Олексій Трегубов: «Оптимальний ягідний конвеєр гарантує економічну ефективність»

178
Олексій Трегубов Стариця

Із травня і аж до перших морозів на фермі «Стариця» в Бориспільському районі, що на Київщині, достигають свіжі ягоди за органічними стандартами – малина, суниця, ожина і лохина. «Минулого року експортери-французи влаштували нашій, вже сертифікованій, продукції додатковий екзамен із майже 700 тестів – на натуральність, органічність. Звісно, усе гаразд», – спокійно і впевнено розповідає співвласник ферми Олексій Трегубов. Він охоче поділився з нами особливостями свого бізнесу.

ДОСЬЄ

Назва: ПП «Стариця»

Місцезнаходження: с. Мала Стариця Бориспільського району Київської області

Створено: 2012 рік

Спеціалізація: ягідництво – вирощування органічних малини, лохини, суниці, ожини

Агроном: Розкажете, як заробили перший капітал?

Олексій Трегубов: Традиційно, як на перехідні часи, – бізнесом «купи-продай». З колегою Олександром Войтовим спочатку взялися за торгівлю, не від доброго життя, звісно. Але це був досить хиткий бізнес, особливо у кризу. Нам же хотілося бути виробниками, а не посередниками. І тримати в руках надійний продукт. Придбання будь-яких інших товарів люди можуть відкласти, а продуктів харчування – ні. Тим більш, якщо вони смачні, натуральні й корисні. Ми самі дуже любимо ягоди.
І дітям їх не боїшся дати.

А.: З чого починалося ваше ягідництво?

О. Т.: У 2012 році ми взяли 20 гектарів землі у Бориспільському районі. Вона на той час понад 10 років ніким не оброблялася. Перші 3 роки потребували постійних вкладень. Ми з самого початку усвідомлювали, що витрати будуть великими. Склали детальний план, поступово освоювали невеликі ділянки, набираючись досвіду, багато читали та їздили навчатися на успішних фермах. Особливо корисним був зарубіжний досвід – там рівень набагато вищий.

Обладнали власну трансформаторну підстанцію за 160 тис. грн. Ще майже 250 тис грн  пішло на першу свердловину. Зараз їх є вже 5, але потрібно ще. Без власного водного ресурсу ризик втрати урожаю величезний. У нас всюди крапельне зрошення.

А.: Важко було з цілинною землею?

О. Т.: Вона стала для нас підказкою. Ми цей факт на позитив обернули – зробили ставку на органічну продукцію. Коли переконалися, що це перспективно, збільшили площі до 40 гектарів, згодом додали ще 45 га орендованих земель. Тепер загалом маємо 85 гектарів.

А.: Тобто ваш вибір органічного виробництва був випадковим?

О. Т.: Дуже швидко ми зрозуміли, що цей вибір правильний. Хоча наші бізнес-плани фактично змінилися десь на третину через різні впливи, умови, однак ми переконалися, що ягідний органічний бізнес дуже вигідний. На той час органічний рух в Україні тільки зароджувався. Фактично ми потрапляли у вільну вигідну нішу, з якої легше вийти на ринок і отримати кращу ціну.

А.: Де ви брали саджанці для своїх перших плантацій?

О. Т.: Ми починали з 1,5 га малини, потім додали  трохи суниці, а також закупили саджанці ожини та лохини. З самого початку намагаємось використовувати тільки найкращі імпортні саджанці, безвірусні, вирощені in vitro в лабораторіях Нідерландів, Польщі, Італії, Америки. Як колишні військові радіотехніки, в усьому обираємо надійність, точність і гарантії.

ГолубикаЛохину привозимо річного віку, висаджуємо у 2-літрові горщики і відповідно дорощуємо. З’ясувалося, що торгувати саджанцями так само вигідно, як і ягодами. Процес тут безкінечний, адже  виробникам потрібно оновлювати свої посадки. Суниці – кожних 2 роки, ожини й малини – 8. Багато людей розпочинають чи розширюють площі ягідництва. Тому споживачів достатньо. Разом зі своїми розмножуємо і саджанці на продаж.

