Прогноз розвитку хвороб на посівах ріпаку в 2019 році

789

Огляд фітосанітарного стану посівів ріпаку озимого і ярого у 2018 році та прогноз розвитку хвороб у 2019 році складено на основі звітів обласних відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики й аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби України.

Чорна ніжка (гриби родів Pythium Pringsh., Rhizoctonia DC, Olpidium A. Br.). Восени 2017 року на сходах ріпаку озимого хворобу виявляли на 0,93 тис. га від обстежених 42,78 тис. га (2,2%). Можна констатувати, що порівняно з позаминулим, 2016 роком поширення хвороби збільшилось всього на 0,3%, тобто практично залишилось на попередньому рівні. Чорну ніжку з поширенням 0,5–2,0% і розвитком хвороби 0,5–1,0% на сходах ріпаку озимого виявлено в господарствах Київської (19%), Тернопільської (15,6%), Вінницької (13%), Житомирської (2,5%) областей. Найбільш інтенсивне ураження рослин зареєстровано в Донецькій області, де було уражено 28,5% обстежених площ сходів та 4% рослин за розвитку хвороби 20%, на деяких ділянках хвороба розвивалась інтенсивно, загинуло 2% рослин.

На посівах ріпаку ярого в 2018 р. розвиток чорної ніжки спостерігався в господарствах Тернопільської області за ураження 0,6% рослин на 12,0% обстежених площ.

Суха і спекотна погода вересня 2018 року в Тернопільській області сприяла швидкому висушуванню ґрунту, що призвело до утворення ґрунтової кірки й ураження сходів озимого ріпаку чорною ніжкою. В третій декаді вересня на 5% обстежених площ хворобою було уражено 0,5–2,0% рослин, що на 10,6% менше від рівня минулого року.

Розвиток чорної ніжки на рослинах озимого ріпаку ускладнює перезимівлю ослаблених рослин. Навесні, після відновлення вегетації, це може спричинити розвиток кореневих гнилей. Тому в 2019 р. розвиток хвороби прогнозується від незначного до помірного в окремих осередках за умов поганої аерації ґрунту, прохолодної дощової погоди, вегетації рослин на ущільненому, бідному на поживні елементи ґрунті, частого повертання культури на попереднє місце.

Бактеріоз коренів
Бактеріоз коренів

Бактеріоз коренів (Хаnthomonas campestris pv. campestris Dowson.; Pseudomonas fiuorescens pv. nарі Peresypkin). Восени 2017 року було уражено поодинокі рослини озимого ріпаку, а навесні 2018 року хворобу виявляли на 1,45 тис. га (3,3% обстежених площ) посівів культури. Найбільше поширення бактеріозу спостерігалося в господарствах Вінницької (40%), Житомирської (25%), Тернопільської (12,5%) та Волинської (12%) областей, де було уражено 1–4% рослин осередками 6–8% за розвитку 0,1–1,5%.

У господарствах Дніпропетровської, Рівненської, Миколаївської, Херсонської, Чернівецької областей бактеріоз було виявлено на 2–7% обстежених площ, на яких поширення хвороби становило 0,5–4%, за розвитку 0,5–5,0%.

Навесні 2019 р. бактеріоз коренів уражуватиме рослини ріпаку озимого передусім за умов неякісного передпосівного обробітку ґрунту під посів ріпаку, що спричинятиме оголення кореневої шийки; недотримання оптимальних строків сівби, яке знижуватиме зимостійкість рослин за відсутності сталого снігового покриву; утворення тривалої льодової кірки на полях; різких перепадів температур, механічного пошкодження рослин.

Снігова плісень (Calonectria graminicola Wr.) у 2018 р. проявлялась навесні на 6–9,8% обстежених площ ріпаку озимого в господарствах Чернівецької та Черкаської областей, де було уражено 1,5–8% рослин за розвитку хвороби 1,3–3,0%. Захворювання проявлялось у вигляді випрівання окремих рослин або їх загибелі невеличкими осередками, як правило, на перезволожених низинних ділянках поля. В інших областях хворобу виявляли лише на поодиноких рослинах.

