Внесення рідких добрив із посівом

415
внесення рідких добрив із посівом

Внесення рідких мінеральних добрив замість гранульованих під час сівби набуває популярності серед українських сільгоспвиробників. Ця технологія особливо актуальна, на думку експертів, у регіонах із дефіцитом вологи, а також у тих господарствах, де практикується ресурсозберігаюче землеробство. В цій статті ми розглянемо, яка техніка підходить для внесення рідких добрив одночасно з посівом і в чому полягають труднощі поширення технології.

КУРС НА РІДКІ ДОБРИВА

Інтерес сільгоспвиробників до використання рідких мінеральних добрив (КАС, РКД, аміачної води тощо) зростає з кожним роком. Це пов’язано з тим, що їх виробництво обходиться дешевше й вони краще розподіляються при підґрунтовому внесенні.

Крім того, в рідких добривах менше токсичних для рослини речовин. Наприклад, при гранулюванні сечовини утворюється біурет, кількість якого визначається прямою залежністю від температури й часу нагрівання.

Тема рідких добрив в Україні – це тренд останніх кількох років. Саме рідкі добрива найбільш ефективно засвоюються з точки зору біології: рідка форма є найбільш доступною для рослин, особливо в посуху.

Безумовно, внесені традиційно у вигляді гранул добрива мають спочатку розчинитися у воді, і тільки після цього вони зможуть поглинатися й успішно працювати на ріст і розвиток рослини. Особливо добре рідка форма працює на старті росту, до того ж у ній вища концентрація діючої речовини, в той час як вартість таких добрив трохи нижча, ніж гранульованих (виключаються витрати на сушіння й т. ін.).

Більше того, якщо гранула розкладається й стає корисною впродовж приблизно п’яти днів, то внесена в рідкому вигляді та сама речовина, наприклад азот, починає працювати вже на другий день. Відповідно, рослина раніше отримує живлення.

Сьогодні рідкі мінеральні добрива на ринку представлені у вигляді безводного аміаку (який можна швидше віднести до газоподібної форми), аміачної води, комплексних добрив (РКД) і КАС (карбамідно-аміачної суміші).

КАС переважно використовують як азотне добриво, оскільки воно містить всі три форми азоту: амідну (NH2), амонійну (NH4) та нітратну (NO3). І, відповідно, таке добриво має пролонговану дію. При внесенні у ґрунт таких рідких добрив створюється поживний запас для рослини приблизно на місяць, відтак вона може витрачати його під час вегетації поступово.

Як показали дослідження, втрати азоту при внесенні КАС не перевищують 10% від його загальної кількості, в той час як при внесенні гранульованих азотних добрив вони досягають 30–40%. Крім того, науково доведено, що звичайні азотні добрива мають КПД усього 65–85%, а ефективність рідких добрив значно вища. До того ж цей вид внесення добрив забезпечує гарний розвиток кореневої системи й ідеально підходить для мульчування та прямої сівби, оскільки добрива досягають кореневої зони й не зв’язуються вільними органічними частками.

ОДНОЧАСНО З СІВБОЮ

Застосування КАС як припосівного добрива дає змогу отримувати дружні сходи, сприяє формуванню розвиненої кореневої системи і в підсумку позитивно впливає на збільшення врожайності. Результати особливо яскраво проявляються на просапних культурах, насамперед на кукурудзі.

Зазвичай застосування КАС практикується при листковому підживленні, однак внесення його у ґрунт одночасно з посівом також дає гарний ефект. Експерименти, проведені в різних наукових сільгоспустановах, довели, що припосівне добриво, внесене на старті росту культури для задоволення потреби рослин в елементах живлення в період від проростання до появи повних сходів, допомагає сформувати розвинену кореневу систему в більш стислий термін і сприяє розвитку в молодих рослин стійкості до посухи, шкідників, хвороб, бур’янів.