А.: Теплиці на вашій території – саме для такого дорощування?

О. Т.: Так. Але використовуємо їх також для ранньої суниці. Нещодавно почали додавати ще й огірки, помідори, перець, баклажани – на прохання партнерів-закупників. Їм сподобалися наші ягоди, тож замовили ще й набір овочів. А чому б і ні!

РозсадаА.: Вас не зупиняє те, що урожайність органічної продукції менша за традиційну?

О. Т.: Ми ретельно прорахували економічну вигоду органічних ягід. Менша урожайність компенсується різницею в ціні. Якщо, наприклад, звичайна малина коштує 25–30 грн/кг і менше, то органічна – 75–80 грн/кг. Вартість традиційної суниці – 12–15, до 20 грн/кг, а органічної – 45–55 грн/кг.

Ми – реалісти, суттєвого зростання попиту на органіку в магазинах України найближчим часом не очікуємо. Бо гаманець у наших людей не дуже повний і культурі здорового споживання продуктів тільки вчимося. Але нам таки вдалося налагодити стабільне співробітництво із двома торгівельними мережами – «Гуд вайн» і «Натур бутік». Вони самі до нас звернулися.

Органічне вирощуванн ягідА.: Тепер зрозуміло, звідки на в’їзді на вашу територію з’явилася вивіска «Тут вирощується продукція спеціально для…» А продавати на звичайних ринках пробували?

О. Т.: Там майже ніхто не реагує на різницю між звичайною та органічною ягодою, отож і потрібної ціни нема.

З огляду на такі умови, одразу більшість своєї малини та суниці ми запрограмували на експорт. У Європі ціна на органічну ягоду порівняно зі звичайною вища на 30%  при тому, що в Україні в перші роки вдавалося сторгувати націнку хіба що у 5–10%.

А.: Трейдерів важко шукали?

О. Т.: Вийти на органічних трейдерів дуже просто. Особливо багато їх у центральних і західних регіонах України, вони часто самі пропонують свої послуги виробникам сертифікованої продукції. Схеми поставок органіки надзвичайно прозорі, адже кінцевий отримувач повинен мати змогу легко перевірити всю історію продукту.

Вирощування розсади лохини
Займатись розсадою та саджанцями для реалізації так само вигідно, як і вирощувати ягоди

А.: І хто ж зараз ласує вашою ягодою, знаєте?

О. Т.: Переважно французи.

А.: Судячи з площ, найкраще у вас прижилася лохина.

О. Т.: Так, ми зрештою висадили її на 20 га. Вона чудова на смак, ніколи не наб’єш оскому. І за витривалістю надійна. Крім того, має вигідну ціну як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Проте, щоб гідно вийти на експорт із цією ягодою, потрібно, щоб її насадження ще трохи подорослішали. Свій потенціал лохина демонструє на 7–8-й рік. У нас вона поки що замолода як для міжнародної арени. Зате згодом, при ретельному догляді, зможе успішно плодоносити аж до 40 років на одному місці без особливих додаткових витрат.

Загалом під ягідники ми освоїли  40 гектарів. Окрім лохини, це ще 12 га малини, по 3 – суниці та ожини. Сумніви викликає хіба що ожина. Можливо, ми ще не змогли правильно підібрати сорти для нашого регіону. Саме ожина найбільш схильна до вимерзання. Крім того, вона складна для зривання: коли щільна, то ще недозріла, а соковита легко починає текти, розпадатися. Ціни на неї гідної нема, бо прирівнюється до дикоросів. Площі під нею збільшувати точно не плануємо.

Вирощування лохиниА.: Тут у вас і вулики є. Робите бізнес і на меду?

О. Т.: Цього року ми відкрили вже другу бджолину локацію – додаткових 45 вуликів. Ними професійно опікується мій партнер Олександр Войтов. Збирається місцевий мед теж подавати на сертифікацію як органічний.

Але вулики біля ягідних ділянок – це стратегічна необхідність. У наших бджіл є окреме персональне завдання: запилювати ягідні насадження. Якщо робити все по-науковому, то на кожен гектар ягід мусить бути по 4 вулики. Отож плануємо ще нарощувати їх кількість.