За сприятливих для поширення умов (виснаження рослин через подовження вегетації під сніговим покривом за не промерзлого ґрунту, утворення притертої льодової кірки взимку й на початку весни; внесення високих доз азотних добрив восени) навесні 2019 р. прогнозується прояв снігової плісені від незначного до помірного, здебільшого у західних, північних і центральних областях переважно на перезволожених ділянках з перерослими та недорозвинутими рослинами.

Несправжня борошниста роса (пероноспороз) (Peronospora brassicae Gaeum.) розвивалась повсюди у посівах ріпаку озимого і ярого. Сприятливі погодні умови зимового періоду викликали навесні 2018 р. інтенсивне ураження розет­кових листків. Масове поширення хвороби виявлено в господарствах Полтавської (100%), Тернопільської (87%) областей, де було уражено 7–8% рослин за розвитку хвороби 2–3%. На 24–48% обстежених площ ріпаку озимого у господарствах Львівської, Волинської, Хмельницької, Чернівецької, Черкаської, Кіровоградської, Київської, Херсонської областей хворобою було уражено 3–7% рослин, осередками – до 14% за розвитку хвороби 0,5–3,6%. У Пустомитівському районі Львівської області на 2,5–7% рослин озимого ріпаку пероноспороз уразив 3,4–10% стручків. У господарствах Закарпатської, Рівненської, Житомирської, Сумської, Луганської областей пероноспороз виявляли на 12–23% обстежених площ ріпаку озимого з ураженням 7–10% рослин, осередками – до 15% за розвитку хвороби 0,3–5%. Незначне поширення несправжньої борошнистої роси (1–4% уражених рослин, осередками – до 8%) спостерігалося в господарствах Чернігівської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської областей з інтенсивністю ураження 0,5–5,0%.

Несправжня борошниста роса
Несправжня борошниста роса

На 82–100% обстежених площ ріпаку ярого несправжньою борошнистою росою у господарствах Тернопільської, Хмельницької та Київської областей було уражено 5–6% рослин за розвитку хвороби 0,1–1,8%. Незначне поширення хвороби спостерігалось у господарствах Черкаської, Дніпропетровської, Житомирської та Чернігівської областей, де хвороба охопила 2–4% рослин із розвитком хвороби 1,3–3% на 7–39% обстежених площ ріпаку ярого.

Восени 2017 р. несправжню борошнисту росу виявляли на розеткових листках сходів ріпаку озимого у господарствах Львівської, Тернопільської, Чернігівської та Хмельницької областей на 18–35% обстежених площ культури з ураженням 2–8% рослин за розвитку хвороби 0,2–4%.

З огляду на значний запас інфекції збудника хвороби в рослинних рештках, ґрунті, зараженому насінні й уражених з осені рослинах озимого ріпаку, в 2019 р., за умов прохолодної дощової весни – першої половини літа ймовірний розвиток хвороби від помірного до інтенсивного на посівах озимого і ярого ріпаку.

Альтернаріоз (чорна плямистість) (Alternaria brassicicola (Schn.)Wilt.; Alternaria brassicae (Berk.) Sacc.) було виявлено в посівах озимого і ярого ріпаку в усіх ґрунтово-кліматичних зонах. Більш інтенсивно в минулому сезоні хвороба розвивалася у господарствах Рівненської, Закарпатської, Київської, Донецької та Луганської областей, де на 50–71% обстежених площ ріпаку озимого хворобою було уражено 5–8, в осередках – 10–12% рослин за інтенсивності ураження 0,5–5%.

Альтернаріоз
Альтернаріоз

У Івано–Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській, Житомирській, Харківській, Херсонській областях хворобу виявляли на 20–43% обстежених площ, де було уражено 3–5, в осередках – 10–14% рослин за розвитку хвороби 0,1–3%.

