Помилки при експлуатації розкидачів добрив

429
Внесення добрив

Складна економічна ситуація змушує багатьох сільгоспвиробників максимально економно витрачати насіннєвий матеріал і агрохімію, які останнім часом значно подорожчали. З цієї причини зростає попит на сучасну техніку, що дає змогу скоротити витрати. Однак дуже часто аграрії, витрачаючи чималі кошти на машини і різні гаджети до них, не можуть домогтися результатів (продуктивності, економічності і т. ін.), до яких прагнули. Причиною можуть бути неправильний вибір моделі або помилки в її використанні, що не дає змоги повністю розкрити потенціал машини і виконати поставлені завдання. У цій статті ми поговоримо про техніку, яка, на думку виробників, вважається безпроблемною в експлуатації, а саме: про розкидачі мінеральних добрив.

Якщо господарство не працює з диференційованим внесенням і картами полів, досить важко визначити, чи «винен» саме нерівномірний розподіл добрив у тому, що урожай виявився нижчим за норму. Оскільки на полі за сезон проводиться велика кількість обробок, виявити причину вилягання рослин, нерівномірності сходів і дозрівання досить проблематично. Хоча найчастіше саме в неправильному внесенні добрив і криється початкова причина недосягнення очікуваного результату.

Те, що порушення при внесенні добрив спричиняє зниження врожайності, відомо давно. Нерівномірний розподіл призводить до того, що рослини отримують неоднакову дозу мінерального добрива: одній рослині дістається, наприклад, більше азоту, а іншій – менше, що призводить до їх нерівномірного розвитку. Недоотримання мінеральних речовин, відповідно, зумовлює втрату врожайності, а надмірна кількість добрив під час деяких підживлень – вилягання посівів і, як наслідок, збільшення втрат при збиранні.

УВАГА ДО ДЕТАЛЕЙ

Помилки, які призводять до отримання плачевних результатів, криються в деталях, кажуть виробники сільгосптехніки. Здавалося б, усе просто: засипали добрива, виставили норму – і поїхали. Однак, перш ніж виїхати в поле, необхідно перевірити «сипкість» добрива, тобто кількість матеріалу, що висипається при табличному положенні дозуючої заслінки до його фактичного значення. А ось цього сільгоспвиробники зазвичай не роблять.

Справа в тому, що одне і те саме добриво має свої індивідуальні фізичні властивості, які можуть різнитись залежно від терміну та умов зберігання, партії, постачальника, фірми-виробника.

Наприклад, аміачна селітра – це сіль, яка швидко вбирає вологу, і те, як вона перезимувала, в якому приміщенні зберігалася, безпосередньо впливає на її сипкість. Не можна забувати, що властивості кожного добрива різні й можуть досить суттєво відрізнятися від табличних значень, наведених у налаштуваннях машини. Відмінності можуть становити десятки відсотків.

Щоб не помилитися з нормою внесення, необхідно зрозуміти, наскільки суттєво відрізняється певне добриво від того, яке досліджувалося в лабораторії компанії-виробника машини і на основі якого були виведені коефіцієнти налаштування. Тому перше, що повинні зробити в господарстві, – порівняти фактичний показник з дослідженим, замірявши сипкість свого добрива за одиницю часу.

Для цього в бункер розкидача засипається добриво, заслінка відкривається на певне число градусів (за нормою, відповідною до таблиці) й засікається час. Через хвилину заслінку закривають і зважують вміст контейнера (відра), куди проведено висипання. Якщо вага (за одиницю часу) відповідає табличним значенням або відрізняється від них не більше ніж на 5% – добриво близьке за своїми значеннями до досліджуваного і можна починати роботу, керуючись заданими налаштуваннями машини. Якщо ж розбіжність становить понад 5%, необхідно підлаштувати положення дозуючої заслінки для отримання необхідної норми внесення.

У механічних розкидачах мінеральних добрив ця операція проводиться вручну. У більш сучасних, забезпечених електронними системами управління, досить лише відкрити дозуючу заслінку на будь-яке значення, висипати добриво впродовж 30 секунд, внести отримане значення ваги в термінал управління, і машина сама, на основі сипкості матеріалу, підрахує, яке положення необхідно зайняти дозуючій заслінці відповідно до заданої норми. I як би потім не змінювалося значення норми внесення (кг/га), заслінка сама коригуватиме своє положення.

Проблема в тому, що цю операцію перед початком робіт проводять небагато господарств. Найчастіше в сільгосппідприємствах засипають добрива і виставляють норму, орієнтуючись на таблиці налаштування без попередньої перевірки власного матеріалу.

