Прогноз розвитку хвороб сої у 2018 році

386

Щорічне зростання посівних площ під соєю значною мірою зумовило погіршення фітосанітарного стану полів у зв’язку з поширенням шкодочинних хвороб. Численні захворювання грибної, бактеріальної та вірусної етіології обумовлюють значні недобори і втрати урожаю, а також суттєво знижують якість вирощеної продукції.

Шкідливість хвороб сої можна звести до невідчутного економічного рівня запровадженням інтегрованого захисту культури, який базується на науково обґрунтованому управлінні фітосанітарним станом соєвих полів за максимального використання природних регулюючих чинників агроценозу посівів. При плануванні та організації проведення профілактичних заходів проти хвороб у всіх ланках технології вирощування культури слід керуватися даними фітосанітарного стану посівів сої в попередньому році та даними прогнозу ймовірного розвитку хвороб у поточному році.

Фітосанітарний стан посівів сої у 2017 році та прогноз розвитку хвороб у нинішньому 2018 році складено на основі звітів обласних відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби України.

ПЛІСНЯВІННЯ НАСІННЯ І СХОДІВ СОЇ

У 2017 р. захворювання було зафіксовано в усіх зонах вирощування сої, але економічного значення хвороба не мала. Незважаючи на те, що сівбу сої проводили у прогрітий вологий ґрунт, проростання насіння та поява сходів сповільнювалось через настання похолодання у третій декаді квітня – першій і другій декадах травня, різкі коливання температури повітря впродовж доби.

Пліснявіння сім’ядоль сходів сої
Пліснявіння сім’ядоль сходів сої

В західних, центральних і північно-східних областях Лісостепу поверхня ґрунту прогрівалась повільно, охолоджуючись вночі в окремі дні до 0–2°С нижче нуля. За таких агрометеорологічних умов пліснявіння проростаючого насіння і сходів, за нашими даними, було виявлено на 0,2–1,5% рослин, переважав, в основному, фузаріозний тип пліснявіння. Спостерігалось пожовтіння сім’ядоль, уражені рослини були в’ялими, у фазу сходів вилягали на поверхні ґрунту, пізніше всихали і відмирали.

За сприятливих погодних умов для поширення та розвитку пліснявіння насіння і проростків сходів (затяжна холодна волога весна, значні коливання вологості та низька температура ґрунту під час проростання насіння і появи сходів, сівба некондиційним насінням, неякісне протруєння насіння, глибоке його загортання в ґрунт, кислі ґрунти, пізні строки збирання врожаю) і з огляду на накопичений запас інфекції на рослинних рештках у ґрунті та біоекологічні особливості збудників хвороби у 2018 році прогнозується ураження проростаючого насіння і сходів сої, насамперед у північних, північно-західних і центральних областях України, від поодинокого до помірного, у південно-східних областях – від поодинокого до незначного.

Шкідливість пліснявіння залежатиме від виду збудника хвороби, інфіковані рослини будуть відставати у рості, більшість їх випадатиме, спричиняючи суттєве зрідження посівів.

КОРЕНЕВІ ГНИЛІ СОЇ 

У 2017 році з обстежених 23154 га сої в різних ґрунтово-кліматичних зонах України хворобу виявлено на площі 2270 га (9,8%). Агрометеорологічні умови у фази сходів – початку бутонізації рослин сприяли поширенню хвороби. Найбільше кореневі гнилі спостерігалось в господарствах Київської (35% обстежених площ), Полтавської (40%), Запорізької (50%), і Тернопільської (53%) областей, де було уражено в середньому 2–7% рослин за розвитку хвороби 1–6%. У Вінницькій (26% площ), Хмельницькій (33%) було уражено 1–2% рослин за розвитку 0,1–0,2%. На 15–16% обстежених площ сої у Чернівецькій і Дніпропетровській областях було уражено 1–6%, осередками 12% рослин за розвитку хвороби 1–3%. Незначне поширення хвороби (2–9% обстежених площ) зафіксовано в господарствах Чернігівської, Сумської, Харківської і Волинської областей за ураження 1–4% рослин і 1–4% розвитку хвороби.