На 4–18% обстежених площ посівів ріпаку озимого в господарствах Львівської, Миколаївської, Одеської, Запорізької, Сумської, Чернівецької, Черкаської, Дніпропетровської, Чернігівської областей альтернаріозом було уражено 1,5–4, в осередках – до 8% рослин за інтенсивності розвитку 1–3%. Ураженість хворобою стручків ріпаку становила 2–5, в осередках 7–10%.

На ріпаку ярому розвиток хвороби спостерігався на 20–100% обстежених площ у Чернігівській, Житомирській, Дніпропетровській, Волинській, Тернопільській, Хмельницькій областях на 1–5, в осередках – 8–10% рослин за інтенсивності ураження 0,1–4%.

Насіння ріпаку зліва – уражене альтернаріозом, справа – здорове
Насіння ріпаку зліва – уражене альтернаріозом, справа – здорове

У осінній період під урожай 2019 р. альтернаріоз виявляли на розеткових листках поодиноких рослин повсюди, особливо на ранніх посівах ріпаку озимого. Більш інтенсивне поширення хвороби зафіксовано в господарствах західних і центральних областей з ураженням 1–4, в осередках – 6–8% рослин за розвитку хвороби 0,1–2%.

Суттєве накопичення інфекції в уражених рештках, насінні капустяних культур створює передумови для прогнозування повсюдного розвитку альтернаріозу в 2019 р. Характер розвитку хвороби залежатиме від погодних умов у період вегетації рослин: високої вологості повітря в період наливу і дозрівання насіння ймовірний епіфітотійний розвиток хвороби, насамперед в загущених, забур’янених, полеглих посівах озимої та ярої культури; передозування органічних і азотних добрив; випадання атмосферних злив з вітрами після тривалої засухи; температура навколишнього середовища понад 22°С; випадання рясних рос у нічні години.

Фомоз (рак стебла, некроз кореневої шийки) (Phoma lingam Desm.) виявлено на 6,5% обстежених площ ріпаку озимого переважно в господарствах західних, центральних і південних областей. Так, у Закарпатській, Вінницькій, Запорізькій, Львівській, Черкаській, Полтавській областях поширення хвороби становило 3–7, в осередках – до 18% рослин за інтенсивності розвитку 0,1–4,2%.

Фомоз
Фомоз

На посівах ріпаку озимого в господарствах Тернопільської, Хмельницької, Волинської, Івано-Франківської, Житомирської, Запорізької, Херсонської областей фомоз було виявлено на 1–5, в осередках – 8% рослин з інтенсивністю ураження 0,5–2%. Ураженість рослин ріпаку ярого фомозом не перевищувала 2% за інтенсивності розвитку 0,1–0,2%.

Обстеження посівів ріпаку озимого під урожай 2019 року показало, що фомоз був поширений на розеткових листках рослин у господарствах Миколаївської області, де було уражено 10–30% рослин з незначним розвитком хвороби. Ознаки ураження фомозом виявлено восени в господарствах Львівської області на 3–6% рослин озимого ріпаку.

З огляду на наявний запас збудника хвороби на рослинних рештках, в насінні та на уражених рослинах озимого ріпаку за весняного боронування посівів і нанесення рослинам механічних пошкоджень, а також часті опади та високу вологість повітря у фазі цвітіння ріпаку в 2019 р. прогнозується розвиток хвороби від помірного до інтенсивного.