А.: Але ж ягоди є слабкими медоносами?

О. Т.: Через це їм на допомогу поряд обов’язково висіваємо трави-сидерати – фацелію, буркун, люцерну, гірчицю та інші. Трави виконують комплексне завдання: це і природна боротьба з бур’янами, і порядок у сівозміні, й належне удобрення. Готуємо площі під майбутні посадки малини та суниці, вони ж мусять переміщуватись, щоб показати найвищий потенціал своєї урожайності.

Сидерати
У міжряддя практикується висів сидератів. Це і природна боротьба з бур’янами, і належне удобрення

А.: Якої урожайності вам вдається досягати?

О. Т.: Органічна малина дає в середньому 8 т/га, суниця – до 15 т/га. Потенціал лохини зростає поступово: поки що її урожайність становить 4 т/га, а за повного плодоношення очікуємо до 10 т/га.

А.: Ви уважно стежите за рентабельністю на кожній зі своїх культур?

О. Т.: У нас своє поняття про рентабельність. Головне, що перестали інвестувати гроші зовні, до цього прийшли через 3 роки після старту нашого бізнесу. Відтоді виручених за основний сезон коштів вистачає на зимові роботи та на основні закупки для розвитку. Це для нас означає бути рентабельними. Господарство постійно росте, розвивається. Для нас головне – процес і перспектива.

А.: Куди йде левова доля витрат і яка ягода дає найбільшу віддачу?

О. Т.: Найбільше витрачаємось на правильну підготовку ґрунту, зрошення, посадковий матеріал. Якщо аналізувати вигідність кожної ягоди окремо, то найбільш рентабельною зараз є лохина, досить гарну віддачу дає також малина. Але розстановка лідерів часто змінюється залежно від сезонного попиту.

А.: Результати нинішнього року вас порадували?

О. Т.: Цьогорічний сезон однозначно рентабельний щодо всіх культур. Небезпечні морози, які багатьох налякали, трохи пошкодили ранню суницю, але ми компенсували втрати за рахунок пізніших сортів. Малина на той час ще не цвіла. Лохина перенесла приморозки легко. Ціна ранньої лохини починалася з 300 грн/кг.

А.: У вас велике різноманіття сортів. Виходить оптимальний конвеєр із різних сортів ягід?

О. Т.: Завдяки конвеєру з усіх видів наших ягід ми страхуємось від ризиків. Таким чином розтягуємо сезон і отримуємо максимальний прибуток зі своїх гектарів.

А.: За яким принципом вибудовуєте цей конвеєр?

О. Т.: В основі підходу – цінова політика. Намагаємося якомога раніше вступити у сезон. Із травня в теплицях достигає рання суниця. Малина є літня, з кінця червня – сорти Каскад, Октавія, Глен Емпл, Моллінг Мінерва. А є і ремонтантна, осіння, що починається з кінця серпня, – Хімбо-Топ, Джоан Джей, Полана, Херітедж, Маравілла.

Сам я, чесно кажучи, найбільше люблю літню – солодшу, запашну, в ній більше сонця.

Лохину вирощуємо 12-ти сортів – від ранніх до пізніх, приміром, такі сорти, як  Блюджей,  Блюкроп,  Чандлер, Ерліблю, Дюк, Патріот, Спартан, Блюголд, дуже крупний Торо і завершальний – Елліот.

Крім того, завдяки конвеєру завжди є чим займатися усім нашим 120 працівникам практично цілий рік.

«Оптимальний ягідний конвеєр убезпечує від ризиків і гарантує економічну ефективність»

А.: Бачимо, і парк техніки свій маєте?

О. Т.: Так, є 2 трактори МТЗ, навісне обладнання – сівалки, фрези, плуги, косарки. Часом доводиться орендувати додаткові механізми у сусідів. Вже починаємо підготовку ґрунту до зими, зокрема, мульчування.

А.: А що це за будівництво у вас ведеться просто на плантації?

О. Т.: Добудовуємо зручні компактні будиночки для бригад, які переважно приїздять із Західної України. Ми їх вже знаємо, люди працьовиті, відповідальні. Приїздять у сезон позмінно на 2–3 місяці.

