результатів досліджень полягає в тому, що на їх основі можуть бути вдосконалені методичні рекомендації щодо ефективного вирощування кукурудзи на зрошуваних темно-каштанових ґрунтах південної зони Степу України. Тому не викликає сумнівів необхідність у подальших дослідженнях із вивчення впливу різних строків сівби та густоти стояння на продуктивність нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Результати досліджень сприятимуть більш ефективному використанню ґрунтово-екологічного потенціалу Південного Степу України.

Р. А. Вожегова,  д-р с.-г. наук, професор; А. М. Влащук, канд. с.-г. наук, ст. наук. співр.; О. С. Колпакова, мол. наук. співр., Iнститут зрошуваного землеробства НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017