Білостеблість ріпаку – діагностична ознака білої гнилі
Білостеблість ріпаку – діагностична ознака білої гнилі
Сіра гниль
Сіра гниль

Біла (склеротиніоз) і сіра (ботридіоз) гнилі (Whetzelinia sclerotiorum dBy. і Botrytis cinerea Fr.) виявляли в посівах ріпаку північно-західних, центральних та південних областей у вигляді ураження стебел, окремих гілок і стручків. Ураження рослин ріпаку озимого білою гниллю спостерігалося на 4,0–6% рослин і 2,0–4% стебел в господарствах Жидачівського району Львівської обл. Сіра і біла гнилі були поширені в господарствах Тернопільської області, де уразили відповідно 0,6 та 0,8% рослин на 4,8% обстежених площ ріпаку озимого. Перед збиранням урожаю ураженість стручків ріпаку озимого гнилями була в межах 1,0%. В Дніпропетровській області сіру та білу гниль виявлено на 5% обстежених площ посівів озимого ріпаку, де було уражено в середньому 2% рослин з розвитком хвороби 3%.

Впродовж вегетації ріпаку ярого поширення сірої та білої гнилі спостерігалося на 10,0% обстежених площ господарств Тернопільської області, де слабко було уражено 0,4% рослин. Гнилі також було виявлено на 10% обстежених площ посівів ріпаку ярого в господарствах Дніпропетровської області, де виявлялось поодиноке ураження рослин.

У 2019 р. розвиток гнилей за сприятливих гідротермічних умов (вологість 60–90% і температура повітря 17–27°С у фази цвітіння – зеленого стручка рослин) відбуватиметься передусім на забур’янених, загущених полеглих посівах, на полях, де ріпак висіяли після не рекомендованих попередників (соняшник, льон, коноплі, конюшина, соя, гречка, капуста, огірки).

Насіння ріпаку: зліва – здорове; справа – уражене сірою гниллю
Насіння ріпаку: зліва – здорове; справа – уражене сірою гниллю

Біла плямистість (кільцева плямистість, або сіростеблість) (Cercosporella brassicae v. Hochn.) виявлялася на 3–5% обстежених площ ріпаку озимого у господарствах Кіровоградської, Миколаївської і Черкаської областей з ураженням 1–2% рослин за розвитку хвороби 1,0–3,0%. Поодиноке ураження рослин спостерігалось також в господарствах інших центральних і південних областей.

Біла плямистість
Біла плямистість

В жовтні 2018 року біла плямистість була поширена на посівах ріпаку озимого в господарствах Тальнівського і Уманського районів Черкаської області, де в середньому ступені було уражено 2% рослин на 5% обстеженої площі. Поширення хвороби спостерігалось на гібридах іноземної селекції.

З огляду на наявність певного запасу інфекції збудника цієї хвороби на уражених рештках капустяних культур, в зараженому насінні та уражених рослинах ріпаку озимого, за умов прохолодної весни у фази бутонізації – цвітіння рослин, вологості повітря понад 80% впродовж кількох діб, довготривалого зберігання роси на листках ріпаку, можна прогнозувати, що ймовірний розвиток хвороби у 2019 р. буде від слабкого до помірного.

Борошниста роса (Erysiphe communis Grev. f. brassicae Hamari). У 2018 році хвороба мала незначне поширення в окремих центральних і південних областях і виявлялася на поодиноких рослинах ріпаку озимого та ярого за незначного розвитку. Восени 2018 року борошниста роса виявлялась на 20% обстежених посівів ріпаку озимого у господарствах Миколаївської області, де уразила 20% рослин за переважно слабкого розвитку.

За сприятливих для розвитку борошнистої роси умов впродовж вегетації (суха спекотна погода або чергування тривалих засух із короткочасними дощами; тривала втрата тургору листків; недотримання сівозміни та просторової ізоляції між капустяними культурами, внесення високих доз азотних добрив) і наявності запасу інфекції в рослинних рештках у 2019 році прогнозується розвиток хвороби на ріпаку від помірного до значного.

Циліндроспоріоз
Циліндроспоріоз

Циліндроспоріоз (світла плямистість) (Cylindrosporium concentricum Grev.) проявлявся в минулому сезоні у посівах ріпаку озимого на полях Тернопільської й Кіровоградської областей. Хвороба поширювалася в основному в фазу стеблування рослин. У господарствах Тернопільської області циліндроспоріозом у слабкому ступені (1%) було уражено осередками 2% рослин на 18,5% обстежених площ, в Черкаській області – 2% рослин на 7% обстежених площ.

