Особливості техніки для внесення органіки

53
Особливості техніки для внесення органіки

Техніка для внесення органіки далеко не така проста, як може здатися на перший погляд. Інколи причепи-розкидачі можуть працювати й диференційовано. До того ж як матеріал для внесення не завжди використовується гній. Розглянемо основні тенденції розробки техніки в цій сфері.

На розробку універсальних причепів-розкидачів сьогодні впливають два основних чинники. Насамперед це бажання сільгоспвиробників отримати агрегат із високою погектарною продуктивністю. Тому і причепи з максимально повною масою 22–24 тонни вже не сприймаються як щось унікальне. Зростає і кількість моделей із місткістю 20 тонн. Є, звичайно, й сегмент причепів для невеликих господарств, які шукають 12–14-тонні машини.

Другий чинник – електроніка. Зростання цін на мінеральні добрива й нові екологічні обмеження у сфері застосування органічних добрив, необхідність документування та чіткого дотримання норм внесення, а часом і бажання працювати диференційовано за картами внесення або врожайності – все це причини такої швидкої появи електронних компонентів у, здавалося б, простих за своїми функціями машинах.

Зростає також і кількість запитів із боку клієнтів на зручне ISOBUS-сумісне управління. Це однаковою мірою стосується як великих розкидачів, так і більш скромних за своїми характеристиками агрегатів. Розвиток, як правило, йде згори вниз: нововведення з невеликим запізненням просуваються від великих машин до дрібних. В результаті всі отримують вигоду.

До речі, у виробників теж є причини постійно вдосконалювати свої машини. Одна з них – необхідність збільшення експлуатаційного ресурсу. Сьогодні універсальні причепи-розкидачі використовуються в господарствах набагато інтенсивніше. Тому перед конструкторами постає завдання створити ще більш довговічний і надійний агрегат. Водночас поступово зростає і попит на цей вид техніки. У деяких країнах діють спеціальні цільові програми для причепів-розкидачів. Розширюються можливості індивідуальної комплектації, яка дуже важлива для аграріїв. Практично жоден причіп-розкидач не залишає збиральний цех в базовій комплектації. Виробники прагнуть гнучко реагувати на запити клієнтів, включаючи в номенклатуру все нові й нові опції: тип зчіпки, тип бортів, можливість буксирування причепа вантажним автотранспортом тощо.

ВИБІР З УРАХУВАННЯМ МАТЕРІАЛУ ВНЕСЕННЯ

З огляду на те, що останнім часом розширився спектр добрив, які можна вносити за допомогою причепів-розкидачів, зросли й вимоги, що висуваються до техніки. Відомо,  що всі добрива розрізняються за механічними властивостями, сипучістю, балістичними та іншими характеристиками. Все це обов’язково треба враховувати ще на етапі вибору техніки.

У випадках переважного використання для внесення сипучих матеріалів, наприклад компосту, слід приділити особливу увагу зносостійкості конструкційних матеріалів, з яких виготовляються вузли і агрегати причепа-розкидача. При високому навантаженні дрібнозернисті матеріали працюють як наждак. Тому багато виробників пропонують для таких випадків деталі, виготовлені з міцного  матеріалу. Як правило, це може бути зносостійка сталь, що забезпечує більш тривалий термін служби.

Якщо завантаження причепа перед внесенням добрив проходить на непідготовленому ґрунтовому майданчику, зростає ймовірність потрапляння в його кузов сторонніх предметів, наприклад каміння. В такому випадку на перший план виходять деякі особливості конструкції, насамперед форма переходу від кузова до корпусу механізму розкидання. Матеріали з важкими компонентами, схильними до адгезії, простіше вивантажити з кузова конічної форми із гладенькою поверхнею. Це забезпечує рівномірне завантаження та належне внесення.

У разі, коли важливого значення набуває дотримання низької норми внесення, наприклад, при проведенні вапнування ґрунтів, при роботі з сухими субстратами або курячим послідом, потрібна дозуюча  заслінка. Вона має бути досить міцною, адже їй доводиться витримувати значні навантаження. Якщо ж йдеться про внесення такої класичної «органіки», як твердий або підстилковий гній, то дозуюча заслінка вже не настільки важлива.

При роботі з абразивними матеріалами необхідно звернути увагу на транспортну підлогу. Тут є два  головних питання: скільки часу і скільки коштів буде потрібно на заміну її зношених деталей. Ці питання необхідно з’ясувати заздалегідь. Не варто забувати і про те, що рано чи пізно доведеться міняти навіть вали механізму, який приводить підлогу в рух. На термін служби рухомих підлог впливає також система натягу ланцюгів.

