Вплив елементiв iнтенсифiкацiї на економiчну ефективнiсть вирощування рижiю

121
Вплив елементiв iнтенсифiкацiї на економiчну ефективнiсть вирощування рижiю

Серед олійних культур в Україні домінують соняшник і ріпак. Значно менша увага приділяється іншим культурам, зокрема рижію. Це пояснюється насамперед недостатнім попитом, а також нижчою врожайністю цієї культури. Водночас незначні обсяги виробництва рижію обумовлюють досить високу ціну на його насіння.

Удосконалення технології вирощування рижію може зробити цю культуру привабливою для товаровиробників із точки зору як врожайності, так і економічних показників. Аналіз результатів досліджень і рекомендацій щодо вирощування рижію, підтверджує доцільність використання для цього гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів та високу ефективність внесення макро- і мікродобрив.

ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРИ

У сильно забур’янених посівах рижію ярого втрати врожаю можуть сягати 60%. Важливим елементом шкодочинності бур’янів є їх конкуренція за елементи живлення, світло, вологу. Наявність 20 шт/м2 бур’янів знижує продуктивність культури на 2,3 ц/га. Крім того, бур’яни сприяють поширенню хвороб, ускладнюють збір врожаю, погіршують якість продукції. Проблема полягає у тому, що на сьогодні немає зареєстрованих страхових гербіцидів проти дводольних бур’янів. Щоб зменшити поширення бур’янів, рижій у сівозміні краще розміщувати після зернових, зернобобових, картоплі та кукурудзи.

Ще однією проблемою при вирощуванні культури є те, що насіння рижію дуже дрібне, відтак під час обмолоту важко отримати чисту продукцію.

Цінною властивістю, що відрізняє рижій від багатьох культур родини хрестоцвітих, є його висока стійкість проти заселення хрестоцвітими блішками та іншими шкідливими комахами. Навіть під час сходів, найбільш вразливого періоду для інших рослин родини хрестоцвітих, незначні ушкодження зовсім не позначаються на подальшому розвитку рижію. Таким чином, перевагою в культивуванні рижію ярого є те, що його не потрібно обробляти від шкідників, як інші хрестоцвіті культури.

Найшкідливішою у посівах рижію є біла іржа (Albudo candida) – вона пошкоджує листя, стебла, квітки, стручки.Порівняння насіннєвої продуктивності рижію сорту Міраж і ріпаку ярого сорту Марія на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах показало, що без обробки посівів інсектицидами та фунгіцидами урожайність рижію становила 2,4 т/га. Насіння ж ріпаку зовсім не було отримано через сильне пошкодження рослин впродовж вегетації шкідниками: ріпаковим квіткоїдом, капустяним стручковим комариком та попелицею, а також внаслідок ураження такими хворобами, як борошниста роса та фомоз. Цей дослід переконливо засвідчив практичну стійкість рослин рижію до шкідників і хвороб, які шкодять ріпаку.

Рижій вважається культурою, яка мало піддається хворобам, однак слід розуміти, що ситуація може змінитися, коли вирощування рижію набуде більшого поширення. Найшкідливішою у посівах рижію є біла іржа (Albudo candida) – вона пошкоджує листя, стебла, квітки, стручки. Найбільшу шкодочиність хвороба має у фазу бутонізації. Особливо інтенсивно біла іржа розвивається в роки з холодною довгою весною.

Несправжня борошниста роса (Peronospora cameltnae) зустрічається у всіх фазах розвитку рослини. Уражуються листя, стебла, стручки. Розвитку сприяють прохолодна погода (14–16°С) та дощі.

Рижій також може пошкоджуватись борошнистою росою (Erysiphe communis camelinae). Хвороба має вигляд білого рихлого нальоту на верхньому боці листків, черешків, стручків. Вона може ушкодити рослини як у вологі, так і в засушливі роки.

При пошкодженні альтернаріозом (Alternaria brassicae) спостерігаються хаотичні некрози з коричневим чи чорним нальотом, захворювання посилюється при вологій чи спекотній погоді.

Хімічний метод контролю полягає у використанні протруйників і фунгіцидів, які зареєстровані на інших олійних культурах. Внесення фунгіцидів Амістар Екстра (0,5 л/га) і Аканто Плюс (0,5 л/га) забезпечує збільшення урожайності рижію на 0,41 і 0,36 т/га, або на 16,5–14,5%.

НЕВИРІШЕНІ ПРОБЛЕМИ

У зв’язку з відсутністю високопродуктивної інтенсивної технології вирощування ярого рижію актуальності набуває вивчення ефективності використання гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, високих норм мінеральних добрив і листкового внесення сірки, магнію та мікродобрив.