Фузаріозна коренева гниль (фаза формування бобів)
Фузаріозна коренева гниль (фаза формування бобів)

У нинішньому 2018 р. розвиток кореневих гнилей сої прогнозується в зоні Полісся і північного Лісостепу від помірного до середнього, в зоні Степу і південного Лісостепу – незначне ураження, за умов низької температури ґрунту, надмірного зволоження ґрунту, утворення щільної ґрунтової кірки; на важких за гранулометричним складом ґрунтах, що запливають; солонцях; солончаках; кислих ґрунтах; глибокого загортання насіння в ґрунт, різких коливань температури в період проростання насіння; низької якості насіннєвого матеріалу, недоброякісно відкаліброваного і потруєного насіння.

Поширення і розвиток хвороби відбуватиметься в результаті того, що в таких стресових умовах суттєво знижується стійкість рослин проти мікроорганізмів, і ослаблені проростки інтенсивно уражуються кореневими гнилями.

Обмежуватимуть поширення хвороби вирощування стійких сортів, сівба якісним інкрустованим насінням в оптимальні строки, внесення збалансованих доз мінеральних добрив; дотримання оптимального водного режиму на зрошенні, знищення ґрунтової кірки в досходовий період; правильне застосування страхових гербіцидів; захист посівів від шкідників і бур’янів.

ФУЗАРІОЗ 

У минулому 2017 році захворювання виявлялося у фазу сходів і поширювалося впродовж усієї вегетації рослин. Хворобу виявлено на 31% обстежених площ у Миколаївській обл. з ураженням 6% рослин з розвитком 5%, Вінницькій обл. (26% площ) з ураженням 1% рослин з розвитком 0,5%, Житомирській обл. (18%) з ураженням 10% рослин за розвитку хвороби 7%. Найменша кількість площ сої була уражена в господарствах Черкаської і Харківської (3%) областей, де кількість уражених рослин становила 1–2% за розвитку хвороби 1%.

Симптоми прояву фузаріозу на дорослих рослинах
Симптоми прояву фузаріозу на дорослих рослинах

За умов випадання великої кількості опадів і високої вологості повітря у фази сходи – початок бутонізації при температурі ґрунту 18–28°С і 60–80% його вологості та відносній вологості повітря 85–90%, а також у фази наливання і дозрівання сої на слабокислих ґрунтах із незадовільними попередниками та з огляду на наявний запас інфекції у ґрунті й на рослинних рештках у 2018 році розвиток фузаріозу у вигляді фузаріозної кореневої гнилі та фузаріозного в’янення прогнозується від помірного до середнього.

Обмежуватимуть поширення і розвиток хвороби дотримання сівозміни і просторової ізоляції між соєю та іншими зернобобовими культурами, сівба сої в оптимальні строки протруєним кондиційним здоровим насінням зі схожістю не нижче ніж 90%, загортання насіння на оптимальну глибину, вчасне і в стислі строки збирання врожаю, очищення зерна на зерноочисних агрегатах або на майданчиках активного вентилювання і доведення його вологості до 12–14%, ретельне загортання рослинних решток у ґрунт.

БІЛА (СКЛЕРОТІНІОЗ) І СІРА (БОТРІДІОЗ) ГНИЛІ 

Хвороби спостерігались у посівах сої в північних, північно-західних і центральних областях у вигляді ураження окремих рослин з ознаками ураження стебел, бічних гілок і бобів, але економічного значення не мали. Поширення білої гнилі на рослинах було в межах 0,5–1,0%, сірої гнилі – 1,5–2% з розвитком відповідно 0,1–0,3 і 0,1–0,8%. Перед збиранням сої на білу гниль хворіло 0,5–2% посівів, на сіру – 2,0–3,5%.

Проявлення сірої гнилі на сім’ядолях проростків сої
Проявлення сірої гнилі на сім’ядолях проростків сої

За сприятливих для розвитку білої та сірої гнилей умов (висока відносна вологість повітря, вітряна дощова погода, посів культури після попередників, які уражуються цими захворюваннями, коротка ротація культури в сівозміні, загущені та забур’янені посіви, незбалансоване мінеральне живлення рослин) і з огляду на біоекологічні особливості їх збудників і накопичений запас інфекції у ґрунті й на рештках у 2018 році прогнозується розвиток хвороб на сої від поодинокого до помірного.

