Осіріс Стар – експерт у захисті зернових від хвороб колоса

134
Говорячи про систему захисту пшениці, ячменю, жита та інших зернових культур від хвороб, ми традиційно асоціюємо її з комплексом заходів, пов’язаних із протруюванням насіння й обробкою посівів фунгіцидами протягом вегетації. Однак з якою метою проводяться ці заходи?

При протруюванні насіння ми насамперед намагаємося запобігти ураженню сходів зернових культур кореневими та прикореневими гнилями, сажковими хворобами, сніговою пліснявою тощо. Використовуючи фунгіциди протягом вегетації рослин – прагнемо захистити листкову поверхню від ураження різного роду плямистостями (борошнистою росою, септоріозом листя, жовтою і бурою іржею, сітчастою, смугастою і темно-бурою плямистістю, ринхоспоріозом, піренофорозом тощо), які зумовлюють зменшення площі асиміляційної поверхні листків, зниження продуктивності фотосинтезу, а також рівня врожайності.

Досить часто у виробничих умовах останню фунгіцидну обробку проводять у фазу появи прапорцевого листка – початку колосіння (ВВСН 37-55), пов’язуючи це з тим, що всі листки вже сформовані й обприскування в цей період дасть максимально захистити листкову поверхню від ураження хворобами. З одного боку, це дійсно так. Такий підхід економічно виправданий в умовах недостатнього зволоження за відсутності опадів та наявності високих плюсових температур у період наливу й дозрівання зерна. Це створює природну перешкоду для розвитку та поширення хвороб. Однак застосовуючи аналогічний підхід в умовах достатнього зволоження, а також у роки зі значною кількістю опадів під час періоду дозрівання зернових колосових культур, ми припускаємося великої помилки, яка призводить до недобору врожаю та зниження його якості. Адже високі температури і достатня кількість вологи створюють передумови для активного розвитку хвороб листя та колоса в період молочної – воскової стиглості зерна. При цьому фунгіциди, внесені у фазі прапорцевого листка, до цього часу ефективно вже не працюють. У результаті різко знижується фотосинтетична продуктивність листків і колоса, що негативно впливає на біосинтез та відтік пластичних речовин до зернівки. Як наслідок, ми отримуємо щупле зерно низької якості.

Також потрібно звернути увагу на те, що багато аграріїв у період колосіння – молочної стиглості зерна, особливо на озимій пшениці, проводять «якісне» підживлення азотними добривами, які містять амідну форму азоту. Це дозволяє подовжити життєдіяльність, активізувати фотосинтетичну продуктивність листя і колоса, а отже, забезпечити надходження більшої кількості запасних речовин до зернівки. Зростає ймовірність отримання зерна з високими якісними показниками та посівними кондиціями.

Однак позакореневе підживлення азотними добривами поряд із позитивним впливом на ріст і розвиток рослин має й негативні наслідки. Адже їх внесення призводить до порушення цілісності воскового шару на поверхні листків, стебел і колоса. Відбувається руйнування природного бар’єру, що перешкоджає інфікуванню рослин септоріозом листя і колоса, фузаріозом колоса, видами іржі, сітчастою, смугастою і темно-бурою плямистостями, ринхоспоріозом, піренофорозом і т. ін.

Для нівелювання негативного впливу хвороб проведення позакореневих підживлень доцільно поєднувати чи проводити до або після внесення фунгіцидів.

Серед перерахованих хвороб найбільш небезпечною є фузаріоз колоса, оскільки, крім зниження рівня продуктивності посівів, гриби роду Fusarium у процесі життєдіяльності виділяють токсичні вторинні метаболіти – мікотоксини, внаслідок чого зерно стає непридатним для використання в їжу та на корм. Небезпечність цієї хвороби також полягає в тому, що вона може спричинятися цілою низкою збудників: F. graminearum, F. culmorum, F. avenaceum, F. poae, F. sporotrichioides, F. tricinctum та іншими, при цьому візуальні симптоми ураження можуть бути відсутніми (таблиця).

Не слід забувати і про те, що названі вище збудники фузаріозу колоса успішно паразитують у посівах кукурудзи і сої (домінуючі: F. gibbosum і F. oxysporum) і найменше уражають зернові колосові. Саме з цих причин наявна в Україні тенденція щодо насичення посівних площ зерновими культурами та широке використання ланки сівозміни: соя – озима пшениця – кукурудза на зерно – створює всі передумови для значного поширення цієї хвороби (рис. 1).