ГОРИЗОНТАЛЬНО ЧИ ВЕРТИКАЛЬНО

З точки зору розташування валів для подрібнення всі представлені на ринку моделі можна поділити на дві групи: вертикальні та горизонтальні. У перших ті ж вали виконують і функцію розкидання. У другій групі техніки за розкидання відповідають горизонтально розташовані лопатки на розподільних дисках. Таким агрегатам в основному віддають перевагу великі господарства.

Основні тенденції розвитку причепів­розкидачів – це збільшення вантажопідйомності і продуктивності
Основні тенденції розвитку причепів­розкидачів – це збільшення вантажопідйомності і продуктивності

Причепи-розкидачі з вертикальними валами добре підходять для роботи із твердим гноєм. Вони не потребують такої потужності від трактора, як причепи з горизонтальною системою. У вертикальних конструкціях набагато менше редукторів, валів та інших елементів – вони простіші технічно. Більшість моделей оснащені чотирма валами з лопатками. Такий підхід дає змогу досягти високої якості розподілу. Завдяки розташуванню зубців внахлест зростає якість подрібнення. До того ж два додаткових вали можуть підвищити продуктивність роботи з важкими матеріалами.

Із недоліків таких розкидачів слід назвати скромну ширину захвату при внесенні (близько 10 м) і відсутність її регулювання. Завдяки простоті, порівняно низькій вартості, а також меншій висоті завантаження (цілком впорається трактор із фронтальним навантажувачем) такі причепи-розкидачі затребувані невеликими господарствами.

Завдяки бортам, що складаються, із завантаженням причепа може впоратися навіть звичайний трактор з фронтальним навантажувачем
Завдяки бортам, що складаються, із завантаженням причепа може впоратися навіть звичайний трактор з фронтальним навантажувачем

Тепер розглянемо причепи з горизонтальними валами. Робоча ширина захвату до 30 метрів дає змогу таким агрегатам працювати навіть на ранньовесняному підживленні озимих органікою. Це можливо завдяки вже згаданим вище горизонтально розташованим лопаткам і розподільним дискам. Без останніх вони б навіть програли за шириною захвату причепам із вертикальними валами.

Слід зазначити, що подрібнююча здатність системи горизонтальних валів з лопатками нижча. Критичним це може бути при роботі з твердим гноєм. А ось із такими сипучими матеріалами, як підстилковий гній, компост або дефекат їм легко впоратись. З огляду на велику ширину захвату, універсальність і, перш за все, точність внесення, ці машини досить затребувані великими господарствами. Завдяки наявності двох або трьох осей такі причепи, незважаючи на значні цифри в графі «максимальна повна маса», цілком можуть пересуватися навантаженими дорогами загального користування. Зазначимо, що наявність на деяких моделях підрулюючих осей не просто полегшує маневрування з причепом на дорозі, а й зберігає ґрунт на поворотних смугах у полі.

Основні тенденції розвитку причепів­розкидачів – це збільшення вантажопідйомності і продуктивності
Основні тенденції розвитку причепів­розкидачів – це збільшення вантажопідйомності і продуктивності

ТОЧНІСТЬ І ЯКІСТЬ ВНЕСЕННЯ

Якщо говорити про точність, то тут враховуються дві основні характеристики: поперечний і поздовжній розподіл. Ширина поперечного розподілу матеріалу на практиці дорівнює відстані між двома сусідніми смугами проходу. Як і у випадку з розкидачами мінеральних добрив, в міру віддалення від смуги проходу кількість внесеного матеріалу знижується. Однак паралельний прохід по наступній смузі дає змогу компенсувати це за рахунок перекриття.

Як же домогтися високої рівномірності розподілу, якщо доводиться працювати на краю поля? Насправді рішення є. Деякі виробники пропонують для таких випадків спеціальне оснащення, що складається із двох щитків, розташованих по обидва боки механізму розкидача. Їхні позиції змінюються за допомогою гідравлічного приводу, й завдяки цьому стає можливою чітка робота по краю поля.

Що ж стосується запитання, як отримати хорошу якість попереч­ного розподілу залежно від норми внесення і бажаної ширини захвату, то відповідь на нього можна знайти в інструкції з експлуатації причепа після ознайомлення з рекомендаціями фірми-виробника щодо його налаштування. Однак без одного-двох пробних проходів тут, швидше за все, не обійтися: занадто широкий спектр матеріалів і їхніх різноманітних властивостей.

