Продуктивність озимого ріпаку залежно від строків, способів сівби та норм висіву насіння

271

Інтерес виробників до ріпаку озимого зумовлений високою прибутковістю та сівозмінним чинником (поліпшує фітосанітарний стан і структуру ґрунту, розширює склад попередників озимих культур, збагачує ґрунт органічною речовиною і т. ін.), що сприяє стабільності площ вирощування в Україні.

Ця культура вирішує і таку важливу проблему сільського господарства як забезпечення населення олією та білком. Збільшення питомої ваги ріпаку в структурі виробництва олієсировини зумовлюється зростанням попиту на ріпакову олію не тільки з точки зору задоволення продовольчих потреб, а насамперед з огляду на високі темпи росту її використання для виробництва біопалива. Активізація попиту світового ринку на ріпакове насіння пов’язана з розвитком альтернативної біоенергетики.

У технології вирощування цієї культури вирішальне значення відіграють строки сівби, які мають забезпечувати вік рослин від появи сходів до припинення осінньої вегетації 60–70 діб. У зоні Західного Лісостепу оптимальним строком сівби є 25 серпня – 1 вересня. Рослини у ранніх посівах восени переростають, нагромаджують велику вегетативну масу, коренева шийка піднімається більше ніж на 3 см над поверхнею ґрунту, а це призводить до вимерзання або випрівання рослин. За оптимальних термінів формується розетка з 8–10 листків, діаметр кореневої шийки – 1,0–1,5 см, її висота над рівнем ґрунту – до 3 см. У рослин пізніх строків сівби коренева система недостатньо розвинена, що знижує їх стійкість до випирання та вимерзання, генеративні органи закладаються на дуже малих рослинах, тому обмежується можливість доброго гілкування й формування достатньої кількості стручків.

За результатами досліджень Л. В. Губенка, П. С. Вишнівського, найкращим строком сівби для північної частини Лісостепу України є другий (через 10 діб після першого), який гарантує отримання повноцінних сходів, а також добрий розвиток, перезимівлю та формування максимального рівня врожаю культури.

Я. С. Гойсалюк у Західному Лісостепу з темно-сірими опідзоленими легкосуглинковими ґрунтами вважає найкращими строками сівби для сортів Чорний велетень та Антарія період з 15 серпня до 5 вересня, а для гібридів Артус та НПЦ 9800 – з 25 серпня до 5 вересня.

Оптимальним строком сівби у північній частині Лісостепу П. С. Вишнівський, Л. В. Губенко, вважають першу декаду вересня (рівень удобрення N90Р90К90 + N30 при відновленні весняної вегетації рослин), за якої 70,9–72,9% сухої біомаси накопичується в стеблі, 13,2–14,7% – у стінках стручків і така ж кількість (13,9–14,8%) у насінні.

Таким чином, метою наших досліджень було встановлення впливу строків, способів сівби та норм висіву насіння на продуктивність ріпаку озимого при вирощуванні в Західному Лісостепу.

Дослідження проводились у сівозміні лабораторії насіннєзнавства Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.

Ґрунт дослідної ділянки – сірий лісовий поверхнево оглеєний, легкосуглинковий, який характеризувався такими середньозваженими агрохімічними показниками: вміст гумусу (за Тюріним) – 2,3%, сума увібраних основ – 13,7 мг-екв на 100 г ґрунту, вміст лужногідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 89,6 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору й обмінного калію (за Кірсановим) – відповідно 69,5 і 68,0 мг/кг ґрунту. За градацією такий ґрунт має дуже низьке забезпечення азотом, середнє – фосфором і низьке – калієм. Реакція ґрунтового розчину (рНсол – 5,4) – слабокисла.

Агротехніка вирощування ріпаку озимого – загальноприйнята для культури в цій зоні. Попередник – пшениця озима. Обробіток ґрунту – лущення стерні (10–12 см), оранка (20–22 см). Рівень мінерального живлення рослин – N150Р135K240. Обробка насіння – Круїзер, 2,5 л/т + Оракул насіння, 1 л/т; осіння обробка рослин (фаза 4–6 листків) – Вимпел, 1 л/га + Оракул сірка актив, 2,0 л/га, весняна (фаза стеблування – великого бутона) – Оракул хелат бору, 1,5 л/га. Догляд за посівом – гербіциди: Раундап, 48% в. р. (за 2–3 тижні до оранки), 4,0 л/га, Бутізан, 40% к. с. (1,75–2,5 л/га), інсектицид: Сумі-альфа, 5% к. е. (0,3 л/га), фунгіцид: Амістар екстра, 28% к. е. (0,5–0,75 л/га).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Залежно від біологічних особливостей, строків, способів сівби, норми висіву насіння та погодних чинників, які складалися за роки досліджень, урожайність насіння сортів ріпаку озимого була різною.

У 2016 р. зі збільшенням норми висіву сорту Смарагт до 0,8 млн схож. нас./га за звичайного рядкового способу сівби урожайність збільшувалася на 0,12–0,23 т/га (табл. 1). За широкорядного способу сівби і норми висіву 1,0 млн схож. нас./га приріст урожайності становив 0,06–0,14 т/га до звичайного рядкового за норми висіву 0,6 млн схож. нас./га.

Таблиця 1. Урожайність насіння сортів ріпаку озимого залежно від строків, способів сівби та норм висіву (2016 р.), т/гаСорт Пегас забезпечив найвищу врожайність за всіх строків сівби за норми висіву 1,0 млн схож. нас./га – відповідно 4,80; 4,75 і 4,65 т/га. Аналогічне зростання врожайності за таких самих чинників відбувалося в сорту Соло.