Восени при обстеженні сходів ріпаку озимого під урожай 2019 р. циліндроспоріоз було виявлено у Тернопільській області на 8,5% обстежених площ з ураженням 2,2% рослин.

За сприятливих для розвитку хвороби умов впродовж вегетації (висока насиченість повітря вологою, мряка, часті дощі, тумани, вітряна погода), наявності запасу інфекції в рослинних рештках і насінні у 2019 р. можливий осередковий розвиток хвороби на ріпаку озимому від помірного до значного.

Вертицильозне в’янення
Вертицильозне в’янення
Фузаріозне в’янення
Фузаріозне в’янення

Вертицильозне (Verticillium dahliae Kleb) і фузаріозне (Fusarium oxysporum Schl conglutinas Bilai) в’янення в минулому сезоні виявляли в посівах ріпаку озимого і ярого на поодиноких рослинах, які в результаті ураження в’янули і гинули або передчасно дозрівали у фазу молочно-воскової стиглості зі щуплим насінням. Ураженість рослин культури коливалась в межах 0,1–2,2% (дані НУБіПУ).

З огляду на певний запас інфекції вертицильозного і фузаріозного в’янення в рослинних рештках і ґрунті, за сприятливих для розвитку хвороби умов (насичена сівозміна капустяними культурами, посів ріпаку після соняшнику, льону, конюшини, сої, коноплі, які уражуються цими збудниками хвороби) у 2019 р. ймовірний осередковий розвиток хвороби від слабкого до помірного.

Слизистий бактеріоз (Erwinia: Е. carotovora Holland pv. carotovora Bergey et al. та Pseudomonae fluorescens Mig.), за даними НУБіП України, виявлявся на поодиноких рослинах ріпаку ярого у господарствах центральних і західних областей, що спричиняло в’янення, ослизнення, загнивання і відмирання окремих органів або всієї рослини.

У 2019 р. за наявного запасу інфекції слизистого бактеріозу в ґрунті на неперегнилих рештках уражених рослин, в насінні, за сприятливих гідротермічних умов у фази бутонізації – цвітіння рослин ріпаку ярого (впродовж 4–5 днів температура повітря 20–25°С, вологість повітря – понад 80%, часті зливи, вітряна погода) прогнозується розвиток хвороби від незначного до помірного.

ЗАХИСНІ ЗАХОДИ НА ОЗИМОМУ РІПАКУ У ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ПЕРІОД

При відновленні вегетації озимого ріпаку навесні частина рослин зазвичай має пригнічений виснажений вигляд, ознаки азотного голодування, різний ступінь ураження сніговою плісенню, чорною ніжкою, кореневими гнилями, бактеріозом коренів. Боронувати посіви ріпаку озимого навесні не рекомендується, оскільки цей захід завдає рослинам численних механічних пошкоджень зубами борін і призводить до масового зараження рослин фомозом.

Після оцінювання стану перезимівлі культури на полі в максимально стислі терміни необхідно провести ранньовесняне підживлення рослин азотними добривами (найкраще аміачною селітрою). Це дасть змогу впродовж 2–3 тижнів повноцінно забезпечити живлення рослин азотом, стимулювати формування нових розеткових листків і пагонів. Саме в цей короткий період вегетації закладаються основи майбутнього габітусу рослини, його форма та розміри: довжина центральної і бокових гілок, їх галуження, кількість квіток, що в сукупності обумовлює майбутню продуктивність рослини. За раннього відновлення вегетації дози добрив дещо знижують, у разі пізнього відновлення вегетації – навпаки, підвищують. Після проведення ранньовесняного підживлення рослини швидко компенсують всі наявні пошкодження, формують добре розвинену розетку, характеризуються підвищеною стійкістю до інфекційних хвороб та інших стресових чинників.

