Вплив різних систем мінерального живлення на урожайність льону олійного

143

Продуктивність усіх культур, зокрема, й льону олійного, залежить від багатьох чинників. Одним із основних серед них у ґрунтово-кліматичних умовах зони Малого Полісся є створення та впровадження у виробництво адаптованої технології вирощування високопродуктивних сортів льону олійного, які б забезпечили ефективну реалізацію їхнього генетичного потенціалу за умови отримання екологічно безпечної продукції.

Вибіркова здатність кореневої системи льону олійного до використання різних елементів живлення досить слабка. Тому надлишок або нестача у ґрунті азоту, фосфору, калію та мікроелементів порушує фізіолого-біологічні процеси росту та розвитку рослин і, як наслідок, негативно позначається на врожаї. Надходження мінеральних елементів у рослини проходить відповідно до фізіологічних особливостей певної фази росту та розвитку льону олійного. Найбільше азоту він засвоює від початку фази появи сходів і до цвітіння, фосфор потрібний впродовж усієї вегетації, потреба в калії найвища під час бутонізації – цвітіння та утворення насіння. Залежно від типу ґрунтів, для отримання високого врожаю під льон олійний вносять мінеральні добрива з нормою N45–60Р45–60К45–90. Засвоєння льоном елементів мінерального живлення відбувається нерівномірно. Незначна їх кількість засвоюється в період від сходів до бутонізації і досягає максимуму в фазу цвітіння. Скажімо, якщо до цвітіння льон олійний поглинає близько 30% азоту та 15% фосфору, то за короткий період від початку масового цвітіння до утворення коробочок – 60%, а фосфору – 50% і більше. Надлишок азотного живлення в період від фази «ялинки» до бутонізації може спричинити вилягання рослин.

Засвоєння льоном елементів мінерального живлення відбувається нерівномірно. Незначна їх кількість засвоюється в період від сходів до бутонізації і максимум досягає у фазі цвітіння
Засвоєння льоном елементів мінерального живлення відбувається нерівномірно. Незначна їх кількість засвоюється в період від сходів до бутонізації і максимум досягає у фазі цвітіння

Наша мета полягала в дослідженні різних систем удобрення льону та їх впливу на продуктивність культури. Результати досліджень в умовах зони Малого Полісся дають змогу розробити технологію вирощування льону олійного в напрямку зменшення затрат на її застосування, підвищення продуктивності та якості льоносировини, покращення екології довкілля.

Вплив мінеральних добрив на формування врожайності насіння льону олійного вивчали в умовах дослідного поля Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. Вирощували сорт Надійний, однофакторний польовий дослід включав п’ять варіантів у триразовій повторності.

Вплив удобрення на врожайність льону олійного, 2016 р.Схема досліду:

  1. Р30К60 (контроль);
  2. Р30К60 + N30 (аміачна селітра) під культивацію + N15 у фазі «ялинка»;
  3. Р30К60 + N30 (КАС) під культивацію + N15 у фазі «ялинка»;
  4. Р30К60 + N30 (карбамід) під культивацію + N15 у фазі «ялинка»;
  5. Р30К60 + N30 (сульфат амонію) під культивацію + N15 у фазі «ялинка».

Ділянки, на яких проводились дослідження, на час закладання дослідів були однотипними за характеристикою ґрунту та станом посівів.

Під час вирощування льону олійного на дослідних ділянках обробіток ґрунту включав дискування поля (БДВП-3,6) відразу після збирання попередника (озима пшениця). В осінній період технологічних операцій більше не проводили.

Весняна підготовка ґрунту складалась із ранньовесняного боронування (КПСП-4) на глибину 6–8 см.

Мінеральне добриво у дослідах вносили (МВД – 0,5) в основне удобрення (Р30К60), сівалкою (СЗ-3,6 А-0,2) у передпосівну культивацію N30 і підживлення N15 у фазі «ялинка» згідно зі схемою досліду.

Сівбу проводили звичайним рядковим способом на глибину 1–1,5 см. Норма висіву в досліді становила 6,6 млн схожих насінин на 1 га.

У фазі «ялинка» посіви льону олійного обприскували гербіцидом від бур’янів. З появою шкідників вносили інсектициди обприскувачем ОП-2000-2-01.

Під час досліджень велося спостереження за станом рослин, динамікою їх росту. Визначення густоти та висоти рослин, біологічної урожайності на залікових ділянках проводили згідно з нормативною документацією.

У результаті досліджень встановлено, що льон олійний є досить чутливою до мінерального живлення культурою. Застосування удобрення на посівах льону олійного мало вплив на формування густоти стояння рослин.

Польова схожість насіння коливалась у межах від 80,3 до 82,2% і не залежала від досліджуваного чинника. Густота рослин на всіх варіантах із внесенням мінеральних добрив Р30К60 + N30 під культивацію на період сходів становила 6,46–6,56 млн шт./га та на контролі Р30К60 – 6,43 млн шт./га. Застосування підживлення N15 у фазі «ялинка» покращило виживання рослин, за вегетаційний період вони підросли на 2–3,1% і перед збиранням врожаю густота рослин коливалась у межах від 5,29 до 5,39 млн шт./га, перевищуючи варіант контроль Р30К60 на 0,18–0,28 млн шт./га.

За результатами досліджень у Львівській філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого найвищу врожайність льону олійного отримали за умови внесення N30 (КАС) під культивацію + N15 у фазі «ялинка». Приріст становив 0,47 т/га порівняно з контролем Р30К60 (див. табл.).

ВИСНОВКИ

Найнижчу врожайність – 1,1 т/га було зафіксовано на контролі (Р30К60). Удобрення N30 під культивацію та підживлення N15 у фазі «ялинка» в усіх варіантах забезпечує зростання врожайності на 0,32–0,47 т/га порівняно з контролем.

Узагальнений аналіз результатів досліджень свідчить про те, що, оптимізуючи рівень удобрення внесенням підживлень, можна досягти помітного збільшення врожайності та покращення якості льонопродукції.

О. І. Кривуля, Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019