НЕСПРАВЖНЯ БОРОШНИСТА РОСА 

У 2017 році хворобу виявлено на площі 19,2 тис. га (17,4%) із обстежених 110,6 тис. га. Найбільші площі ураження культури несправжньою борошнистою росою були в господарствах Полтавської (60% площ з ураженням 24–27% рослин за інтенсивності розвитку 6–7%) області. 50% уражених площ зареєстровано Чернівецькій і Дніпропетровській областях, де поширення хвороби дорівнювало 2–7%, осередками 10–15% за інтенсивності розвитку 2%. В Житомирській і Закарпатській областях на 42–48% площ хвороба уразила 4–10%, осередками 12–20% рослин за розвитку 2–6%. У господарствах Львівської, Сумської, Черкаської, Тернопільської, Рівненської, Вінницької та Миколаївської областей хвороба виявлялась на 21–37% площ з ураженням 3–6%, осередками 10–18% рослин за інтенсивності розвитку 2–4%. На 2–18% площ сої хвороба мала поширення в Київській, Херсонській, Харківській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Волинській та Кіровоградській областях, де було уражено 1–5% рослин за розвитку хвороби 0,5–2%.

Діагностичні ознаки появлення несправжньої борошнистої роси
Діагностичні ознаки появлення несправжньої борошнистої роси з нижнього боку листкової пластинки

З огляду на значний повсюдний запас інфекції збудника хвороби в рослинних рештках, ґрунті, зараженому насінні в минулому році, за умов прохолодного дощового літа у 2018 році ймовірний розвиток хвороби прогнозується від помірного до інтенсивного, особливо на полях пізніх строків сівби, загущених, забур’янених посівах культури.

АСКОХІТОЗ 

Хворобу виявлено на 19,78 тис. га (17,9%) обстежених площ сої, переважно в господарствах західних і центральних областей України. Найбільше поширення аскохітоз мав у господарствах Вінницької обл. (100% площ), Тернопільської (57%), Чернівецької (50%), Полтавської (40%), де уражено 4–8%, осередками 14% рослин за розвитку хвороби 0,5–4%. Поширення аскохітозу спостерігалось також у Волинській (на 35% площ), Кіровоградській (29%), Закарпатській (28%), Рівненській (26%), Черкаській і Запорізькій (25%), Житомирській (24%) областях з ураженням 2–6%, осередками 12% рослин за інтенсивності розвитку 1–6%.

Діагностичні ознаки аскохітозу на листках
Діагностичні ознаки аскохітозу на листках

В господарствах Львівської (21% площ), Дніпропетровської (18%), Київської (17%), Івано-Франківської та Хмельницької (16%), Сумської (14%), Миколаївської (13%), Чернігівської (10%), Херсонської (7%) областей було уражено 1–5% рослин за розвитку хвороби 0,5–8%.

За умов частої вітряної дощової погоди, температури повітря в межах 20–25°С, випаданні рясних рос в нічні години у період цвітіння – утворення бобів – на початку дозрівання і накопиченого запасу інфекції у минулому році на рослинних рештках, у ґрунті та насінні у 2018 році розвиток аскохітозу прогнозується від помірного до сильного осередками у вигляді епіфітотії.

АНТРАКНОЗ 

Найбільш поширеною хвороба була у посівах сої Вінницької (26% площ), Сумської та Запорізької (12%), Львівської (10%) областей, з ураженням 1–6% рослин за розвитку хвороби 1–4%, осередками 7%. Незначне ураження рослин антракнозом зафіксовано в господарствах Херсонської (7% площ з ураженням 1–7% рослин за розвитку хвороби 0,5–1%) і Івано-Франківської (4% площ з ураженням 1–2% рослин за розвитку хвороби 0,5–1%) областей. В інших областях ураження рослин виявлялось рідко на окремих рослинах.

