Способи обробітку рослинних решток

393
Пожнивні рештки пшениці

Питання використання післязбиральних решток як органічного добрива, на відміну від згубного для землі та природи спалювання, знаходить дедалі більше розуміння у хліборобів. Ми недооцінювали солому як єдине джерело гумусу та елементів живлення для майбутніх культур. В рештках міститься велика кількість (до 40%) вуглецю – бази життєдіяльності ґрунтової біоти. Тож без рослинних решток немає їжі для мікроорганізмів, без мікроорганізмів немає гумусу, без гумусу – земля мертва.

Як правильно використати ці рештки: заорювати, мульчувати, перемішуючи з ґрунтом, чи взагалі залишити на його поверхні? Обираючи той чи інший спосіб, потрібно брати до уваги низку чинників і умов, за яких можна отримати максимальну користь, а також властивості препаратів для розкладання органіки. Поговоримо про плюси та мінуси кожного з цих способів.

ТРАДИЦІЙНИЙ СПОСІБ ЗАОРЮВАННЯ РЕШТОК 

  1. Процес їх розкладання розтягується на 2,5–3 роки, при цьому мікроорганізми мобілізують із гумусу мінеральний азот по 10 кг д.р. на 1 т соломи, зумовлюючи дефіцит і азотне голодування для наступних культур. При внесенні аналогічної кількості мінерального азоту процес розкладання дещо пришвидшується і баланс азоту під наступну культуру не змінюється.
  2. При заорюванні соломи, не розкиданої рівномірно по полю, на місцях валків з’являється висока концентрація мікроорганізмів, грибів, які для розкладання целюлози виділяють велику кількість ферментів із вмістом шкідливих для рослин фенольних речовин.
  3. При заорюванні буде розмножуватись весь аборигенний консорціум біоти – як корисних бактерій та грибів, так і шкідливих, що приводить до збільшення патогенного навантаження на ґрунт та поширення хвороб рослин тощо.
  4. Трансформація заораної соломи пришвидшує процес нітрифікації, але зменшує утворення гумусових складових. Нарешті, при розкладанні приораної соломи вуглець, що міститься в рештках, трансформується в метан, а не у вуглекислий газ, який життєво необхідний для ґрунтових мікроорганізмів. Позитив – створення природних умов для життєдіяльності мікроорганізмів: оптимальної температури ґрунту та наявність вологи.

ПОДРІБНЕННЯ Й ПЕРЕМІШУВАННЯ РЕШТОК ІЗ ГРУНТОМ 

Позитив – рівномірне розміщення рослинних решток у верхньому шарі ґрунту. Більш сприятливі умови для аеробних мікроорганізмів, покращання водопроникнення та збереження ґрунтової вологи. Недоліки: високі температури уповільнюють життєдіяльність облігатних бактерій, що працюють в оптимальному діапазоні температур +18…28°С та вологості 40–60% вологоємності ґрунту.

ПОДРІБНЕННЯ ТА РІВНОМІРНЕ РОЗКИДАННЯ РЕШТОК ПО ПОВЕРХНІ ГРУНТУ БЕЗ ПЕРЕМІШУВАННЯ ІЗ ЗЕМЛЕЮ

Цей спосіб застосовується в системах No-till та Strip-till. Захищає ґрунт від надмірного перегріву, покращує водопроникнення та утримання вологи ґрунтом, захищає його від вітрової ерозії та стоку води після опадів. Активізується життєдіяльність аборигенних мікрорганізмів у місцях контакту поверхні решток і ґрунту. Недоліки: підвищення активності патогенів і шкідників, закріплення елементів живлення у верхньому шарі ґрунту, повільне розкладання решток і незначне зменшення урожайності в перші роки застосування цього способу.

ЦІННІСТЬ РОСЛИННИХ РЕШТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР 

За урожайності зерна пшениці 4 т у полі залишається 4,5–5 т соломи. В ній міститься 20 кг азоту, 10 кг фосфору, 140 кг калію і кальцію, по 8–10 кг сірки та понад 400 г мікроелементів. Така кількість елементів живлення міститься: в 660 кг нітроамофоски на суму 553 грн, в 100 кг хлористого калію на суму 600 грн, в 30 кг аміачної селітри на суму 204 грн, в 60 кг сульфату магнію на 480 грн та 6–8 кг висококонцентрованих мікродобрив на суму щонайменше 500 грн, або всього 1800-2000 грн.

Стерня пшеницыВ рештках кукурудзи урожайністю 6 т/га залишається 7,8 т рослинних решток зі вмістом в них 58 кг азоту, 23 кг фосфору, 127 кг калію, сірки, магнію, мікроелементів на суму 6347 грн. В рештках соняшника масою 5,7 т при урожайності зерна 3 т/га вміст азоту складає 80 кг, фосфору – 40 кг, калію – 253 кг, кальцію – 87 кг та магнію – 34 кг. В перерахунку на вміст цієї кількості елементів в мінеральних добривах це складає понад 10 тис. грн на гектар.