У сорту Стілуца між звичайним рядковим і широкорядним способами сівби з нормами висіву 0,8 і 1,0 млн схож. нас./га різниці за врожайністю не спостерігали.

Реакція сорту на погодні та агротехнічні чинники, які ми вивчали, обумовила формування різної врожайності насіння і в 2017 р. (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність насіння сортів ріпаку озимого залежно від строків, способів сівби та норм висіву (2017 р.), т/гаОптимальний строк сівби (10–20.08) забезпечив формування врожайності насіння в межах 4,20–4,34 т/га, допустимий (20–30.08) – 3,91–4,05 т/га, пізній (01–10.09) – 3,40–3,61 т/га.

Порівняно з оптимальним строком сівби середній показник у сортів за допустимого знижувався на 0,28 т/га, а за пізнього – на 0,71 т/га.

Із збільшенням норм висіву насіння врожайність підвищувалася.

У 2018 р. за оптимального строку сівби (10–20.08), звичайного рядкового способу (15 см), норми висіву 0,6 млн схож. нас./га урожайність насіння ріпаку озимого коливалася в межах 4,40–4,62 т/га з різницею між сортами 0,22 т/га (табл. 3). Збільшення ширини міжрядь до 30 см та норми висіву до 0,8 млн схож. нас./га сприяло підвищенню цього показника залежно від сорту на 0,05–0,11 т/га, а за широкорядного способу (45 см) та норми висіву 1,0 млн схож. нас./га – на 0,14–0,24 т/га.

Таблиця 3. Урожайність насіння сортів ріпаку озимого залежно від строків, способів сівби та норм висіву (2018 р.), т/гаПорівняно з оптимальним строком сівби за допустимого (20–30.08) строку врожайність залежно від агрозаходів, які вивчалися, була нижчою на 0,05–0,18 т/га, а за пізнього (01–10.09) – на 0,37–0,50 т/га.

Найвищу врожайність за роки досліджень сформували сорти в сприятливому за погодними умовами 2018 р. (4,35–4,60 т/га), а найнижчу – в 2017 р. (4,15–4,34 т/га) (табл. 4).

Таблиця 4. Середні дані врожайності насіння сортів ріпаку озимого залежно від строку, способу сівби та норм висіву (2016–2018 рр.), т/гаУ наших дослідженнях при порівнянні звичайного рядкового способу сівби з шириною міжряддя 15 та 30 см урожайність насіння в другому варіанті (30 см) була вищою на 0,09–0,15 т/га за всіх строків сівби. Збільшення норми висіву до 1,0 млн схож. нас./га за широкорядного способу сівби (45 см) забезпечило приріст урожайності залежно від сорту на 0,13–0,20 т/га.

Середній показник урожайності насіння за допустимого строку (20–30.08) сівби, звичайного рядкового способу (15 см) був у межах від 4,20 т/га (сорт Соло) до 4,35 т/га (сорт Смарагт). Збільшення ширини міжрядь до 30 см і норми висіву до 0,8 млн схож. нас./га за вказаного способу сівби забезпечувало приріст на 0,07–0,13 т/га. Широкорядний спосіб сівби (45 см) з нормою висіву 1,0 млн схож. нас./га забезпечив приріст урожайності в межах 0,10–0,18 т/га.

За пізнього строку (01–10.09) сівби середній показник урожайності насіння за звичайного рядкового способу (15 см) був у межах від 4,03 т/га (сорт Соло) до 4,15 т/га (сорт Смарагт). Збільшення ширини міжрядь до 30 см і норми висіву до 0,8 млн схож. нас./га за вказаного способу сівби забезпечувало приріст урожайності на 0,06–0,11 т/га. За широкорядного способу сівби (45 см) з нормою висіву 1,0 млн схож. нас./га цей показник був у межах 0,10–0,18 т/га.

За роки досліджень зниження врожайності насіння порівняно з оптимальним строком сівби (10–20.08) за допустимого (20–30.08) в сорту Смарагт становило 0,12–0,17 т/га, Пегас – 0,08–0,14, Соло – 0,14–0,17, Стілуца – 0,10–0,12 т/га. За пізнього строку сівби (01–10.09) цей показник був нижчим відповідно на 0,32–0,34 т/га, 0,27–0,29, 0,30–0,34, 0,23–0,26 т/га.

ВИСНОВКИ

  1. Порівняно з оптимальним строком сівби (10–20.08) за допустимого (20–30.08) строку зниження врожайності насіння ріпаку озимого було в межах 0,08–0,17 т/га, а за пізнього (01–10.09) – 0,23–0,34 т/га.
  2. За оптимального строку сівби (10–20.08), звичайного рядкового способу з шириною міжрядь 30 см і широкорядного (45 см) сорт Смарагт сформував рівнозначну врожайність насіння – 4,60 т/га, високою була продуктивність сортів Пегас, Соло, Стілуца за широкорядного способу – 4,58; 4,50; 4,48 т/га. Таку ж саму закономірність спостерігали за допустимого (20–30.08) і пізнього (01–10.09) строків сівби.
  3. Для сорту Смарагт оптимальною є норма висіву 0,8 млн схож. нас./га за звичайного рядкового способу сівби (30 см), а для сортів Пегас, Соло, Стілуца – 1,0 млн схож. нас./га за широкорядного (45 см) способу.

О. П. Волощук, д-р с.-г. наук, О. М. Случак, наук. співр., А. О. Распутенко, аспірант, Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019