Важливi аспекти підвищення прибутковості вирощування кукурудзи

695
Підвищення врожайності кукурудзи

Кукурудза – одна з основних культур сучасного світового землеробства, що зумовлено її широким використанням і високою врожайністю. Виробництво зерна кукурудзи є важливою складовою всього зернового господарства України. Сучасне народногосподарське значення цієї культури, зокрема, забезпечення надійного зернофуражного балансу не має альтернативи. Кукурудза значною мірою визначає не тільки економічний стан тваринництва, а й зернової галузі в цілому. Завдяки вигідному географічному розташуванню та сприятливим природно-кліматичним умовам в Україні існують об’єктивні умови для вирощування цієї культури.

Агрокліматичні умови зон кукурудзосіяння в нашій країні надзвичайно різноманітні, що суттєво впливає на ріст, розвиток рослин і формування зернової продуктивності культури.

Кукурудза – теплолюбна культура. Мінімальна середньодобова температура ґрунту для проростання насіння становить +8…10°С, а сходи з’являються за +10…12°С. Кукурудза, висіяна в холодний і перезволожений ґрунт, проростає дуже повільно, її сходи часто бувають зріджені, оскільки набубнявіле насіння уражується грибними хворобами і втрачає польову схожість.

Небезпека повернення весняних приморозків в Україні спостерігається один раз на 5–6 років. Дуже ранні приморозки восени пошкоджують листки і рослину в цілому. Так, у фазу 2–3 листків кукурудза витримує зниження температури до –2°С; загибель сходів може спричинити тривала дія приморозків –3°С, а похолодання до –5°С знищить посів за кілька годин, незалежно від фази розвитку.

В період розвитку рослин кукурудзи від сходів до викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку становить +20…23°С. До появи генеративних органів підвищення температури до +25…30°С кукурудзі не шкодить. У фазі цвітіння підвищення температури понад +30°С негативно впливає на запилення рослин. Мінімальна температура, за якої припиняється ріст кукурудзи, становить +10°С, максимальна дорівнює +45°С.

ПОПЕРЕДНИКИ КУКУРУДЗИ

Кукурудза не дуже вимоглива до попередників. У Лісостепу ця культура найкраще росте після озимини, зернобобових, гречки, картоплі. В зоні Полісся кукурудзу розміщують після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі.

У районах недостатнього зволоження не рекомендовано висівати кукурудзу після культур, які висушують ґрунт, зокрема, після цукрового буряку, суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти кукурудзу після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника – кукурудзяного метелика. Кукурудза у сівозміні є хорошим попередником для ярих зернових культур, а при своєчасному збиранні – для озимих. Але у південних регіонах країни кукурудзу часто використовують як провокаційну культуру для вовчка і попередник для соняшника.

Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. На чорноземах беззмінне вирощування, за умови щорічного внесення добрив, можливе впродовж 6–10 років, а на менш родючих ґрунтах – 3–5 років. У районах достатнього зволоження зони Лісостепу та Полісся кукурудза на силос більше реагує на добрива, ніж на попередники.

За даними таких науковців, як М. Г. Цехмейструк, Н. М. Музафаров, К. М. Манько, серед поширених попередників кукурудзи найбільше висушують кореневмісний шар ґрунту рослини буряків цукрових, тому й запаси ґрунтової вологи переважно залишаються після цього попередника на час сівби кукурудзи найменшими (див. рис.).

Запаси доступної вологи в півтораметровому шарі ґрунту на час сівби кукурудзи після різних попередників (дані Драбівської дослідної станції зі стаціонарного досліду), мм
Запаси доступної вологи в півтораметровому шарі ґрунту на час сівби кукурудзи після різних попередників (дані Драбівської дослідної станції зі стаціонарного досліду), мм

Крім цього, з наведених даних видно, що кращі умови вологозабезпечення мають повторні посіви кукурудзи. Останнє підтверджується і дослідженнями Уманського державного аграрного університету, згідно з якими на час сівби кукурудзи запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0–100 см при повторному вирощуванні її в середньому за 10 років були на 14 мм більшими порівняно з ланкою, де кукурудза розміщувалась після одного з найкращих попередників – пшениці озимої.

ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ҐРУНТУ

Досвідчені агрономи знають, що кукурудза – це класична культура. Вона «любить» оранку з осені, під яку, як правило, вносять до 80% фосфору та калію і не більше ніж 20% азотних добрив. Основні азотні добрива вносять навесні в передпосівну культивацію, використовуючи в однакових кількостях аміачну селітру і карбамід.

Щоб правильно розрахувати норми внесення добрив, слід застосовувати балансовий метод розрахунку, враховуючи фактичний вміст поживних речовин на кожному полі та винесення культурою мікро- та макроелементів із ґрунту (табл. 1).

Таблиця 1. Потреби рослин кукурудзи в елементах живленняРослинам кукурудзи для живлення потрібні макро- та мікроелементи. Основними елементами живлення є NPK; також кукурудза чутлива до нестачі цинку, середньочутлива до нестачі бору та міді, а на лужних ґрунтах – марганцю.

Чинники, що впливають на рівень ефективності добрив:

  • клімат, збереження і накопичення вологи, органіка, щілювання;
  • ґрунтові умови, рівень забезпеченості елементами живлення;
  • реакція ґрунтового середовища;
  • оптимальна щільність ґрунту;
  • засоби внесення добрив локально чи в розкид, припосівне, позакореневе підживлення;
  • збалансованість живлення за макро- і мікроелементами на основі результатів агрохімічного обстеження ґрунтів;
  • проведення діагностики елементів живлення у критичні періоди росту та розвитку рослин;
  • правильний вибір гібриду.

ГІБРИДИ КУКУРУДЗИ

Для отримання високих і стабільних врожаїв кукурудзи в кожному господарстві необхідно мати спектр гібридів з різним типом реакції на мінливість умов середовища, в тому числі інтенсивного типу – для отримання максимальних урожаїв на високому агрофоні; середньопластичні, з широким адаптивним потенціалом – для отримання відносно стабільних урожаїв на полях з нестабільним агрофоном і високостабільні – для гарантованого врожаю в умовах змінних метеорологічних чинників на бідних за поживним складом ґрунтах. Здатність до економного та ефективного використання чинників середовища – властивість високоадаптивних генотипів.

Навіть у зонах, де можна використовувати генотипи з високим ФАО, рекомендується обирати для сівби гібриди з різними строками дозрівання
Навіть у зонах, де можна використовувати генотипи з високим ФАО, рекомендується обирати для сівби гібриди з різними строками дозрівання

Компанія «Сингента», що є світовим лідером із розробки новітніх технологій і засобів сільськогосподарського виробництва, може запропонувати товаровиробникам широкий вибір насіння сучасних гібридів кукурудзи для будь-якої зони та умов вирощування (табл. 2).

Таблиця 2. Критерії групування кукурудзи за скоростиглістю та типом адаптивності

Вибір гібридів кукурудзи – справа відповідальна і нелегка, адже в умовах одного господарства поля відрізняються за родючістю ґрунтів, попередниками, вологозабезпеченістю. Тому слід використовувати кілька гібридів, різних за скоростиглістю, типом зерна, густотою стояння, чутливістю до добрив, стійкістю до ураження збудниками хвороб тощо. Слід зауважити, що навіть у зонах, де можна використовувати генотипи з високим ФАО, рекомендується обирати для сівби гібриди з різними строками дозрівання. Це зменшить ризики недобору валового врожаю, спричиненого дією несприятливих погодних чинників, дасть змогу оптимізувати строки сівби та збирання культури.

Нашим гібридам кукурудзи характерні висока урожайність, швидка віддача вологи зерном під час дозрівання, високий компенсаційний потенціал (здатність утворювати додатковий качан в умовах оптимальної густоти стояння рослин, вологозабезпечення та поживного стану ґрунту), стійкість до хвороб, стійкість до стресових умов середовища тощо (табл. 3).