При адресному внесенні припосівного добрива зростає ефективність його використання. Особливо це стосується фосфатів. Значного поширення адресне внесення набуло у тих агрономів, які застосовують ресурсозберігаючі технології посіву: без обробітку ґрунту або з мінімальним обробітком – No-till і Mini-till.

Загалом при роботі за такими технологіями перед аграріями постає проблема внесення добрив як таких: якщо ґрунт не підготовлений механічно, то як вносити добрива? Єдиним варіантом є внесення їх відразу ж під час сівби.

Найбільш важливими елементами для припосівного внесення агрономи називають фосфор і азот. У початковий період росту – перших два тижні після проростання насіння – у рослин спостерігається підвищена потреба у фосфорі, оскільки він бере участь у процесах синтезу й гідролізу вуглеводів, а фосфорна кислота – в синтезі амінокислот у рослинах. Фосфор в РКД присутній у вигляді орто- і поліфосфатів у повністю засвоюваній формі.

Зрозуміло, що ґрунт має містити необхідний для закладення основ урожаю запас доступних рослинам поживних речовин. Накопичення їх у ґрунті до посіву за рахунок мобілізації природних запасів у деяких регіонах ускладнене через брак вологи в літньо-осінні місяці. Особливо низькими запасами рухливих форм елементів живлення характеризуються поля, на яких вирощувалися культури з пізнім збиранням. Саме тому в таких зонах ефективно працює припосівне рідке добриво.

КОЛИ ВОЛОГА В ДЕФІЦИТІ 

Представники господарств це також почали розуміти. І особливо ця тема актуальна в регіонах із дефіцитом вологи й невисокими врожаями.

Там, де ґрунт має бути закритий мульчею, при внесенні добрив поверхнево азот насамперед буде засвоюватися мікроорганізмами для розкладання рослинних залишків, що містяться у верхньому шарі.

З кожним роком зростають продажі машин, доукомплектованих системою для рідкого внесення добрив. Також спостерігається підвищення попиту на сівалки із внесенням рідких добрив. Багато аграріїв уже хочуть мати в базовій комплектації сівалки опцію внесення рідких добрив.

У регіонах із достатнім зволоженням мінеральні добрива, навіть внесені при посіві у вигляді гранул, досить швидко отримають бажану вологу і, розчинившись, надійдуть до коріння. А в посушливих регіонах сівба ярих культур відбувається, як правило, в умовах значного дефіциту вологи, і внесене гранульоване добриво може зв’язувати значну кількість дорогоцінної рідини, додатково посилюючи її нестачу. Це найчастіше може бути причиною затримки появи сходів. У разі ж застосування рідких добрив цей негативний ефект мінімізується.

Якщо у сприятливих регіонах кліматичні умови (вологість і тривалі плюсові температури) дають змогу отримувати високі врожаї практично завжди, то в умовах дефіциту вологи у ґрунті агрономи борються за навіть незначне збільшення врожайності. Таким чином, застосування рідких добрив одночасно з посівом наочно продемонструвало ефективність у зонах із недостатнім зволоженням ґрунтів. Там же воно набуло й найбільшого поширення.

У світовій практиці активно використовують внесення рідких добрив одночасно з посівом у таких країнах, як Австралія (з огляду на серйозний обмежуючий чинник: низьку вологість ґрунту), Канада й США. Не дивно, що ці країни першими стали розробляти й використовувати спеціальні пристосування для внесення таких добрив.

Рідкі добрива найбільш ефективно засвоюються з точки зору біології: рідка форма є найбільш доступною для рослин, особливо в посуху
Рідкі добрива найбільш ефективно засвоюються з точки зору біології: рідка форма є найбільш доступною для рослин, особливо в посуху

ЩО ПРОПОНУЄ РИНОК 

Саме канадські й американські виробники сільгосптехніки першими почали обладнувати свої сівалки додатковими опціями для внесення рідких добрив. Серед піонерів – сівалки прямого висіву Bourgault і Great Plains, а також посівні комплекси Seed Hawk, розроблені шведською компанією Vderstad разом із канадським заводом Seed Hawk.

