Технологія Хайвідо – стабільний урожай озимого ячменю

394
Сходи ячменю

Гібридизацію ячменю озимого вперше вдалося здійснити компанії «Сингента». На сьогодні гібриди цієї культури успішно вирощуються і користуються попитом серед фермерів у всіх агрокліматичних зонах Європи. Зокрема, в таких країнах, як Велика Британія, Німеччина, Польща, технологія Хайвідо плідно використовується уже понад 10 років, що дало змогу суттєво підвищити врожайність ячменю озимого. Починаючи з 2015 року, пересвідчитися в ефективності цієї технології та високій продуктивності гібридів ячменю озимого мають можливість і вітчизняні господарства.

Як показали результати наших спостережень за 2016 і 2017 роки, вирощування гібридів ячменю як елемента технології Хайвідо дає змогу підвищити врожайність цієї культури в середньому на 18% порівняно з вирощуванням традиційних сортів.

За рахунок чого досягається підвищення врожайності? Відповідь на це запитання слід шукати в особливостях гібридів ячменю озимого, якими є:

  • потужна коренева система, яка дає змогу рослинам використовувати вологу та поживні речовини глибших ґрунтових шарів;
  • дуже високий коефіцієнт продуктивного кущіння, що дає змогу отримати більшу кількість продуктивних стебел;
  • потужний листковий апарат, міцне стебло й добре розвинений колос.

Звісно, перелічені вище особливості гібридів ячменю потребують нових підходів до їх вирощування. З огляду на це фахівці компанії «Сингента» розробили низку технологічних рекомендацій, які, власне, є невід’ємною частиною технології Хайвідо. Загалом обов’язковими для успішного вирощування гібридів ячменю озимого вважаються 4 елементи.

4 КРОКИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ МАКСИМАЛЬНОЇ ВРОЖАЙНОСТІ ОЗИМОГО ЯЧМЕНЮ: 

1)   Оптимізація норм і строків висіву;

2)   Раннє підживлення азотними добривами, роздрібнене їх внесення;

3)   Внесення регуляторів росту;

4)   Внесення фунгіцидів для захисту листкової поверхні від хвороб

Озимий ячміньПерший елемент – норма і строки висіву

Завдяки високому коефіцієнту кущіння гібриди ячменю вирізняються відмінними компенсаційними якостями й чудово використовують додаткову площу живлення. Тому дуже важливо не загущувати посіви: оптимальна густота стояння становить 1,8–2,6 млн рослин на 1 га залежно від строків та умов посіву. Крім того, гібриди ячменю характеризуються повільними темпами росту на початкових етапах росту й розвитку, тому їх висів слід проводити на 10–14 днів раніше порівняно з рекомендованими строками.

Другий елемент – обов’язкове проведення ранньовесняного підживлення

Оскільки гібридам ячменю озимого притаманні надзвичайно швидкі темпи росту після відновлення весняної вегетації, в цей період дуже важливо якомога раніше забезпечити рослини необхідною кількістю азоту для формування повноцінних пагонів, активного розвитку біомаси й кореневої системи. Тому по мерзлоталому ґрунту слід вносити не менше ніж 30% від запланованої кількості азотних добрив. У разі слабкого розвитку рослин, зумовленого несприятливими погодними умовами в осінньо-зимовий період, доцільно підвищувати норму азотних добрив до рівня 40–45% від загальної запланованої. Слід наголосити, що гібриди ячменю озимого не потребують вищих норм добрив, а система їх внесення має розроблятися з огляду на вміст елементів живлення у ґрунті та запланований рівень урожайності.

Внесення азотних добрив залежно від умов вирощування та стану посівівТретій елемент – застосування регуляторів росту

Зокрема, осіннє внесення препарату Моддус у фазі ВВСН 21–23 покращує розвиток кореневої системи і сприяє збереженню продуктивних стебел під час перезимівлі. Оскільки гібриди ячменю формують потужну вегетативну масу, для зниження ризику полягання навесні слід вносити препарат Моддус у фазу ВВСН 30–31. Для кращого ретардантного ефекту доцільно вносити Моддус у бакових сумішах із препаратами на основі хлормекватхлориду. Варто також зауважити, що внесення препарату Моддус у фазу ВВСН 37 суттєво підвищує стійкість рослин до поникання колосу, що є особливо актуальним у зв’язку з тим, що кількість зернин у колосі гібридів ячменю на 10% вища, ніж у звичайних сортів.

