Менше витрачати пального

55
Менше витрачати пального

Високі ціни енергоресурсів та щораз більші вимоги до захисту довкілля, зокрема, обмеження викидів парникових газів в атмосферу, вимагають пошуку можливостей зниження витрати пального. За результатами досліджень польського Інституту садівництва, для догляду за гектаром саду протягом року використовують 120 – 180 л дизельного пального, з яких понад 80% – в другому і третьому кварталах.

ЕНЕРГОЗАТРАТНІ ОПЕРАЦІЇ 

Найбільш енергозатратними операціями догляду, на які витрачають понад 65% загальної кількості пального, є хімічний захист рослин, позакореневе підживлення і догляд за грунтом, зокрема, скошування трави в міжряддях саду. Технологічні заходи економії пального базуються на оптимізації агротехніки для обмеження числа проходів до необхідного мінімуму зі збереженням ефективності обробок, що гарантуватиме високу якість врожаю. Технічні заходи базуються на підборі тракторів і механізмів для виконання агрозаходів догляду за садом з найменшими затратами енергії.

ЗАХИСТ РОСЛИН І ПОЗАКОРЕНЕВЕ УДОБРЕННЯ 

Протягом сезону вегетації в саду виконують до 30 хімічних обробок, з яких основні – обприскування проти хвороб і шкідників.
Застосовують також позакореневе удобрення і хімічне проріджування зав’язі. Число обприскувань зменшують поєднанням пестицидів та добрив (враховуючи можливість їх змішування). Препарат для знищення того чи іншого патогену добирають згідно рекомендацій застосування, враховуючи фазу розвитку плодової рослини й особливості погодних умов.

Якісне нанесення робочої рідини забезпечують добором оприскувача до конструкції (типу) плодового насадження (табл. 1).

Ефективність хімічного захисту залежить від конструкції й технічного стану оприскувача, зокрема, якості нанесення робочої рідини, особливо в плодових і ягідних насадженнях з неоднорідними габаритами крон. Якісного захисту досягають за ефективної дії вентилятора й відповідної конструкції оприскувача (рис. 1).

Залежно від ширини міжряддя, обробка гектара плодового саду триває від 20 хвилин (міжряддя завширшки 5,0 м) до півгодини (4,0 м) або 35 хвилин (міжряддя 3,5 м). Продуктивність вентилятора коливається від 8000 м3/год. на обробці плантації малини до 40000 м3/год. – для садів з п’ятиметровим міжряддям.

Ефективність обробки залежить також від норми витрати робочої рідини та уникнення втрат від стікання (табл. 2). Щоб запобігти пошкодженню рослин, за позакореневого удобрення і застосування регуляторів росту беруть до уваги ще й максимальну концентрацію препарату.

Дотримання вищевказаних вимог забезпечує мінімальні витрати пального, добру ефективність обробки й уникнення помилок та додаткових обприскувань. Витрати пального знижують також раціональним добором трактора, добрим технічним станом та регулюванням оприскувача. Трактор добирають так, щоб навантаження двигуна під час обприскувань перебувало в межах найнижчої витрати пального на одиницю виконаної роботи, що у більшості випадків складає близько 70% номінальної потужності (табл. 3).

Робочий тиск оприскувача має складати 5 – 15 бар (оптимум 8 – 12), а швидкість агрегату не перевищувати 7,2 км/год, оскільки її перевищення спричинить деформацію потоку повітря і неякісну обробку верхівок дерев у традиційних садах з широкими міжряддями. Контролюють також справність манометра і мішалки робочої рідини.

УТРИМАННЯ ГРУНТУ 

Суттєвої витрати пального потребує також скошування трави в міжряддях саду кожні 7 – 10 днів від середини травня до середини липня, тобто 6 – 12 разів протягом сезону в середній кліматичній смузі. Для цього використовують високопродуктивні ротаційні косарки відповідних габаритів, що якісно подрібнюють і рівномірно розкидають скошену траву, з горизонтальними і вертикальними робочими органами. Перші мають лише два ножі в кожній робочій секції й агрегатуються з трактором потужністю 8 – 16 кВт, а останні – значно більшу їх кількість, до 16 для механізму з 1,5-метровою шириною захвату (потужність трактора 14 – 20 кВт; табл. 4).

Витрата дизпального на одноразове скошування трави в міжряддях саду коливається в межах 1,35 – 2,2 л/га (в середньому 1,51) і суттєво залежить від добору захвату косарки до ширини смуги трави у міжрядді. Надто вузькою косаркою в міжрядді проходять двічі, суттєво збільшуючи витрату пального.

Траву в міжряддях косять з досягненням нею висоти близько 25 см, оскільки за висоти 40 см опір скошуванню зростає удвічі. Висота скошування косаркою з горизонтальним робочим органом складає 4 – 5 см, а з вертикальним – навіть 1 см. В останньому випадку гальмується відростання трави внаслідок пошкодження вузла кущення і число скошувань зменшується майже наполовину.

ОЩАДЛИВІСТЬ 

Максимальної економії пального досягають зменшенням числа хімічних обробок сумісним застосуванням різних препаратів за якісного їх внесення, а також добором ширини захвату косарок та вчасним скошуванням трави в міжрядді. Хоча косарки з вертикальним робочим органом потребують більшої потужності трактора, можливість дуже низького скошування (на рівні вузла кущіння трави) дає змогу зменшити число операцій.

Нижча витрата пального також у косарок з горизонтальним робочим органом, що обладнані кількома секціями меншого робочого діаметра: односекційна косарка з двометровою шириною захвату потребує трактора значно більшої потужності, ніж аналогічної ширини двосекційна (див. табл. 4).

Меншої на 20 – 30% витрати пального досягають одночасним виконанням двох агрозаходів, тобто агрегатуванням косарки з оприскувачем. Для цього використовують трактор відповідної потужності з передньою начіпкою, оберти валу відбору потужності якої відповідають потребам косарки.

О.В. Мельник, «Новини садівництва»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019