Післязбиральне удобрення зерняткових культур

141
Післязбиральне удобрення зерняткових
Для отримання високих врожаїв якісних плодів про насадження дбають не лише в період вегетації, а й протягом усього року, адже плодові рослини потребують удобрення саме після збору. «Знесилені» формуванням плодів дерева після збору врожаю готуються до зимового спокою за осінньої погоди і коротшого світлового дня.

З метою покращення якості генеративних бруньок і нагромадження в тканинах поживних речовин до наступного сезону насадження підживлюють впродовж одного-двох тижнів після збирання врожаю. В цей час триває диференціація генеративних бруньок і нагромадження в деревині елементів живлення, після чого рослини вступають у стан спокою. Успіх протікання цих процесів залежить від забезпеченості фосфором, калієм, азотом і мікроелементами – бором та цинком.

Вбирання елементів живлення із ґрунту ранньої весни ускладнене відсутністю листя та низькою температурою ґрунтового розчину, тому рослина використовує запаси попереднього сезону.

Протягом двох-трьох осінніх нічних заморозків у переохолодженому черешку листка формується шар спеціалізованих клітин, що призводить до природного опадання листя, і забезпечення дерев поживними речовинами припиняється.

Запізнілий збір і високий врожай зимових сортів яблуні перешкоджає підготовці дерев до зими і нерідко спричиняє сильне ушкодження морозом. Оскільки процес формування генеративних бруньок для врожаю наступного року активно відбувається восени, за відсутності післязбирального удобрення цвітіння та зав’язування плодів навесні наступного сезону він буде слабким, і в червні опаде надмірна кількість зав’язі.

ЦИНК

Нестача цього елементу спостерігається передусім на карбонатних ґрунтах, після внесення високих доз кальцієвих добрив і за високого вмісту в ґрунті гумусу та фосфору. Оскільки цинк поглинається листям у вигляді хелату чи іонів цинку (хелатні добрива ефективніші), цинкові препарати не повинні давати нейтральну чи лужну реакцію, що обмежуватиме засвоюваність.

Цинк активує чимало ферментів і фітогормонів, бере участь у метаболізмі білків та цукрів, підвищує ефективність азотних добрив, позитивно впливає на розвиток генеративних бруньок і підвищує морозостійкість плодових рослин. За тривалої нестачі цинку завмирають верхівки пагонів, яблука дрібніють і втрачають форму, генеративні бруньки не формуються. Результатом нестачі цинку є дрібнолистість яблуні.

Цинкові добрива у вигляді розчину чи в кристалічній формі, крім цинку, можуть містити інші макро- та мікроелементи.

Яблуневий сад
Запізнілий збір і високий врожай зимових сортів яблуні перешкоджає підготовці дерев до зими і нерідко спричиняє сильне ушкодження морозом

БОР

Бор «відповідальний» за структуру клітинних стінок, розвиток генеративних органів – маточок, пиляків і пилку, стимулює запліднення, бере участь у синтезі та транспортуванні цукрів, водообміні, вбиранні коренями поживних речовин із ґрунту.

Дефіцит бору зазвичай спостерігається на ґрунтах легкого гранулометричного складу з невисоким вмістом гумусу, хоча за холодної дощової весни проявляється також у плодових насадженнях на родючих ґрунтах. Типові прояви нестачі бору спостерігаються у вимогливих до нього яблуні та груші – розтріскування і корковіння шкірки плодів, завмирання верхівок пагонів, деформація зав’язі, гальмування росту коренів, огрубіння кори.

Борні добрива вносять під час цвітіння чи після збору врожаю, існують також універсальні препарати.

ТЕРМІН ПІДЖИВЛЕННЯ ЦИНКОМ І БОРОМ

В рослині бор і цинк активно переміщуються, тому позакореневе підживлення відразу після збору врожаю забезпечує своєчасне їх поглинання та акумулювання в деревині. Оскільки позакореневе підживлення ефективне за наявності значної листкової поверхні, його здійснюють впродовж 14 днів після збору врожаю, задовго до осінніх заморозків. Не слід відкладати проведення цього заходу до моменту фітосанітарного внесення карбаміду, коли листя на деревах відмирає та починає опадати, – в цей час бор і цинк не встигнуть потрапити до рослинних тканин.

Позакореневе підживлення рослин бором та цинком відразу після збору врожаю забезпечує своєчасне їх поглинання та акумулювання в деревині

АЗОТ

Останній осінній агрозахід – обприскування 5% карбамідом (50 кг на 1000 л води) – відносно дешевий та ефективний метод підживлення рослин азотом з метою посилення генеративних бруньок, а також пришвидшення розкладання опалого листя і зниження інфекції парші в наступному сезоні. Азот стимулює розкладання листя мікроорганізмами, і в таких «перетравлених» клітинах збудник парші – гриб Venturia inaequalis перезимувати не здатний.

Щоб карбамід покрив обидва боки листка, обробку здійснюють після першого слабкого заморозку, коли листя на деревах лише починає відмирати.

І. О. Личенкова

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2016