Четвертий елемент – захист листкової поверхні рослин від хвороб

Гібриди ячменю формують потужний і добре розвинений листковий апарат. Незважаючи на високу резистентність більшості гібридів до ринхоспоріозу та сітчастої плямистості, водночас вони досить часто схильні до ураження бурою іржею. Саме тому система захисту рослин має забезпечувати надійний і довготривалий захист від листкових хвороб, щоб максимально підвищити дію фотосинтезу впродовж вегетації.

На жаль, наш досвід показує, що агрономи не завжди враховують важливість дотримання названих вище елементів. Однак результати багаторічних досліджень доводять, що максимальний ефект від вирощування гібридів озимого ячменю можна отримати, лише враховуючи їхні особливості та дотримуючись розроблених рекомендацій.

Тому ми переконані, що отримана середня прибавка врожайності на рівні 18% у майбутньому може бути суттєво покращена.

Традиційно особливу увагу фахівці компанії «Сингента» приділяють вивченню адаптивності гібридів будь-яких культур до умов вирощування у різноманітних регіонах України. Не є винятком і гібриди ячменю озимого.

Беручи до уваги такі важливі характеристики, як зимостійкість і посухостійкість, які диктуються вимогами основних регіонів, де вирощується ячмінь озимий, дослідники компанії «Сингента» на основі результатів багаторічних дослідів відібрали гібриди Вутан і Гапатіон як такі, що чудово реалізують свій потенціал в умовах України.

Ці гібриди мають весь комплекс господарсько-цінних ознак для їх успішного використання українськими виробниками сільгосппродукції.

ВІДГУКИ АГРАРІЇВ

 Вім де Шуттер, управляючий ТОВ «Гранекс-Черкаси»:

– Минулого року вперше посіяли гібрид озимого ячменю Хоббіт селекції компанії «Сингента» на площі 200 га. Вирішили перевірити, як він себе проявить за несприятливих погодних умов, зокрема, за нестачі вологи, адже це стає дедалі більшою проблемою в нашій зоні. Ще на 100 га посіяли сорт ячменю.

Технологія вирощування і для сорту, і для гібрида була однаковою. Після проведення основного обробітку ґрунту й передпосівної культивації 10 вересня провели посів озимого ячменю з нормою висіву 1,8 млн шт./га на глибину 2 см. Згідно з розробленою системою живлення, перед сівбою внесли 200 кг/га амофосу, а перед зимівлею – 200 кг/га калію хлористого. Навесні у фазу кущіння внесли 150 кг/га сульфату амонію та 300 л/ га КАС.

З осені система захисту передбачала обробіток посівів ячменю інсектицидом із додаванням мікроелементів. Навесні посіви обробляли баковою сумішшю фунгіциду Дітан та гербіциду Дербі. Використовували регулятор росту Моддус у нормі 0,5 л/га. Другий обробіток провели фунгіцидом Бонтіма у нормі 1,5 л/га. Третій – баковою сумішшю інсектициду, фунгіциду й регулятора росту.

У результаті отримали врожай гібрида Хоббіт 8 т/га, що було на 0,5 т більше порівняно із сортом. Та й витрати на логістику були меншими, адже в середньому на 40 кг/га менше, ніж сортового ячменю, потрібно було возити посівного матеріалу на поле.

Зазначу, що минулого року видалися несприятливі погодні умови, опадів було мало, але гібрид все ж показав себе краще, аніж сорт.

Після одного року вирощування я не можу сказати напевне, що краще – гібрид чи сорт. Щоб робити висновки, потрібно провести хоча б трирічні випробування. Цього року плануємо посіяти Хоббіт і спробуємо також новий гібрид Вутан. Адже розраховувати лише на один гібрид – непрактично.

