Особливості впливу бур’янів на посіви буряків

157
Особливості впливу бур’янів на посіви буряків

Орні землі – це території, свідомо звільнені людиною від дикої рослинності, на яких передбачено вирощування сільськогосподарських культур. Такі площі є тимчасово вільними від рослинності екологічними нішами, які землероб заселяє корисними для себе посівами. З точки зору людської логіки такий процес закономірний, що підтверджує практика тисячоліть успішного ведення землеробства. Водночас досвід діяльності на орних землях доводить наявність постійної гострої проблеми значної присутності та негативного впливу на посіви бур’янів і необхідності їх контролювання.

Незважаючи на вже значний досвід і вагомі досягнення сучасної науки, проблему надійного захисту посівів від негативного впливу бур’янів до кінця вирішити не вдається. Поєднання можливостей агротехніки, дії гербіцидів та інших прийомів впливу на бур’яни забезпечує лише короткочасні тимчасові позитивні результати.

Ослаблення антропного тиску на орні землі відразу ж призводить до відновлення значної присутності бур’янів у посівах і посилення їх негативного впливу на рівень урожайності та якість отриманої продукції полів.

Недобір урожаю сільськогосподарських культур суцільного способу сівби від негативного впливу бур’янів може досягати 25–50%, посівів широкорядного способу сівби – 50–80%. Це зумовлює актуальність дослідження особливостей взаємодії посівів цукрових буряків із бур’янами.

З цією метою нами у 2015–2017 рр. було проведено польові досліди в лабораторії гербології Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Вирощування посівів здійснювали за інтенсивною технологією, рекомендованою для Лісостепу.

Дослід передбачав такі варіанти:

  1. Посіви буряків цукрових вегетують без негативного впливу бур’янів (проведення 5-ти послідовних ручних прополювань).
  2. Посіви забур’янені від початку вегетації до 15.05. В наступний період (до збирання урожаю коренеплодів) посіви вегетують вільними від бур’янів.
  3. Посіви забур’янені від початку вегетації до 15.06. В наступній період (до збирання урожаю коренеплодів) посіви вегетують вільними від бур’янів.
  4. Посіви забур’янені від початку вегетації до 15.07. В наступний період (до збирання урожаю коренеплодів) посіви вегетують вільними від бур’янів.
  5. Посіви забур’янені від початку вегетації до 15.08. В наступний період (до збирання урожаю коренеплодів) посіви вегетують вільними від бур’янів.
  6. Посіви забур’янені від початку вегетації до 15.09. В наступний період, до збирання урожаю коренеплодів (друга декада жовтня) посіви вегетують вільними від бур’янів.
  7. Контроль забур’янений. Посіви буряків цукрових вегетують без проведення захисних заходів впродовж усієї вегетації.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Забур’яненість посівів цукрових буряків в усі роки досліджень мала змішаний характер. Поява сходів рослин культури збігалася з часом появи сходів ярих видів бур’янів.

Видова різноманітність бур’янів була незначною. На час проведення перших обліків (15.05) у посівах були присутні рослини 19-ти видів, що належали до 9-ти ботанічних родин і формували 111,4 шт./м2 сходів. Серед бур’янів найбільш масовими були: просо півняче Echinochloa crus-galli (L.) Pal. Beauv. – 31,4 шт./м2, мишій сизий Setaria glauca (L.) Pal. Beauv. – 17,3 шт./м2, щириця звичайна (загнута) Amaranthus retroflexus L. – 19,2 шт./м2, незбутниця дрібноквіткова Galinsoga parviflora Cav. – 7,8 шт./м2, лобода біла Chenopodium album L. – 6,4 шт./м2, гірчак березкоподібний Polygonum convovulus L. – 6,1 шт./м2 та інші.

Поява сходів бур’янів мала розтягнутий характер. Від третьої декади квітня інтенсивність появи сходів поступово зростала і досягала максимуму в 2–3 декадах травня. В наступний період вегетації інтенсивність появи нових сходів бур’янів поступово знижувалася. Таку закономірність можна пояснити підвищенням рівня проективного покриття листками рослин у посівах і поступовим заповненням наявних вільних екологічних ніш.

На ділянках забур’яненого конт­ролю 100% проективне покриття поверхні ґрунту листками рослин наставало наприкінці третьої декади травня.

Посіви культури, де проводили заходи захисту від бур’янів, зберігали вільні екологічні ніші до періоду змикання листків цукрових буряків у міжряддях. Відповідно в таких посівах поява нових сходів бур’янів тривала до настання повного змикання рослин культури.