Рештки кукурудзи

Якому способу ми б не віддавали перевагу залежно від кліматично-погодних умов та системи обробітку ґрунту, існує загальна вимога: заселити рештки селекційними, найбільш корисними і найбільш життєздатними та стійкими до несприятливих умов мікроорганізмами, грибами і бактеріями. Важлива їх стійкість до високих температур та ультрафіолетового опромінення. Для цього рослинні рештки обробляють біологічними чи органічними речовинами – деструкторами. Помилково деструкторами іноді називають гумінові речовини, макро-, мікрокомплекси мікродобрив («мікро» – не від слова «мікроби», а від мізерної кількості деяких елементів у них), ензими на кшталт тих, що виділяються мікроорганізмами і грибами для розкладання соломи у ґрунті. До складу деяких біологічних деструкторів входять лише окремі види бактерій, чутливі до опромінення, високих чи низьких температур, нестачі вологи. Вони, як правило, стимулюють розвиток аборигенної мікрофлори, тобто як корисних, так і шкідливих мікроорганізмів, та нестабільно діють за несприятливих умов, недостатньо впливають на оздоровлення ґрунту й нестійкі до ультрафіолетового опромінення, та все ж пришвидшують розкладання решток, продукують амінокислоти й корисні органічні кислоти, утворення гумусу.

Майже всі ці недоліки відсутні у біологічно активних деструкторів рослинних решток Екостерн, Органік-баланс – біодеструкторів стерні компанії «БТУ-Центр» (Україна). Ці висококонцентровані комплексні препарати мають у своєму складі ферменти, що розкладають целюлозу, інші біологічні активні речовини, мікроорганізми різних таксономічних груп: азотфіксуючі, фосфоро-каліймобілізуючі, фунгіцидні, целюлозоруйнівні та інші у споровій чи капсульованій формах із великим терміном придатності. Ці високоякісні біодеструктори не лише швидко розкладають пожнивні рештки та накопичують у ґрунті доступні елементи живлення рослин, а й зберігають продуктивну вологу, покращують структуру ґрунту, пригнічують розвиток патогенів, зменшують кількість ґрунтових шкідників, оздоровлюють ґрунт, підвищують його родючість, що сприяє збільшенню урожайності агрокультур. Хочу окремо наголосити на стійкості мікроорганізмів цих біодеструкторів та їх активній дії в умовах як низьких (+5°С), так і високих температур (+30°С), стабільності в умовах стресових чинників, таких як посуха та дефіцит вологи (Екостерн, Органік-баланс).

За інших однакових умов краще і швидше розкладаються добре подрібнені рештки (відрізками до 10 см) рівномірно розтрушені на поверхні ґрунту та оброблені біодеструкторами концентрацією 1–2 літри та 15–20 кг азотних добрив на 200 л води із заробленням у ґрунт (біодеструктор стерні Екостерн) чи без зароблення (Органік-баланс) за технологій No-till, Strip-till. Високу ефективність проявляють біодеструктори компанії «БТУ-Центр» за всіх способів обробітку ґрунту (глибока полицева оранка, глибокий безполицевий обробіток та за мінімальною технологією).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 

Виробничі випробування впливу деструктора Екостерн на розкладання соломи озимої пшениці протягом 90 днів та урожайність наступної культури сорго за різних способів обробки грунту (оранка, глибоке рихлення, мінімальна) показали наступні результати у порівнянні з контрольними необробленими деструктором площами. Ступінь розкладання на контролі від 23 до 31% проти 49-69% оброблених деструктором.

Дослідами також встановлено, що оброблення рослинних рештків Екостерном зменшує кількість збудників патогених грибів з 99 тис на 1 г грунту на контролі до 7,6 тис на 1 г грунту на оброблених площах. В той же час на оброблених площах збільшилась кількість грибів-антагоністів до 30,8 тис./1 г грунту проти 5,1 тис./1 г на контрольних площах. Урожайність сорго на площах, де деструктор не вносився, була в межах 5 т/га, тоді як на оброблених площах вона досягала 7 т/га.

Обробляти рештки біодеструкторами краще за оптимальних температур (18–24°С) та вологоємкості ґрунту 40–60%. Проте в умовах високих температур внесення Екостерну, Органік-балансу не завдає помітної шкоди біоті, що міститься в цих препаратах, оскільки, розселяючись на рослинних рештках, вона капсулюється і зберігає свою життєдіяльність до настання сприятливих умов.

В нинішніх умовах надзвичайно високих температур у ґрунті та обмеження вологи, на мою думку, більш раціонально вносити біодеструктор пізніше, в передпосівний обробіток ґрунту, адже мікроорганізми деструкторів не розкладають і не впливають негативно на схожість і проростання насіння, проте зменшують вплив на нього патогенів – збудників хвороб.

Але при заорюванні соломи її слід обробляти деструктором навіть за високих температур у вечірні години чи похмурі дні безпосередньо перед оранкою.

Тож не пошкодуйте півтори сотні гривень на використання біодеструкторів, щоб не втратити тисячі на добрива, фунгіциди, інсектициди та недобрати 20–25% майбутнього урожаю. Мій семирічний досвід роботи з біодеструкторами компанії «БТУ-Центр» переконливо засвідчив їх високу ефективність. Спробуйте і ви. Я бажаю вам успіхів!

М. Д. Іванчук, агротехнолог-консультант

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018