На сьогодні відповідне обладнання встановлюють на своїх сівалках і такі відомі виробники, як CNH Industrial, AGCO (сівалки Challenger і Massey Ferguson) та ін. Європейські виробники підтягуються повільніше.

Це можна пояснити тим, що волого-кліматичні умови основної частини сільгоспвиробників Європи дають змогу обходитися гранульованим внесенням: добрива швидко розчиняються, проникають углиб до коріння і не витягують вологу із ґрунту.

Так, наприклад, обладнує свої сівалки системами припосівного внесення рідких добрив французький виробник Monosem (щоправда, займається цим виключно американський підрозділ Monosem Inc., розташований у Канзас-Сіті, що поставляє на північноамериканський ринок сівалки для спеціальних культур). Останнім часом освоюють цей напрям і в компанії Amazone.

ТЕХНІКА ДЛЯ РД 

Рідкі добрива, внесені як припосівні, насамперед потребують додаткової герметичної ємності. Бункер для рідких добрив може бути інтегрований безпосередньо в основний бункер з насінням або встановлений на дишель сівалки. Тобто в деяких випадках це збільшений загальний бункер, у якому містяться одночасно насіння та гранульовані «сухі» мінеральні добрива і є герметичне відділення для рідких. Однак у такому разі зменшується корисний об’єм, призначений для насіння.

Щоб цього уникнути, можна встановити додатковий бак із рідкими добривами.

Найчастіше бочка з рідкими добривами розміщується на власній напівпричіпній рамі (тобто є окремою незалежною одиницею). Наприклад, така концепція реалізується у просапних сівалках Great Plains YP3025A, YP4025A, YP2425A, практично у всіх призначених для внесення рідких добрив зернових сівалках Bourgault (3720, 3320, 8910), а також на моделях Amazone DMC, Condor, EDX для сівби більшості сільськогосподарських культур.

У  випадку з Amazone цей додатковий бункер на своїй рамі розміщується відразу за трактором, і від нього рідкі добрива подаються безпосередньо до сівалки. Така конструкція не відміняє використання звичних мінеральних гранул, а дає змогу вносити додатково ще й рідкі добрива. Також не виключається варіант повного завантаження сівалки посівним матеріалом для підвищення її продуктивності. Можна реалізувати і внесення двох типів добрив: рідкі азотні з додаткової бочки, а мінеральні фосфорні – з бункера на сівалці.

Інший приклад – сівалки Great Plains YP1625AHD, які можуть вносити рідкі стартерні та гранульовані добрива одночасно. Деякі компанії, наприклад, та ж Great Plains, має можливість встановлювати додаткову ємність із рідкими добривами на трактор клієнта. Таким чином, з’являється можливість вносити відразу два види рідких добрив.

Просапні сівалки, як правило, конструктивно мають більше можливостей для встановлення бункера на сівалку (широкі дишлі). В той час як при використанні зернових ємність із рідкими добривами найчастіше чіпляють як окрему одиницю. І далі від цих цистерн організовується система доставки добрив – широкі шланги, які йдуть або до сошників насіння (тобто внесення відбувається разом із насінням у борозну), або на окремі сошники для добрив, що дає змогу здійснювати адресне внесення. Наприклад, у сівалках John Deere серії DB внесення рідких добрив (у заводській версії) передбачено тільки через сошник для насіння, а машини сімнадцятої серії надають можливість вносити їх через окремі сошники.

ОКРЕМО ВІД НАСІННЄВОГО ЛОЖЕ 

Однак при внесенні всієї норми добрив при посіві варто пам’ятати про велику ймовірність зниження польової схожості. Особливо при високих дозах, які будуть необхідними в міру збільшення врожайності. Вважається, що доза внесення припосівного добрива не повинна перевищувати 20 кг/га д.в. кожного елемента живлення. Це пов’язано з тим, що при прямому контакті (без прошарку ґрунту) добрив із насінням висока концентрація розчину солей може негативно позначитися на схожості насіння.