А.: І добре заробляють?

О. Т.: В середньому по 500–600 грн/день, на лохині цілком реально і до 900 грн/день. Крім збирання ягід, є й інші ручні роботи, скажімо, сапання. Ми свідомі того, що займатись органікою – справа непроста через часте використання ручної праці. Але зате знаємо точно, що не заважаємо природі, а тільки допомагаємо їй. Ну, і людям допомагаємо заробити копійку біля смачної ягоди.

А.: Мабуть, найперше, що у вас завжди питають: як же обходитеся без хімії?

О. Т.: Ми спочатку наслухалися порад і купили обприскувачі. Та вони вже роками в поле не виїжджали, травою обросли. Нам легше й ефективніше хвору рослину вчасно помітити, викопати і знищити вручну. Сусідні кущі самі компенсують втрату плодів. Цього року проблем із захистом було мало. Хіба що хрущ докучав.

А.: Через краплю не практикуєте вводити захисні препарати?

О. Т.: Так, буває, якщо ці препарати допустимі в органіці. Також на малині за потреби випускаємо трихограму. Лохина показує себе дуже стійкою до шкідливих організмів.

У теплицях, де багато ризиків закритого середовища, проти шкідників і хвороб обов’язково працюємо дозволеними препаратами – обережно застосовуємо мікроорганізми, бактерії, гриби.

Головне – щоб  на території господарства був правильний баланс рослин, культур, які доповнюють одна одну. У нас і сидерати не просто виконують свою головну роль, а ще й регулюють конкретні проблеми, відлякують певних шкідників. Звісно, їх для цього треба правильно підібрати. Тому над технологіями дуже глибоко працюємо із партнером.

Капельный полив малиныА.: Чим удобрюєте насадження?

О. Т.: Для стійкості рослин можна впродовж усього року вносити корисні бактерії з добривами. Використовуємо, наприклад, курячий послід із господарства, де виробляють органічну курятину і яйця. Або перегній ВРХ. Коли потрібно, через краплю вводимо спеціальний препарат, настояний на люцерні, щоб ягоди отримали доступний азот.

А.: Земля під ягідними кущами на ваших плантаціях густо вкрита тирсою. Для чого і де її берете?

О. Т.: Домовилися з місцевим лісництвом, яке регулярно проводить санітарні вирубки в лісі. Забираємо у них відходи, гілки і перемелюємо на спеціальній дробарці. Отриманою щепою мульчуємо ягідні рядки, особливо товстим шаром – лохину. У такому шарі точно є усі потрібні мікроелементи.

А.: А як доглядаєте за міжряддями?

О. Т.: У міжряддя практикуємо висів сидератів, потім скошуємо і, знову ж таки, отримуємо додаткові корисні мікроелементи.

Під малину також вносимо перегній розкидачем і проходимо фрезою, заробляючи добриво на невелику глибину. Робимо це раз на рік – восени чи ранньої весни.

А.: Можете проводити навчання вже на своєму досвіді?

О. Т.: Так, ми це й робимо. На базі нашої «Стариці» постійно організовуються семінари та практичні тренінги з органічного виробництва. Відомий профільний консультант у ягідництві англієць Джеремі Дарбі, наприклад, пожартував, що деякі недоліки органічних процесів насправді є плюсами. Скажімо, бур’яни на ягідних плантаціях свідчать про те, що там живуть хижаки, які поїдають шкідників малини. Довіряємо такому консультанту, в нього 26 років стажу. Хоча загалом до порадників ставимося з пересторогою, бо органічним бізнесом усі ми тільки починаємо займатися. Вчимося паралельно. У всіх свій досвід і свої помилки.

А.: Дуже доводиться зважати на якість ґрунтів?

О. Т.: Перед закладкою плантації їх треба ретельно досліджувати. Ягідні культури особливо чутливі до кислотності. Наші ґрунти не дуже добрі, насамперед для лохини. У нас легкий суглинок із рівнем pH 6,5–7, а лохині треба 4,5–5. Компенсувати доводиться додатковим внесенням торфу. Зрозуміло, це впливає на рентабельність. Наприклад, куб торфу коштує 350 грн, а на певних ділянках нам доводиться вносити до 500 кубів на гектар. Ще додатково – сірку. Вносити треба за рік перед закладкою ягід і повторювати внесення щороку.