Iнтенсифікація технології вирощування рижію у наших дослідженнях полягала у включенні елементів, які більш характерні для вирощування ріпаку озимого. Зокрема, у варіантах досліду вивчали досходове внесення гербіциду Бутізан 400 к.с. (метазахлор, 400 г/л), 1,75 л/га; інсектицид Фастак к.е. (альфациперметрин,100 г/л), 0,15 л/га у фазі бутонізації; мінеральні добрива N120P60K120, фунгіцид Карамба к.е. (метконазол, 60 г/л), 1 л/га у фазі бутонізації; фунгіцид Піктор к.е. (боскалід, 200 г/л + димоксистробін, 200 г/л), 0,5 л/га у фазі середини цвітіння; мікродобриво Iнтермаг олійні, 2 л/га у фазах бутонізації – формування листкової розетки; Iнтермаг Бор, 1 л/га у фазі формування листкової розетки; листкове внесення MgSO4, 5 кг/га у фазі бутонізації.

IНТЕНСИФІКАЦІЯ ПІДВИЩУЄ ВРОЖАЙНІСТЬ…

Проведені нами дослідження засвідчили значний вплив елементів інтенсифікації на врожайність рижію сорту Міраж.

На контролі урожайність була найменшою і становила 0,78 т/га (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив елементів інтенсифікації на врожайність рижію, т/га

За внесення гербіциду Бутізан 400 урожайність підвищилася до 1,28 т/га, що на 0,5 т/га, або на 64% більше від контролю.

У зв’язку з відсутністю шкідників приросту від внесення інсектициду не було, урожайність залишилась на рівні попереднього варіанта – 1,28 т/га.

На четвертому варіанті (гербіцид Бутізан 400 + інсектицид Фастак + N120P60K120) за рахунок внесення мінеральних добрив відбулося значне збільшення врожайності – до 2,20 т/га, приріст до контролю становив 1,42 т/га, до попереднього варіанта – 0,92 т/га.

Одноразове внесення фунгіциду забезпечило приріст урожайності на 0,21 т/га, або на 10% до попереднього варіанта. Дворазове внесення фунгіцидів сприяло підвищенню врожайності на 0,31 ц/га, або 13% до попереднього варіанта. Мікродобрива забезпечили збільшення врожайності до 2,84 т/га. На останньому варіанті за найбільшої інтенсифікації технології вирощування з листковим внесенням магнію та сірки (Бутізан 400 + Фастак + N120P60K120 + Карамба + Піктор + Iнтермаг олійні + Iнтермаг Бор + MgSO4) середня врожайність рижію становила 3,04 т/га, що більше від попереднього варіанта на 0,12 т/га, або на 4%. Таким чином, урожайність рижію за рахунок внесення гербіциду, фунгіцидів та добрив зросла з 0,78 т/га до 3,04 т/га, або на 2,26 т/га (290%).

…ТА ПОКРАЩУЄ ЯКІСТЬ

Елементи інтенсифікації технології вирощування впливали також на показники якості олії рижію. Найвищим вміст глюкозинолатів був на контролі, де він становив 22,8 мкмоль/г (табл. 2). На варіанті з внесенням гербіциду Бутізан 400 вміст глюкозинолатів знизився до 21,7 мкмоль/г. Внесення мінеральних добрив забезпечило значне збільшення врожайності за рахунок інтенсифікації ростових процесів, що призвело до зниження вмісту глюкозинолатів до 19,6 мкмоль/г. Застосування у технології вирощування рижію фунгіцидів, мікроелементів, сірки та магнію забезпечувало подальше зменшення вмісту глюкозинолатів. Слід  зазначити, що на всіх варіантах вміст глюкозинолатів не перевищував ГДК, яка становить 25 мкмоль/г.

Таблиця 2. Якість олії рижію залежно від елементів інтенсифікації, середнє значення за 2015–2016 рр.

Вміст олії зростав при підвищенні рівня інтенсифікації технології. Якщо на контролі олійність становила 42,6%, то на варіанті з максимальною інтенсифікацією зросла до 47,0% (табл. 2). Зменшувався вміст олії лише від внесення мінеральних добрив N120P60K120. Це можна пояснити негативним впливом азоту, який входить до складу білків і нуклеїнових кислот, що сприяє інтенсивнішому проходженню ферментативних процесів формування білка з одночасним сповільненням процесів нагромадження олії. За використання гербіциду, фунгіцидів, мікродобрив, магнію та сірки вміст олії підвищувався.

Рижій ярий у період цвітіння
Рижій ярий у період цвітіння

Показник кислотного числа підвищувався з інтенсифікацією технології вирощування рижію. Якщо на контролі цей показник був найменшим і становив 1,8 мг КОН/г олії, то у варіанті з максимальною інтенсифікацією зріс до 2,2 мг КОН/г олії. Олія з кислотним числом понад 2,25 мг КОН/г непридатна для харчових цілей.