Навесні посіви ріпаку озимого слід обробити одним із фунгіцидів з ретардантними властивостями з метою затримки фази стеблування рослин та досягнення якомога більшого їх гілкування у пізніші фази розвитку, що суттєво підвищує їх продуктивність і обмежує поширення та розвиток фомозу, альтернаріозу, циліндроспорозу, білої плямистості, пероноспорозу та ін. (табл. 1).

Фунгіциди з ретардантними властивостями для обприскування посівів ріпаку проти хворобПозакореневе підживленням ріпаку у фазу стеблування – бутонізації рослин проводять на основі результатів агрохімічного аналізу ґрунту збалансованими дозами макро- і мікроелементів. За необхідності його можна поєднувати з другою обробкою рослин фунгіцидом-ретардантом. Вибір того чи іншого добрива залежить від забезпеченості ґрунту макро- і мікроелементами, від діючої речовини та її вмісту, регламенту її застосування, ринкової вартості тощо.

Для виявлення початкової стадії розвитку хвороб на ріпаку після відновлення вегетації рослин і своєчасного проведення профілактичних захисних заходів щодо обмеження їх поширення слід систематично проводити моніторинг фітосанітарного стану посівів культури.

В кожному конкретному випадку слід приймати обґрунтоване рішення щодо доцільності проведення профілактичних обприскувань ріпаку фунгіцидами залежно від фітосанітарного стану посівів культури, поширення тих чи інших хвороб, ступеня їх розвитку на рослинах.

Хімічний захист озимого ріпаку навесні проти хвороб доцільний у фази розвитку рослин ЕС 33 (початок бутонізації) – ЕС 57 (видовження квітконіжки, закінчення бутонізації), коли починає поширюватися первинна інфекція збудників альтернаріозу, фомозу, несправжньої борошнистої роси, циліндроспоріозу, білої плямистості та інших захворювань і прогнозуються сприятливі погодні умови для їх розвитку.

Для захисту культури від хвороб, крім фунгіцидів-ретардантів, дозволено для використання також фунгіциди, наведені в табл. 2.

Фунгіциди для обприскування ріпаку проти хворобВибір фунгіциду зумовлений спектром фунгіцидної дії та рівнів захисної спроможності діючої речовини препарату щодо хвороб, які виявлені в посівах ріпаку.

Обприскування посівів ріпаку фунгіцидами бажано поєднувати з позакореневим підживленням рослин мікроелементами, особливо бором (0,5 кг/га). За дефіциту цього мікроелемента в ґрунті знижується стійкість рослин до інфекційних хвороб і низьких температур, спостерігається інтенсивне відмирання листків, точки росту рослини, уповільнюється розвиток генеративних органів, знижується насіннєва продуктивність.

Важливе також своєчасне проведення захисних заходів проти шкідників і бур’янів, знищення падалиці ріпаку.

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ НА ЯРОМУ РІПАКУ

Основним профілактичним заходом на ріпаку ярому, що дає змогу суттєво обмежити шкідливість або цілком нейтралізувати певну групу потенційних, переважно спеціалізованих шкідників, хвороб і бур’янів, є сівозміна. Її провідний принцип – розмежування у часі та просторі біологічно споріднених культур.

Високі та стабільні врожаї ріпаку ярого отримують при запровадженні в господарствах спеціалізованих ріпакових сівозмін (частка ріпаку займає до 20–25%) з максимальним насиченням їх зерновими культурами. Крім цього, впровадження спеціальних сівозмін дає змогу виключити ріпак із бурякових сіво­змін, суттєво зменшити шкідливість бурякової нематоди на обох культурах, поліпшити фітосанітарний стан ґрунту, обмежити поширення хвороб на ріпаку ярому, звести до мінімуму зараження зернових культур кореневою гниллю, частково виключити або зменшити обсяг застосування пестицидів, забезпечити підвищення родючості ґрунту й отримати екологічно чисту продукцію.