При внесенні азотних добрив, наприклад, КАС як припосівного, існує велика ймовірність опіку насіння, особливо при високих дозах підживлення. Отже, сівалка повинна мати можливість вносити КАС окремо від насіннєвого ложа. Конструктивно це не становить особливої складності. Може застосовуватися система різних коліс, які заробляють насіння, «їжачків», установлених зі зміщенням від рядка, тощо. Тобто фактично можна поставити просто бічний відвід у міжряддя. Наприклад, вносити в міжряддя рідкі добрива можуть просапні сівалки Great Plains YP3025A, YP4025A, YP2425A.

Фосфор і калій із місця внесення переміщуються дуже слабко, в той час як коренева система рослини з верхнього шару ґрунту, що швидко пересихає, розвивається вглиб у пошуках вологи. Тому при внесенні рідких добрив краще закладати їх нижче від насіннєвого ложа. Наприклад, так працюють всі зернові сівалки компанії Bourgault, обладнані системою MRB, і моделі YP825A і YP1625AHL від Great Plains, які можуть закладати КАС на глибину 3–10 см збоку від рядка.

ІЗ ЗАВОДУ ЧИ «ДОУКОМПЛЕКТУВАТИ»?

У принципі сівалки можуть бути оснащені системою внесення рідких добрив як базово – із заводу, так і додатково (на вже наявні моделі). Нові моделі, як правило, ідуть із подвійним контуром внесення – одним вносяться гранульовані, іншим – рідкі добрива.

Наприклад, у компанії Great Plains – моделі YP825A і YP1625AHD, в Bourgault – 3720, 3320, 8910, в AGCO – Challenger 9108, 9186, Amazone – DMC, Condor, EDX і на підході рішення для універсальної сівалки Citan.

Крім того, багато аграріїв як  бюджетне рішення практикують додаткове обладнання старих сівалок другим контуром – системою внесення рідких добрив.

Так, наприклад, всі просапні сівалки Great Plains можуть бути доповнені системою для внесення рідких стартерних добрив. На просапні машини компанії Kuhn також можна встановлювати системи для внесення рідких добрив.

Що ж до зернових сівалок, то на агрегатах суцільної сівби встановлення додаткового обладнання також можливе. Скажімо, в Great Plains це моделі для прямої сівби – 3S4010F, крім того, серії 3S: 3S–3000, 3S–4000, 3S–5000, а у компанії Bourgault – весь модельний ряд зернових сівалок.

При адресному внесенні припосівного добрива зростає ефективність його використання. Значного поширення цей метод набув у тих агрономів, які застосовують ресурсозберігаючі технології посіву
При адресному внесенні припосівного добрива зростає ефективність його використання. Значного поширення цей метод набув у тих агрономів, які застосовують ресурсозберігаючі технології посіву

ОСНОВНІ ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ 

Попри всі переваги, припосівне внесення рідких добрив поки ще дуже мало поширене як у Європі, так і в Україні. В основному це поки що одиничні замовлення, але тенденція до їх збільшення вже простежується.

Насамперед це пов’язано з незручністю зберігання та логістики. Якщо сухі гранульовані добрива просто відвантажують мішками й без проблем зберігають на звичайному складі, то здійснити доставку рідини і зберігати її в готовому вигляді набагато складніше: необхідні спеціальні резервуари, у тому числі й для транспортування РКД до сівалок. Крім того, виникне проблема зберігання при мінусових температурах. Тому бажано, щоб виробництво таких добрив було розташоване поблизу місця внесення.

Можна, звісно, й самостійно готувати суміші на місці, закуповуючи сировину в сухому вигляді (наприклад, порошкоподібний сульфат амонію). Переваги очевидні: менше клопотів із доставкою та зберіганням порошку, при цьому діюча речовина відчутно дешевша.