Для досягнення повного проективного покриття поверхні ґрунту листками культури необхідний був період тривалістю 50–60 діб вегетації посівів від моменту появи сходів рослин цукрових буряків. У роки проведення досліджень змикання міжрядь наступало в третій декаді червня.

У наступний період вегетації посівів цукрових буряків поява нових сходів бур’янів була дуже обмеженою. Такий ефект забезпечував дуже низький рівень енергетичного (світлового) потоку під листками рослин культури. Нові рослини бур’янів, здатні виживати за умов гострого світлового дефіциту, не могли бути конкурентоспроможними і не проявляли негативного впливу на рослини культури.

Серед чинників впливу бур’янів на посіви найбільш вагомим є інтегрований показник величини формування ними маси.

Інтенсивність формування маси бур’янів у посівах цукрових буряків в усі роки досліджень була високою. Такому результату сприяли наявність високого рівня мінерального живлення на полях, низька конкурентоспроможність рослин культури впродовж тривалого періоду (50–60 діб) від початку спільної вегетації сходів.

За недостатньо ефективного захисту посівів від бур’янів їх маса в результаті інтенсивних процесів фотосинтезу наростала дуже швидко.

Якщо до 15.05 у роки проведення досліджень маса бур’янів у посівах цукрових буряків становила 217 г/м2, то до обліків 10.06 її обсяг зростав у 7,37 разу і досягав 1600 г/м2. Максимальні показники величини накопичення сирої маси були зафіксовані на 15.07 і становили в середньому за роки досліджень 2875 г/м2. У наступні періоди вегетації величина сирої маси надземних частин рослин бур’янів у посівах цукрових буряків поступово знижувалась. Такий ефект можна пояснити тим, що частина бур’янів закінчувала свій життєвий цикл і поступово всихала. Листки і насіння таких рослин опадали, і під час обліків їх маса не була врахована.

До 15.08 маса бур’янів становила 2535 г/м2, а до 15.09 зменшувалась до 2269 г/м2. Тобто зниження від максимальних показників сирої маси становило 615 г/м2, або 21,4%.

Величина накопичення сирої маси надземних частин рослин бур’янів і тривалість спільної їх вегетації з рослинами культури у посівах проявляли свій негативний вплив на рівень урожайності коренеплодів.

У посівах цукрових буряків, що вегетували без присутності бур’янів впродовж усього вегетаційного періоду (до другої декади жовтня), урожайність коренеплодів становила в середньому 72,2 т/га (див. табл.).

Вплив тривалості періоду забур’янення посівів на рівень урожайності цукрових буряків у 2015–2017 рр.Присутність бур’янів у посівах до 15.05. призводила до зниження рівня урожайності на 1,4 т/га. Відповідно коефіцієнт зниження урожайності на одиницю маси бур’янів у посівах становив 0,64.

Збільшення тривалості та інтенсивності негативного впливу бур’янів на рослини культури до 15.06 проявляло істотний негативний вплив. Зниження рівня урожайності коренеплодів за роки досліджень досягало в середньому 31,4 т/га. Коефіцієнт негативного впливу на одиницю маси бур’янів зростав до 1,96.

Забур’янення посівів цукрових буряків до часу формування найбільших показників сирої маси бур’янів (15.07) призводило до недобору 49,4 т/га коренеплодів. Коефіцієнт зниження рівня урожайності на одиницю маси бур’янів становив 1,72.

Присутність бур’янів у посівах культури до 15 вересня призводила до зниження показників урожайності коренеплодів на 58,0 т/га. Відповідно коефіцієнт негативного впливу бур’янів на одиницю маси становив 2,57.

Зниження рівня урожайності коренеплодів супроводжувало і погіршення технологічних якостей коренеплодів. Передусім знижувався рівень цукристості. Величина такого зниження за роки проведення досліджень становила в середньому 3,56% (показники варіантів 1 і 7).

ВИСНОВКИ

  1. Первинне забур’янення посівів (бур’яни, що розпочинають вегетацію практично водночас із рослинами культури) є небезпечним для процесів росту та розвитку цукрових буряків. За відсутності заходів захисту посівів зниження рівня урожайності коренеплодів становило 59,5 т/га, зниження цукристості – 3,56%.
  2. За змішаного забур’янення на одиницю маси бур’янів, сформованого у посівах цукрових буряків, коефіцієнт зниження урожайності коренеплодів становив від 0,64 до 2,57. Крім величини маси бур’янів, має значення також тривалість спільної вегетації бур’янів і посівів культури. Зі збільшенням тривалості взаємодії бур’янів із рослинами цукрових буряків величина негативної дії зростає.
  3. Системи контролювання бур’янів мають не допускати значного формування їх маси і тривалого періоду негативного впливу на посіви культури.

В. П. Потапова, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019