<i>Вплив елементів інтенсифікації на висоту рижію у фазі стеблування. Зліва направо: 1 – контроль, 2 – внесено гербіцид Бутізан 400, 3 – внесено N<sub>120</sub>Р<sub>80</sub>К<sub>120</sub></i>
Вплив елементів інтенсифікації на висоту рижію у фазі стеблування. Зліва направо: 1 – контроль, 2 – внесено гербіцид Бутізан 400, 3 – внесено N120Р80К120

Число омилення в досліді змінювалось в межах 173–196 мг КОН/г олії. Цей показник мав прямо пропорційний зв’язок із вмістом олії в насінні рижію.

Йодне число коливалось від 137 до 158 грамів йоду/100г олії. За цим показником вся олія відноситься до висихаючого типу.

А ТЕПЕР ПІДРАХУЄМО

Економічну ефективність залежно від елементів інтенсифікації встановлювали за такими показниками: вартість вирощеної на 1 га продукції в грн, витрати на 1 га, прибуток з 1 га і рівень рентабельності.

Вартість продукції з 1 га встановлювалась із врахуванням ціни на рижій ярий в 2016 році, яка становила в середньому 15 000 грн. Найвища вартість продукції була на дев’ятому варіанті (гербіцид + інсектицид + N120P80K120 + фунгіцид №1 + фунгіцид №2 + мікродобрива + B + MgSO4)  – 45 600 грн (табл. 3).

Таблиця 3. Економічна ефективність вирощування рижію ярого залежно від елементів інтенсифікації

Сума витрат на 1 га на контролі становила 5571 грн. На другому варіанті – зі внесенням гербіциду Бутізан 400 в нормі 1,75 л/га витрати зросли до 6796 грн, або на 1225 грн (1,75 л х 700 грн = 1225 грн). На третьому варіанті витрати збільшилися на вартість інсектициду Фастак (0,15 л/га = 100 грн) і становили 6896 грн. Найбільше сума витрат зросла (до 13 832 грн) при включенні у схему дослідження мінеральних добрив N120P60K120, вартість яких становить 6936 грн. У наступних двох варіантах сума витрат зростала на вартість внесення фунгіцидів: на п’ятому із внесенням Карамби до 14 312 грн, на 480 грн (1 л х 480 грн = 480 грн), а на шостому із внесенням Піктору – до 15 092 грн, або на 780 грн (0,5 л х 1560 грн = 780 грн). На сьомому-дев’ятому варіантах досліджувався вплив мікродобрив, бору та сульфату магнію. Витрати на сьомому варіанті зросли на вартість 2 л мікродобрива Iнтермаг олійні – 156 грн (2 л х 78 грн = 156 грн) до 15 248 грн; на восьмому до – 15 348 грн, на вартість мікродобрива Iнтермаг бор (1 л х 100 грн = 100 грн); на дев’ятому до – 15 388 грн, на вартість 5 кг МgSO4 (5 кг х 8 грн = 40 грн).

Найважливішим показником економічної ефективності є чистий прибуток з 1 га.

Найважливішим показником економічної ефективності є чистий прибуток з 1 га. Збільшення суми витрат повністю компенсувалось вартістю додаткового врожаю. Найменший чистий прибуток був на контролі – 6129 грн. На варіанті з внесенням гербіциду Бутізан прибуток зріс до 12 404 грн, що на 6275 грн більше від контролю. У четвертому варіанті (гербіцид + інсектицид + N120P80K120) додатково із внесенням мінеральних добрив і інсектициду прибуток збільшився до 19 168 грн, на п’ятому варіанті він зріс до 21 838 грн (табл. 3). При використанні повної технології чистий прибуток по відношенню до контролю збільшився до 30 212 грн, що підтверджує доцільність використання інтенсивних технологій вирощування рижію. Рівень рентабельності залежав від варіанта досліду і змінювався від 110,0 до 196,3%.

ВИСНОВКИ

  • Урожайність рижію сорту Міраж за найбільшої інтенсифікації технології вирощування зросла з 0,78 т/га на контролі до 3,04 т/га, або на 2,26 т/га (290%).
  • Вміст глюкозинолатів (17,7–22,8 мкмоль/г) не перевищував ГДК, яка становить 25 мкмоль/г.
  • Одночасно з ростом урожайності під впливом елементів інтенсифікації технології вирощування зросла олійність насіння – з 42,6% до 47,0%.
  • Удосконалення технології вирощування рижію, яке полягає у внесенні гербіциду, інсектициду, фунгіцидів макро- і мікродобрив, забезпечило підвищення рівня чистого прибутку до 30 212 грн/га.

А. М. Лихочвор, аспірант, Iнститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України, с. Оброшино

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017