Володимир Крупак, агроном, аналітик з насінництва та захисту рослин,  ПП «Західний Буг»:

– У сучасному світі високих і аж ніяк не дешевих технологій «дороговизна» є поняттям відносним. Наприклад, трактор потужністю понад 400 кінських сил коштує до півмільйона доларів, але він може виконувати ту роботу, яку не зроблять 150-сильні, тобто економить ресурси і час. Те ж саме і з гібридами – отримати хороший високоякісний урожай і, відповідно, максимальний прибуток на таких культурах, як цукровий буряк, ріпак, соняшник без якісного гібридного насіння сьогодні практично неможливо.

На жаль, озимий ячмінь не є високорентабельною культурою, і останніми роками посівні площі під ним скоротилися. Однак це озима культура, яка ефективно використовує вологу і, що цікаво, дає змогу розпочати жнива раніше. Для нашої компанії це ключова перевага: ми встигаємо не лише зібрати, а й відвантажити частину врожаю ще до ажіотажу на залізничні перевезення і таким чином вивільнити склади під наступні культури.

ПП «Західний Буг» вирощує озимий ячмінь понад 7 років, а з 2013-го було започатковано насінництво цієї культури. Використовуємо виключно сорти німецької та чеської селекції, гібриди, які вирощуються за технологією Хайвідо, наразі випробовуємо на невеликих ділянках. Потенціал цих гібридів помітно неозброєним оком, адже вони формують густий стеблостій навіть за низької (рекомендованої виробником) норми висіву – 2,0–2,2 млн насінин/га.

Сподіваюся, цього року нові гібриди озимого ячменю Бутан і Галатіон виправдають наші очікування не лише щодо врожайності, а й витривалості, оскільки ми плануємо впровадити гібриди, що вирощуються за технологією Хайвідо, передусім на полях, де ґрунтово-кліматичні умови часто є критичними для ефективного вирощування озимого ячменю в принципі.

У найближчому майбутньому ми також очікуємо від нових гібридів підвищення стійкості до вимерзання, адже цей серйозний чинник часто є лімітуючим для вирощування озимого ячменю в північних і східних регіонах України.

 Сергій Мартинюк, головний агроном ТОВ «Західагро» (Чернівецька обл.):

– Минулого року ми посіяли на площі 5 га гібрид ячменю озимого Хоббіт і для порівняння першу репродукцію сорту селекції іншої компанії. Технологію на обох посівах застосували однакову. Попередником була кукурудза. Схема живлення передбачала внесення восени 200 кг/га діамофоски, а також дворазове підживлення селітрою навесні у нормі 150 кг/га: перший раз по мерзлоталому ґрунту, другий – у фазу кущіння. Окрім того, вносили позакореневе добриво Розасоль 18-18-18+МЕ у нормі 3 кг/га: перший раз у фазі кущіння, другий – прапорцевого листка.

Що стосується захисту, то наша схема передбачала перший обробіток фунгіцидом Тілт Турбо, другий – фунгіцидом Бонтіма. Така схема захисту була застосована і на гібриді, й на сорті.

Погодні умови також були на нашу користь, незважаючи на те, що ми дещо запізнилися із строками сівби: сіяли 2–3 жовтня. Якби днів на 10 раніше, то були б кращі результати. Перевагою гібрида над сортом є низька норма висіву (100 кг/га, або 2 млн схожих насінин), що дає змогу зменшити кількість заправок сівалки і, відповідно, більше посіяти га за день. Вологи також ми отримали достатньо – 550 мм.

У результаті гібрид показав кращу врожайність на рівні 70 ц/га, в той час як сорт, причому далеко не найгірший, – 53,5 ц/га. Порівнявши отримані результати, ми дійшли висновку, що гібрид вирощувати вигідніше, хоча насіння його дорожче.

Тому цього року ми збільшили посіви гібрида ячменю до 78 га. Я бачу в ньому перспективу, адже він дає можливість отримати дохід. Окрім того, має кращі якісні показники: зерно крупніше, виповнене порівняно із сортом, не має остюків. Я б сказав, це ідеальний гібрид ячменю.

Сергій Мельничук, менеджер із розвитку сортів і гібридів зернових культур та ріпаку озимого компанії «Сингента»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018