А.: Поділитесь розрахунками вартості закладки кожної ягідної культури?

О. Т.: Будь ласка, але, звісно, суми будуть відрізнятися залежно від сортів. В середньому саджанець імпортної суниці коштує 9 грн. При посадці 45 тисяч саджанців на гектар маємо вартість лише садивного матеріалу  – 400 тис грн. Крапельний полив додасть ще 50 тисяч грн, загалом з роботою виходить до 480–500 тисяч грн. Але це, звичайно, якщо в посадках використовувати імпортний елітний садивний матеріал. Ми ж, як правило, використовуємо саджанці, розмножені у нас, і продаємо, відповідно, їх дешевше – десь по 4 грн. Отож наші клієнти вже можуть скоротити свої витрати до 250–300 тисяч грн/га.

Ціна саджанців малини – умовно 25 грн. На гектар їх потрібно 10,5 тисяч. Загальні витрати на закладку гектара на зрошенні виходять десь у межах 300–330 тисяч грн.

На гектар лохини потрібно близько 3 тис саджанців. При їх ціні в середньому 2,5 євро отримаємо затрати на садивний матеріал в межах 260 тис. Додати сюди крапельний полив, роботу – вже набіжить 300–330 тис. Але тут також потрібно враховувати кислотність ґрунтів, можливо, теж треба вносити торф, як у нашому випадку.

Вирощування органічної малини
Ціна органічної малини в 2-2,5 рази вища ніж звичайної

А.: Чи допомагає у збуті продукції близькість до столиці?

О. Т.: Якщо відверто, нічого доброго у цьому немає, адже сюди всі прагнуть потрапити, тому ринок дуже щільний. Думаю, колегам із регіонів, можливо, навіть легше реалізовувати врожай у своїх обласних центрах.

А.: Тим не менш, гарантовані договори із торговельними мережами ви маєте.

О. Т.: Так, вони дуже вигідні для нас через те, що дають швидкі гроші, завдяки чому ми регулярно платимо зарплату своїм працівникам. Поступово налагоджуємо контакти з готелями та ресторанами на поставку нашої продукції.

Що стосується оплати за експортну поставку, то вона зазвичай приходить вже після реалізації ягід.

А.: Свою продукцію ви перевозите свіжою чи спеціально заморожуєте?

О. Т.: По-різному. Найкраще до перевезень придатна лохина. Її транспортують без холодильника навіть на великі відстані. В цілому ж за послуги заморожування на стороні доводиться надто дорого платити. Щоб оптимізувати свої витрати, ми нещодавно навіть створили і зареєстрували новий кооператив – «Пан фрут Україна».

А.: І багато однодумців знайшли?

О. Т.: Нас об’єдналося 5 органічних виробників із Полтавської, Житомирської, Черкаської, Київської областей. Головне, чого прагнемо, – зібрати великі партії малини та суниці для прямих продажів. Так зекономимо на трейдерах. За рахунок великих партій плануємо економити і на послугах заморозки. Заморожені ягоди приносять нам і заморожені, збережені гроші, позбавляють ризиків.

А.: У вас тут в господарстві так багато живності – кури, гуси, качки. Усе засаджено грядками з овочами, квітковими клумбами…

О. Т.: Ідіть, ще й ставок покажу. Нещодавно вирили, зарибнюємо, сауну збудуємо.

А.: Можливо ще один напрямок бізнесу відкриєте – зелений туризм?

О. Т.: Гостям завжди раді, зустрінемо, все розповімо. Деякі групи вже приїздили – відпочити, ягід нарвати, порибалити. Але бізнес на такому туризмі поки що не передбачаємо. Релакс влаштували більше для себе, адже цілий рік і практично цілодобово тут працюємо, хоча живемо у Києві. Основні наші плани – вирощувати ще більше різних корисних органічних ягід.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017