ПЕРЕВІРКА ПОПЕРЕЧНОГО РОЗПОДІЛУ

Наступний етап, який також найчастіше ігнорують аграрії, – перевірка і налаштування рівномірності поперечного розподілу добрив. Суть його та ж сама, що й у попередньому випадку: скоригувати факти з дослідженнями. На жаль, цей параметр господарства не контролюють майже в 90% випадків, і це попри те, що при запуску машини в роботу сервісні фахівці вказують на необхідність такої перевірки. Але відбувається все зазвичай так: купили машину, відкрили інструкцію щодо експлуатації, подивилися табличні значення коефіцієнтів щодо добрив, виставили їх і почали працювати. Хоча насправді тут схожа ситуація: з огляду на набуті за час зберігання, транспортування тощо індивідуальні фізичні властивості, одне і те саме мінеральне добриво може мати різні балістичні властивості (дальність польоту, кучність). I різниця у властивостях, здавалося б, одного і того самого матеріалу може досягати десятків відсотків.

Як правило, рівномірність поперечного розподілу коригують за допомогою спеціального пристосування – мобільного стенду (8 або 16 лотків зі спеціальними уловлювачами добрива).

Ці лотки встановлюють на поле за певною схемою (методика докладно описана в інструкції з експлуатації машини), далі розкидач проїжджає по полю, після чого добрива з усіх лотків збирають у спеціальний мірний стакан.

При роботі з розкидачем, який налаштовується механічно, коригувальні значення положення розподільних лопаток обчислюються за формулою.

При роботі розкидача з електрон­ною системою управління отримане значення з мірного стакана заноситься в термінал управління, і машина сама видає коригувальні значення положення розподільних лопаток. I в тому, і в іншому варіанті необхідне ручне налаштування положення розподільних лопаток.

Якщо відмінності реальних показників з табличними не перевищують 5–10%, можна сміливо працювати, керуючись таблицею. Якщо ж різниця становить понад 10%, потрібне коригування значень відкриття лопаток з урахуванням поправок.

У сучасному поколінні розкидачів мінеральних добрив досить внести отримані значення з мірного стакана, і система сама виставить необхідне положення випускного отвору відповідно до розподільного диска таким чином, щоб для даного добрива дотримувалася рівномірність поперечного розподілу в межах допустимого значення.

Також перевірку поперечного розподілу можна замовити у дилера як послугу. В разі придбання машини у дилера він зможе провести її безкоштовно. Таку перевірку необхідно виконувати кожної весни перед початком робіт. Дотримання такого простого правила буде першим кроком господарства на шляху до точного землеробства. Однак цими правилами в більшості випадків нехтують, і як результат, – нерівномірний поперечний розподіл добрив, нерівномірний розвиток рослин, недоотриманий урожай.

В ідеалі для досягнення ще більшої точності внесення добрив необхідно враховувати особливість рельєфу своїх полів і на основі цього регулювати норму внесення та ширину поперечного розподілу на схилах і підйомах, а також брати до уваги наявність ерозійних процесів або підтоплень.

У цьому випадку норма теж буде відрізнятися, і механізатор в ідеалі повинен враховувати це та змінювати її. Але це вже шлях до диференційованого внесення з урахуванням карт полів.

Більшість господарств не контролюють рівномірність поперечного розподілу добрив - копия
Більшість господарств не контролюють рівномірність поперечного розподілу добрив

НЮАНСИ КРАЙОВИХ ВНЕСЕНЬ

Третьою характерною, або системною помилкою в експлуатації розкидачів мінеральних добрив експерти однозначно називають налаштування крайового внесення.

У кожному господарстві методика роботи своя, але, зазвичай, механізатор починає з об’їзду поля по периметру, насамперед проводячи крайове внесення добрив, а потім вже розліновує його і починає роботу всередині вздовж паралельних прямих, які розраховуються з огляду на робочу ширину, яку має захват агрегату.

Ось у цих розрахунках ширини захвату, як правило, і помиляються аграрії, часто неправильно розуміючи кінематику розподілу добрив. У більшості випадків розрахунок відбувається таким чином: якщо робоча ширина захвату розкидача, наприклад, 24 метри, то сільгоспвиробники розуміють, що добриво летить на відстань, що дорівнює приблизно половині ширини захвату. Тобто приблизно на 12 метрів вправо і на стільки ж метрів вліво. I відповідним чином відступають від краю поля 12 метрів і починають роботу. Але це неправильно, оскільки насправді кожен диск вносить добрива на відстань, що дорівнює приблизно ширині захвату. Тобто в цьому випадку правий диск вносить добрива на 24 метри і лівий – на таку ж відстань. I якщо для внутрішньої частини поля розрахунок справджується, то з зовнішньої частини отримуємо помилку (0,5 внесеної норми, плюс частина добрив вилітає за межі поля).

Таким чином, з огляду на кінематику розподілу добрив, 100% норми внесення із внутрішньої сторони поля (припустимо, зліва) досягається тільки після наступного проходу трактора в зворотному напрямку по паралельній колії, тобто шляхом перекриття. Тоді як справа (з зовнішньої, крайової сторони поля) добрива вилітають за край периметра, і фактично в полі залишається тільки половина норми внесення.