За відсутності таких сівозмін ріпак розміщують у кормовій або  польовій сівозміні з таким розрахунком, щоб культура поверталась на попереднє місце не раніше ніж через 4–6 років, дотримуючись розриву між ріпаком і цукровим буряком не менше ніж 5 років.

Проти зовнішньої та внутрішньої інфекції насіння ріпаку ярого протруюють одним із дозволених препаратів (табл. 3).

Протруйники насіння ріпакуПротруйник обирають залежно від спектра фунгітоксичної дії діючої речовини препарату та рівнів захисної спроможності щодо хвороб, виявлених фітоекспертизою насіння.

На ріпаку ярому в період стеблування – бутонізації рослин (при висоті 10–15 см) проти комплексу хвороб (альтрнаріоз, фомоз, пероноспороз та ін.) і для сприяння кращому розгалуженню бічних пагонів стебла, одночасності цвітіння, формуванню більшої кількості стручків на рослині, підвищенню насіннєвої продуктивності рослин проводять обприскування посівів фунгіцидами з ретардантними властивостями. Посіви ріпаку рекомендується обробляти фунгіцидами-ретардантами лише в сонячну, суху і теплу погоду. В разі використання фунгіцидів-ретардантів слід суворо дотримуватися регламенту їх застосування.

Проти пліснявіння насіння, ураження рослин білою і сірою гнилями ефективним заходом є своєчасне збирання врожаю культури, за необхідності – проведення десикації посівів. Його проводять одним із дозволених препаратів:

  • за 6–7 днів до початку збирання врожаю – Агрофен, р.к. (2,0–3,0 л/га), Десикаш, р.к. (3,0 л/га), Дикват, р.к. (2,0–3,0 л/га), Жар БТ, р.к. (2,0–3,0 л/га), Ра, р.к. (2,0–3,0 л/га), Реглон Ейр 200 SL, р.к. (1,0–2,0 л/га), Реглон Супер 150 SL, р.к. (2,0–3,0 л/га), Реглон Спектрум 150 SL, р.к. (2,0–3,0 л/га), Реглон Форте 200 SL, р.к. (1,5–2,25 л/га), Ретро 150 SL, р.к. (2,0–3,0 л/га), Сквар, р.к. (2,0–3,0 л/га), Суховій, в.р. (1,5–2,5 л/га), Суховій Некст р.к. (1,3–2,0 л/га);
  • за 10 днів до початку збирання врожаю – Баста 150 SL, р.к. (2,0–2,5 л/га);
  • за 14 днів до початку збирання врожаю – Гліфоган, в.р. (3,0 л/га), Вулкан Плюс (3,0л/га), Домінатор 360, р.к. (3,0 л/га), Домінатор Мега, в.р. (2,0 л/га), Екстраклін 607, в.р. (2,4 л/га), Клінік, в.р. (3,0 л/га), Клінік Ікстрим, в.р. (2,0–3,0 л/га), Райдон, в.р. (3,0 л/га), Раундап Екстра, в.р. (2,6 л/га), Раундап Макс, в.р. (2,4 л/га), Раундап Пауер, рг (1,5 л/га), Раундап Проактив, рк (3,0 л/га), Річард, в.р. (3,0 л/га), Суперклін 480, р.к. (3,0 л/га), Торнадо 500, р.к. (2,0 л/га).

Для уникнення псування насіння внаслідок розвитку хвороб (пліснявіння, альтернаріоз, фомоз, біла і сіра гнилі) вологість товарного насіння перед закладанням на зберігання доводять до 7–8%, насіннєвого – до 8–10% і зберігають при температурі не вище ніж 10–15°С.

Заорювання або приорювання рослинних решток суттєво знижує запас інфекції в ґрунті.

Своєчасне і якісне виконання розглянутих заходів істотно обмежує поширення і розвиток захворювань, зводить до мінімуму використання на ріпаку хімічних засобів захисту, знижує собівартість отриманої продукції, оздоровлює довкілля.

І. Л. Марков, канд. біол. наук, професор НУБіП України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019