Таблиця 3. Критерії відбору гібридів кукурудзи для різних умов вирощування, 2018 р.

СТРОКИ СІВБИ ТА ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ

Згідно з даними багаторічних досліджень науково-дослідних установ зон кукурудзосіяння, оптимальним строком сівби кукурудзи є стійке прогрівання ґрунту до +10…12°С на глибині загортання насіння. Як надто ранні, так і пізні строки сівби можуть знизити урожай культури. Однак експериментальні дослідження свідчать, що при ранніх (прогрівання ґрунту до +6…8°С) строках сівби у кукурудзи цвітіння волотей настає раніше, ніж при пізніх строках, що дає змогу рослинам у найбільш важливі фази розвитку впродовж вегетації раціональніше використовувати ґрунтові запаси вологи та певною мірою зменшити ризик негативного впливу посухи й високих температур на рослини. За сприятливих умов проростання насіння та відсутності бур’янів рання сівба кукурудзи має суттєві переваги над пізньою, з них найбільш вагомими є вища урожайність та нижча вологість зерна при збиранні.

У процесі ухвалення рішення про початок сівби кукурудзи слід також враховувати вірогідність приморозків на початкових фазах розвитку рослин, які здатні викликати суттєві пошкодження надземної вегетативної маси. Також при цьому необхідно брати до уваги рівень холодостійкості гібрида та використовувати для сівби спеціально оброблене насіння (наприклад, Максим XL + Форс Зеа).

Створені селекціонерами компанії «Сингента» холодостійкі гібриди кукурудзи СИ Ротанго, СИ Талісман, СИ Теліас, НК Фалькон, НК Джитаго, Делітоп, СИ Енігма, НК Термо придатні для ранньої сівби (за стійкого прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння +6…+8°С. Це дає змогу отримати сходи на 5–7 днів раніше, ніж у не холодостійких, навіть у роки з недостатньою сумою активних температур. Таким чином, з’являється можливість збільшити фазу активного фотосинтезу, за якої інтенсивно накопичується органічна речовина в рослині. Отримання більш ранніх сходів і більш швидкого розвитку рослин у холодостійких гібридів дає змогу підвищити урожайність зерна і силосної маси, особливо в ті роки, коли друга половина вегетації проходить у посушливих умовах. Необхідно зазначити, що цьогорічне тривале весняне похолодання не завдало суттєвої шкоди посівам гібридів компанії «Сингента», які з честю витримали це випробування, підтвердивши свої високі адаптаційні властивості.

Для отримання гарантованих дружніх сходів кукурудзи надзвичайно важлива наявність продуктивної вологи у посівному шарі ґрунту. Запаси продуктивної вологи під час сівби культури у шарі 0–10 см вважаються недостатніми при її вмісті 7–8 мм, задовіль­ними – 9–13 мм, добрими – 14–15 мм і більше.

Глибина загортання насіння кукурудзи істотно залежить від фізико-механічних властивостей ґрунту, його вологості та температурного режиму. Оптимальна глибина загортання насіння кукурудзи при сівбі на важких суглинкових ґрунтах становить 4–5 см, на легких суглинкових – 5–6, на чорноземних – 5–7, а на супіщаних – 6–8 см. При пересиханні верхнього шару глибину загортання насіння збільшують на 1–2 см.

Отже, щоб отримати високий урожай кукурудзи, необхідно звертати увагу на всі складники технології її вирощування. Якщо, взявши до уваги умови вирощування, агротехніку та потенціал поля, зробити правильний підбір гібридів і препаратів, які дають змогу отримати прогнозований урожай і захистити культуру, не зашкодивши самій рослині, – ви отримаєте шанс найповніше використати генетичний потенціал конкретного гібрида кукурудзи й отримати високий урожай і гарний прибуток.

Iгор Ковальчук, канд. с.-г. наук, доцент, менеджер із маркетингу, розвиток напряму насіння кукурудзи

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017