Якість поздовжнього розподілу залежить головним чином від того, наскільки рівномірно подається матеріал на механізм розкидання. На початку та наприкінці смуги вона за визначенням буде гіршою. Частково згладити це можна шляхом прикриття дозуючої заслінки за певний час до досягнення трактором із причепом кінця смуги. Однак варто враховувати, що таке «глушіння» процесу розкидання потребує високої потужності приводу трактора. Необхідно також забезпечити рівномірне завантаження кузова причепа. Крім цього, не слід засипати матеріал на висоту відкидних бортів, навіть якщо йдеться про порівняно легкий компост. Якщо ж у конструкції розкидача заслінка не передбачена, то єдиним варіантом вирішення залишається ручна зміна швидкості подачі на розкидач. Більш точно це може зробити вагова система, зрозуміло, за її наявності. Крім того, вона ж буде враховувати, з якою частотою обертаються вали розкидача з лопатками і підлаштовувати обсяг подачі під цю частоту.

Причепи-розкидачі з рухомою передньою стінкою в частині поздовжнього розподілу перевершують моделі з рухомою підлогою. Причина цього полягає в більш рівномірному вивантаженні. Рухома стінка виштовхує з кузова все до кінця. А ось у плані поперечного розподілу такі причепи працюють часом трохи інакше: з самого початку маса з кузова виштовхується в механізм розкидання дещо спресованою, а значить, має іншу балістику. Розраховувати на налаштовану до цього норму внесення в такому разі не можна. Критичним це стає, якщо ви з року в рік «заходите» на поле в одному і тому ж місці. Щоб уникнути цього, можна змінити напрямок «закриття поля». Як і у випадку з обробітком ґрунту, шкоди це не завдасть.

Другий варіант іще простіший: можна почати з тієї самої смуги, але з іншого кінця гону. При виборі типу механізму розкидача можна для початку відштовхуватися від двох простих положень: чим грубший матеріал доведеться розкидати, тим міцнішим має бути механізм. Якщо ж йдеться про внесення матеріалів, які містять невеликі частинки, то найбільш важливою буде якість розподілу. Найкраще це виходить у машин із вертикальними валами та розподільними дисками з лопатками.

ВАЖЛИВІ «ДРІБНИЦІ»

Не має значення, йдеться про невеликий причеп-розкидач чи про потужний продуктивний агрегат: зручність роботи завжди буде на початку списку переваг сільгоспвиробника. Багато виробників пропонують термінали управління з РК-дисплеями, що дають змогу комфортно працювати з причепами. Найчастіше в них є навіть лічильник гектарів, тому проблем з визначенням обробленої площі не виникає.

Звичайно, найважливішу роль у цьому плані відіграє наявність ISOBUS-сумісності у конкретної моделі універсального причепа-розкидача. Такі машини є сьогодні в асортименті багатьох виробників. Адже в цьому випадку немає необхідності в установці ще одного терміналу управління в кабіні трактора. Але головне – є можливість працювати автоматично за завантаженими картами внесення або картами врожайності.

Зручні «дрібниці» не обмежу­ються електронною начинкою. Як опція для багатьох моделей можливе оснащення бортами, які гідравлічно складаються. Завдяки цьому висота навантаження стає меншою, а отже, для завантаження причепа можна використати звичайний трактор із фронтальним навантажувачем. Багато виробників пропонують свої причепи з незалежними гідравлічними системами. Таким агрегатам від трактора потрібен тільки ВВП. Деякі фірми-виробники пропонують можливість використовувати причіп в інших сферах господарювання. Змінивши задню стінку з механізмом розкидання, можна отримати, наприклад, звичайний причіп або бункер-перевантажувач для зерна.

На завершення варто згадати і про такий важливий елемент конструкції причепів-розкидачів, як ходова частина. Звісно, велика популярність ресорних підвісок обумовлена нижчою порівняно з гідравлічними ціною, але водночас вони мають меншу комфортабельність. Наявність у ходовій частині однієї осі, що здатна підніматись, може стати у пригоді як на дорозі, так і в полі. При русі з порожнім кузовом відбуватиметься менший знос шин. А при роботі в полі за рахунок цієї осі можна «перекинути» дещо більше маси причепа на задні колеса трактора, поліпшивши тим самим їх зчеплення з ґрунтом і зменшивши буксування.

Карстен Шранц, traction, Німеччина

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017