Проявлення антракнозу на сім’ядолях
Проявлення антракнозу на сім’ядолях

За умов значних коливань вологості та низької температури ґрунту під час проростання насіння і появи сходів, сівби неякісним погано протруєним насінням, а також вітряної дощової погоди і частого випадання рясних рос у фази утворення бобів – повного дозрівання, а також з огляду на біоекологічні особливості збудника хвороби і накопичений запас інфекції у минулому році на рослинних рештках, в ґрунті й насінні, у 2018 році розвиток антракнозу прогнозується від помірного до середнього, насамперед у господарствах, де минулого року спостерігався розвиток хвороби.

ЦЕРКОСПОРОЗ 

У 2017 році хворобу виявлено в господарствах Львівської (на 41% площ з ураженням 4–10% рослин за розвитку 1–2,5%), Вінницької (на 26% площ з ураженням 1% рослин і 0,1% розвитку), Миколаївської (на 13% площ з ураженням 5% рослин за розвитку 3%), Кіровоградської (на 7% площ з ураженням 4% рослин за інтенсивності розвитку 2%) і Херсонської (на 5% з ураженням 1% рослин за розвитку хвороби 0,5%) областей. В інших північно–західних, центральних і східних областях хвороба зустрічалась дуже рідко на поодиноких рослинах і не мала економічного значення.

У 2018 р. ймовірний розвиток церкоспорозу прогнозується в господарствах Полісся і північного Лісо­степу від помірного до середнього; в зоні Степу і південного Лісостепу – від незначного до помірного за умов спекотного сухого літа у фази цвітіння – плодоутворення – початок дозрівання. Поширення і розвиток хвороби відбуватиметься передусім на листках нижнього і середнього ярусів.

АЛЬТЕРНАРІОЗ СОЇ

Найбільше поширення хвороби відмічалось в господарствах Миколаївської обл. (на 25% площ з ураженням 20% рослин за розвитку хвороби 10%), Волинської (на 17% площ з ураженням 3% рослин за розвитку хвороби 2%) і Вінницької (на 16% площ з ураженням 5% рослин за розвитку хвороби 0,2%) областей.

Біоекологічні особливості збудника хвороби і наявний запас інфекції на різноманітних уражених рештках і у ґрунті створюють передумови для повсюдного розвитку альтернаріозу у посівах сої у 2018 році за умов високої вологості повітря, випадання частих дощів і рясних рос в період наливу і дозрівання насіння, несвоєчасного збирання врожаю.

СЕПТОРІОЗ 

Хворобу ідентифікували повсюдно, більш поширеною вона була в західних і центральних областях. У Волинській, Львівській, Івано–Франківській і Тернопільській областях поширення відмічалось на 20–27% площ сої з ураженням 2–7% рослин за розвитку 0,5–3%. На 50% площ септоріоз виявлено в господарствах Хмельницької обл., де було уражено 3–4% рослин за розвитку 0,5–1,0%. У Закарпатській області хворобою було уражено 10% рослин за розвитку хвороби 4% на 14% площ. У господарствах Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Київської та Полтавської областей хворобу виявлено на площі 27–40% з ураженням 2–10% рослин за розвитку хвороби 0,5–4,0%. В північних і східних областях септоріоз виявлявся на 2–17% площ, де було уражено 2–6% рослин за розвитку хвороби 2–7%, осередками – 20%. На півдні 42% площ хвороба охопила посіви сої у Запорізькій області з ураженням 2% росин за розвитку 1%. Незначне поширення (5% площ) спостерігалось у господарствах Херсонської області, де було уражено 2% рослин за розвитку хвороби 0,5%.

Діагностичні ознаки проявлення септоріозу на листках
Діагностичні ознаки проявлення септоріозу на листках

У 2018 р. в господарствах Полісся і північного Лісостепу розвиток септоріозу прогнозується від помірного до середнього; в зоні південного Лісостепу і Степу – від незначного до помірного при високій вологості повітря і температурі 24–28°С у фази цвітіння – початок утворення бобів сої. Поширення і розвиток хвороби відбуватиметься передусім на листках нижнього ярусу.

ІРЖА

Хвороба виявлялась на 26% площ сої в господарствах Кіровоградської області, де було уражено 8% рослин за розвитку хвороби 4%. Незначний розвиток хвороби спостерігався в Хмельницькій обл. на 33% площ сої, де було уражено 1,5% рослин за інтенсивності ураження 0,2%, і Черкаській області – 18% площ з ураженням 5% рослин за інтенсивності ураження 1,0%.