Результатом цієї помилки стає нецільове витрачання добрив. В цьому випадку ми фактично годуємо узбіччя, не дотримуємося екологічних вимог (особливо це небезпечно, якщо біля поля пролягає пішохідна дорога, розташована водойма і т. ін.), і, звичайно ж, це призводить до зниження врожайності по периметру поля.

Оскільки рослини недоотримують потрібну кількості азоту в ранньовесняне підживлення, вони погано входять в нормальний режим росту, а якщо ще й у наступні підживлення – тоді ми не отримуємо потрібної якості. Здавалося б, велика втрата, якщо недовнести добрива по краях. Але ж це відбувається на кожному полі. Збитки залежать і від площі полів, і, звичайно ж, від їх кількості (чим дрібноконтурніші поля, тим більше крайових обробок) і обчислюються суттєвими цифрами.

Так, наприклад, на площі поля в 100 га при неправильно розрахованій крайовій обробці половину норми отримає близько 4,8 га. А значить, на цих 4,8 га врожайність може бути знижено на 30–40%. Якщо ж 1000 га розбито на поля по 100 га, то норми азоту недоотримають вже 48 га, і в загальній картині врожайності спостерігатиметься істотне зниження.

СТВОРИТИ ПОТРІБНУ АСИМЕТРІЮ

Якщо перша технологічна колія розташована із краю поля, то для розподілу добрив на краях (регулювання, орієнтоване на врожайність) відключають половину розподільчого потоку (з того боку, що від краю). При цьому рекомендується використання щитка для розподілу добрив, тоді лише незначна їх кількість потраплятиме за край поля.

Якщо ж перша технологічна колія припадає на половину ширини захвату розкидача добрив, то, щоб всередині поля не виникло надлишку добрив і водночас щоб не сильно зменшити норму внесення від краю поля, на думку фахівців, необхідно використовувати спеціальні пристосування, призначення яких – змінити траєкторію польоту добрив. Так, при наближенні параболи руху добрив до центру осі з боку краю поля створюється обмеження дальності траєкторії, і вся норма добрив потрапляє в зону обробки.

Такі спеціальні обмежувачі становлять собою блок пластин, що змінюють напрямок певної частини потоку гранул. Завдяки цьому досягається оптимальний фланг розподілу на краю поля. Також ці пристрої забезпечують рівномірне внесення добрив на вузьких ділянках поля і на клинах.

Налаштування таких пристроїв проводяться механічно, з використанням таблиць. Тому перед початком роботи необхідно задати налаштування таким чином, щоб, скажімо, з правого краю зовнішньої сторони поля гранула летіла на половину ширини захвату, а із внутрішнього – на всю. Наприклад, якщо робоча ширина захвату становить 24 метри, то з зовнішнього краю необхідно обмежити політ гранул на 12 метрів, а з внутрішнього продовжувати кидати на 24 метри.

Також при зменшенні дальності розкидання одночасно скорочується і витрата матеріалу. Тим самим фактична норма внесення (кг/га) залишається постійною на всій площі поля.

До речі, в новому поколінні машин – сучасних розкидачах мінеральних добрив – налаштування обмеження руху гранул при крайовій обробці відбувається автоматично, тобто додатково ставити обмежувач не потрібно. Від оператора вимагається тільки натиснути відповідну кнопку із кабіни трактора, щоб задати налаштування крайового внесення.

Але навіть маючи сучасну техніку, пам’ятати про ці розрахунки треба завжди, тоді як більшість аграріїв не беруть до уваги особли­вості крайового внесення. На крайові внесення звертають увагу насамперед фермерські господарства, для яких кожен гектар землі цінний, а в великих агрохолдингах цей момент часто ігнорується. Хоча саме на великих площах масштаби втрат найбільш відчутні.

ВПЛИВ ШВИДКОСТІ РУХУ

Ще одним моментом, що погіршує якість розподілу добрив по полю, на думку виробників сільгосптехніки, є нерівномірність швидкості руху трактора (при роботі з простими розкидачами): при прискореннях і уповільненнях машини норма внесення, звичайно, змінюється.

Найчастіше зарплата механізатора залежить безпосередньо від обробленої площі, а отже, в його інтересах швидше закрити фронт робіт. Тому механізатори нерідко перевищують швидкість, рекомендовану для внесення мінеральних добрив, ігноруючи те, що вона повинна бути постійною і, як правило, не більше ніж 10 км/год.

На жаль, вплинути на цей процес за відсутності електронних засобів контролю практично неможливо. Крім того, швидкість трактора навіть при дотриманні механізатором всіх рекомендацій залежно від рельєфу поля, різної щільності ґрунту тощо однаково постійно змінюється.

Тільки усунувши людський фактор за допомогою застосування систем паралельного водіння, а також комп’ютеризованих систем управління електричним приводом заслінки, ми зможемо домогтися постійної швидкості руху трактора, а відтак і рівномірного розподілу добрив на полі.

Юрій Гринько, оглядач