Яскравим підтвердженням наявності реальної загрози стабільному виробництву якісного зерна стала ситуація 2014 року з поширенням фузаріозу колоса в посівах пшениці, яка спостерігалася в умовах західних, північних і центральних областей України. В окремих регіонах ступінь поширення хвороби сягав 30% і більше. I ця тенденція набирає обертів.

З огляду на те, що джерелом поширення фузаріозу є посівний матеріал, а також ґрунт і рослинні рештки, обов’язковими елементами інтенсивних технологій вирощування зернових культур мають бути якісне протруювання насіння і внесення фунгіцидів у фазу початку – середини цвітіння, коли спостерігається найбільш інтенсивне інфікування та поширення хвороби (рис. 2).

З метою контролю хвороб колоса, зокрема фузаріозу, і хвороб листкового апарату компанія BASF рекомендує використовувати сучасний фунгіцид широкого спектру дії ОсірісТМ Стар із нормою витрати 0,75–1,5 л/га. Завдяки поєднанню двох діючих речовин із групи триазолів в інноваційній препаративній формі на основі полімерів фунгіцид забезпечує швидку лікувальну дію та тривалий захист від фузаріозу і септоріозу колоса, септоріозу листя, видів іржі, сітчастої та темно-бурої плямистостей, піренофорозу тощо (рис. 3).

Це підтверджено результатами реєстраційних випробувань, проведених у 2012 р. Iнститутом захисту рослин НААН в умовах Київської області на посівах ярої пшениці та ячменю. Отримані дані свідчать про те, що в умовах Київщини внесення ОсірісТМ Стар у фазі ВВСН 65 в нормі 0,75–1,0 л/га забезпечує задовільний, на рівні 60–70%, контроль більшості грибних хвороб рослин пшениці і ячменю. Тобто така норма внесення є достатньою для контролю хвороб колоса і листя за незначного і помірного рівня їх поширення, характерного на період формування і наливу зерна в умовах недостатнього зволоження Півдня та Сходу України.

За високого рівня поширення фузаріозу і септоріозу колоса, хвороб листя та загрози накопичення мікотоксинів у зерні (DON) необхідно використовувати фунгіцид ОсірісТМ Стар в нормі 1,5 л/га у фазу початку – середини цвітіння (ВВСН 61–65). Як свідчать результати досліджень, це дає змогу ефективно контролювати поширення хвороб зернових культур (понад 70%) протягом періоду формування і наливу зерна. Особливо актуальний цей захід в умовах Півночі, Центру і Заходу України – для регіонів із достатнім рівнем вологозабезпечення, де існує ймовірність високого рівня поширення хвороб колоса й накопичення мікотоксинів (рис. 4, 5).

Відмінний захисний ефект ОсірісТМ Стар проти ураження посівів зернових культур фузаріозом колоса був підтверджений також дослідженнями 2014 року в умовах Хмельницької області (рис. 6). За ураження посівів озимої пшениці на контролі фузаріозом на рівні 33,8% внесення ОсірісТМ Стар у нормі 1,5 л/га в період початку – середини цвітіння дало змогу знизити цей показник у 5 разів – до 6–6,8%. Також майже в 4 рази зменшився вміст мікотоксинів – до 700 мг/кг, що нижче за допустимий в Україні рівень (1000 мг/кг). Внесення ОсірісТМ Стар позитивно позначилося і на рівні врожайності зерна озимої пшениці. Приріст врожайності становив 18,8–19,9 ц/га.

Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що для реалізації потенціалу врожайності зернових культур необхідно проводити фунгіцидну обробку посівів у період цвітіння (ВВСН 61-65) інноваційним фунгіцидом ОсірісТМ Стар з нормою витрати від 0,75 до 1,5 л/га. Норму внесення фунгіциду потрібно підбирати залежно від погодних умов регіону й інтенсивності поширення та розвитку збудників хвороб. Це дозволяє не лише ефективно контролювати хвороби колоса і листя, а й продовжити функціонування фотосинтетичного апарату посівів і забезпечити нагромадження більшої кількості пластичних речовин у зерні, що сприятиме підвищенню врожайності зерна та покращенню його товарної якості.

Гарних Вам урожаїв!

П.В. Материнський, канд. с.-г. наук, С.М. Чоловський, канд. с.-г. наук

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2015