За умов високої відносної вологості повітря (90–100%), частих дощів, випаданні рясних рос в нічні години, температури повітря в межах 20–25°С, у фази бутонізації – формування бобів і враховуючи накопичений запас інфекції у ґрунті й на решках, у нинішньому 2018 році ймовірний розвиток хвороби буде від помірного до середнього, насамперед в господарствах, де минулого року було виявлено хворобу, та на полях із високим вмістом азоту в ґрунті.

БОРОШНИСТА РОСА

Зафіксована в посівах сої на 42% площ у господарствах Дніпропетровської обл. з ураженням 2% рослин за розвитку хвороби 2% і на 37% площ Миколаївської обл., де було уражено 3% рослин за інтенсивності розвитку 10%.

Біоекологічні особливості збудника хвороби та наявний запас інфекції на рештках і в ґрунті створюють передумови для поширення й помірного розвитку хвороби у посівах сої у 2018 році за умов частих туманів у фази формування – дозрівання бобів, густого стеблостою при завищених нормах висіву насіння, вирощуванні сприятливих до хвороби сортів, особливо в низинних місцях, які погано провітрюються. Інтенсивний розвиток хвороби відбуватиметься насамперед в Степу на посівах пізніх строків сівби.

ІНШІ ХВОРОБИ

Із грибних хвороб у посівах сої під час формування бобів – дозрівання насіння у 2017 році на поодиноких рослинах виявлялись також філлостіктоз і кладоспоріоз, які не мали економічного значення.

Серед бактеріальних хвороб у посівах сої у фази сходів – бутонізації на 80% площ господарств Полтавської області було виявлено сім’ядольний бактеріоз з ураженням 1–1,5% рослин за розвитку хвороби 1%.

Бактеріальний опік був поширений у посівах сої на 25–32% площ у Волинській, Львівській, Тернопільській, Сумській, Київській, Черкаській областях з ураженням 2–9% рослин за розвитку хвороби 1–4%. На 8–10% площ хвороба виявлялась у Херсонській і Чернівецькій областях, де було уражено 5–7% рослин за розвитку 1–2%.

У 2018 році ураження сої сім’ядольним бактеріозом і бактеріальним опіком відбуватиметься за висіву некондиційного насіння, передусім, на рослинах ослаблених впливом низьких температур при проростанні насіння, ґрунтовими і повітряними посухами у післясходовий період. Поширення сім’ядольного бактеріозу інтенсивно відбуватиметься за умов випадання частих дощів з поривчастим вітром і прохолодної погоди на ранніх фазах розвитку. Розвиток бактеріального опіку буде спостерігатися за умов теплої погоди та тривалої високої вологості повітря і ґрунту впродовж усієї вегетації.

Вплив вірусної інфекції на ріст і розвиток рослин сої
Вплив вірусної інфекції на ріст і розвиток рослин сої

Із вірусних захворювань у посівах сої виявлялась жовта мозаїка у господарствах Чернівецької (23% площ), Тернопільської (30% площ) і Полтавської (80% площ) обл. з ураженням 3–8% рослин.

Зморшкувата мозаїка була поширеною в Полтавській (на 80% площ) і Кіровоградській (4% площ) обл., де було уражено в середньому 5% рослин.

Поширення вірусних хвороб у посівах сої у 2018 році залежа­тиме від чисельності й активності вірофорних сисних комах – переносників вірусів і забур’яненості посівів у літній період. При висіві зараженого (пігментованого) насіння будуть з’являтися уражені зморшкуватою мозаїкою сходи сої, що проявлятиметься у вигляді затримки росту й розвитку проростків, недорозвиненості сім’ядоль, сильного здуття листкових пластинок між жилками трійчастих листків. За недотримання просторової ізоляції між посівами сої та полями інших зернових бобових культур і бобових трав зростатиме інтенсивність ураження рослин сої жовтою мозаїкою.

І. Л. Марков, канд. біол. наук, професор НУБіП України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018