Крім того, можна експериментувати зі складниками добрива. Деякі аграрії навіть підмішують у розчини суху форму калію й отримують азотно-форсфорно-калійне добриво. Однак цей шлях потребує точних знань пропорції виготовлення суміші (вони часто бувають рухливими), встановлення розчинового вузла, помпи й іншого обладнання для приготування рідкого добрива.

З готовим розчином працювати простіше, але для цього потрібне створення певної інфраструктури, тоді інтерес до рідких добрив зросте. Цей шлях розвитку перевезення рідких добрив може бути здійснено за аналогією з доставкою ПММ: бензовози (у цьому випадку розвізники рідких добрив) наповнюють великі сховища (танки) готовою сумішшю, а потім цистерни розвозять її в невеликих обсягах до місця застосування (на поля господарства) або, що більше практично, в невеликі накопичувальні сховища біля полів.

МОБІЛЬНІ РЕЗЕРВУАРИ НА ДОПОМОГУ 

Зберігання готових рідких добрив теж створює певні складнощі: матеріал тари має бути стійким до корозії, а металеві резервуари із протикорозійною обробкою коштують досить дорого. При цьому вони займають багато місця.

Сьогодні на ринку з’явилася гарна альтернатива таким громіздким і дорогим спорудам – надувні пластикові ємності (зовні вони схожі на великі грілки). Їхні основні переваги для зберігання КАС та інших рідких добрив – це відсутність корозії, мала вага, швидкий монтаж, висока мобільність та невеликі габарити в зібраному вигляді. Діапазон робочих температур таких «грілок» становить від –60 до +85°С при строку використання не менше ніж 10 років.

Такі м’які резервуари можна експлуатувати практично скрізь. Слід мінімально розчистити для них місце (нівелюються нерівності), покласти невелику підстилку з соломи й усе – ємність готова до застосування. Ємності до 200–300 л одноразового зберігання після використання можна просто здути й прибрати на зберігання в господарські приміщення. Більше того, для встановлення таких надувних танків не потрібна ліцензія, на відміну від стаціонарних металевих ємностей.

Такі «грілки» вже пропонують багато виробників, у тому числі українських, і з їх появою відкриваються гарні перспективи для розвитку інфраструктури, а  відтак і поширення застосування рідких добрив. Тим більше якщо взяти до уваги, що внесення синтезованого азоту точково, під сівбу, а не суцільним способом, удвічі економніше.

ЗАЛУЧАТИ НАУКУ 

На думку деяких експертів ринку, невелика популярність рідких добрив обумовлена ще й тим, що вони досить недавно з’явилися на ринку і просто не встигли набути поширення й розкрити всі свої переваги.

Для поширення та популяризації рідких добрив необхідна й наукова підтримка. У США і країнах Європи добре налагоджено контакти між науковцями (університетами) та кінцевими споживачами – фермерами. Кожний сільгоспвиробник може брати участь у наукових проектах, використовувати агроконсалтинг, звертатися по допомогу в університети й таким чином бути в курсі подій. У нас же гарна комунікація між науковими установами й аграріями налагоджена слабко. Часто буває, що фермер, землі якого розташовані поряд із науковою сільгоспустановою, багато років бореться з якоюсь проблемою, в той час як у цій установі цю проблему вже давно вирішили. Якщо наукове співтовариство активно розглядатиме й популяризуватиме тему рідких добрив у сільгоспвиробництві з доведеними результатами, то, можливо, ці добрива займуть значно більший сегмент ринку.

Що ж до обладнання, то майбутнє рідких добрив (як, власне, і всього сільського господарства) – за автоматизованим і диференційованим внесенням. Уже зараз управління внесенням КАС та інших рідких добрив можна здійснювати з монітора, контролюючи норму внесення. Це можна робити як на власному обладнанні (наприклад, «Аматрон» компанії Amazone), так і на спеціалізованому сторонньому (Trimble, Ag Leader тощо).

Юрій Гринько, Дарія Харитонова, оглядачі

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019