КАС – гнучкий інструмент живлення рослин

1332
Карбамідно-аміачна суміш

Перш ніж говорити безпосередньо про КАС, хотілось би спочатку зробити невеликий екскурс і поговорити про азот, вірніше, про його форми.

На ринку України великий асортимент мінеральних добрив представлений у трьох основних групах: гранульовані, рідкі та водорозчинні. Найбільш поширена з них гранульована форма через певну доступність її внесення.

Рідкі мінеральні добрива представлені у такому асортименті: аміак (який швидше слід віднести до газоподібної форми), аміачна вода, КАС (карбамідо-аміачна суміш) і РКД (рідкі комплексні добрива).

У всіх зазначених добривах азот знаходиться в різних формах і кількостях.

ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ АЗОТУ

Сьогодні активно використовуються добрива, що містять три форми азоту – амонійну, нітратну та амідну.

КАС відрізняється якісними і кількісними позитивними особливостями дії порівняно з іншими формами добрив. В КАСі при взаємодії з мікроорганізмами амідна форма азоту переходить у доступну для рослин амонійну форму. В процесі нітрифікації, якщо температура ґрунту досить висока для мікробної активності, амонійна форма азоту переходить у нітратну.

Форми азоту та їх коротка характеристика в найбільш поширених азотних добривах Таким чином, під час внесення КАСу, який містить різні форми азоту, ми отримуємо пролонгований ефект його засвоєння рослинами. Крім того, процеси взаємного перетворення азоту в ґрунті залежать від безлічі чинників (температури, вологості, аерованості, кислотності та ін.), тому наявність різних форм азоту може розглядатися ще й як «політика страхування».

На жаль, під час внесення аміачної селітри в умовах тимчасового або постійного надлишку вологи значна частина нітратного азоту вимивається із ґрунтовою водою, коли він міститься нижче від зони кореневої системи. Азот при цьому стає недоступним, а, отже, втраченим для живлення рослин. У такому добриві нітратний азот у процесі денітрифікації (перетворення нітратного азоту в газоподібний), випаровується  в атмосферу.

Характерно, що денітрифікація розвивається при обмеженій кількості кисню у ґрунті, при його значному ущільненні, при надмірній заболоченості місцевості. За підвищених температур ґрунту, коли мікроорганізми активізуються, можливість розвитку денітрифікації зростає.

Амонійний азот часто зв’язується із часточками ґрунту і, таким чином, уникає вимивання. До того ж він більш схильний до випаровування (тому амонійні форми азоту завжди загортають у ґрунт). За умов, що сприяють нітрифікації, – потрібні температура та волога, наявність кисню – амонійний азот швидко перетворюється на нітратний (нітрифікація). Амонійна форма азоту при внесенні з осені економічно більш ефективна, з огляду на зменшення втрат азоту.

Для забезпечення найбільш ефективного живлення рослин азотом необхідно насамперед забезпечити дробове живлення сільськогосподарських культур, оскільки споживання азоту рослинами відбувається впродовж усього періоду вегетації. У зв’язку з цим внесення КАС навесні під передпосівну культивацію є одним із найбільш оптимальних рішень.

ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ КАС

КАС – це суміш водних розчинів аміачної селітри та карбаміду (в співвідношенні 35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміачної води). Густина рідкого добрива становить до 1,34 кг/м3.

Це єдине азотне добриво, що містить у собі три форми азоту:

  • нітратну – забезпечує миттєву дію;
  • амонійну – в процесі нітрифікації переходить у нітратну форму;
  • амідну – в результаті діяльності ґрунтових мікроорганізмів переходить в амонійну форму, а потім у нітратну.

Таким чином, КАС забезпечує пролонговане живлення рослин азотом. Через відсутність у складі КАС вільного аміаку він не випаровується в атмосферу під час внесення, однак наявність амонійної форми робить бажаним мінімальне загортання, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.

Собівартість азоту в КАС найбільш низька, оскільки його втрати при внесенні добрива не перевищують 10% від загальної кількості азоту, тоді як при внесенні гранульованих азотних добрив досягають 30–40%.

Одна з найважливіших переваг КАС – його висока технологічність:

  • внесення КАС як рідких добрив більш рівномірне, ніж твердих, гранульованих;
  • внесення КАС добре поєднувати з використанням пестицидів в одній баковій суміші. Це дає змогу скоротити кількість операцій із догляду за посівами;
  • КАС доцільно використовувати для дробних підживлень вегетуючих рослин. При цьому одночасно відбувається і кореневе, і позакореневе живлення. Залежно від фаз розвитку культурних рослин і застосовуваного обладнання КАС розводять водою в необхідному співвідношенні або не розводять;
  • внесення КАС добре поєднується з мікроелементами.

Необхідність позакореневого живлення обумовлюється такими чинниками: стресові ситуації (низькі температури, заморозки, нестача вологи тощо), уповільнення інтенсивності засвоєння елементів живлення кореневою системою, що сповільнює темпи росту й розвитку.

Карбамідно-аміачна суміш
Внесення КАС як рідких добрив більш рівномірне, ніж твердих, гранульованих

В умовах низьких температур або нестачі вологи у ґрунті поглинання поживних речовин значно сповільнюється. Часто критичні періоди щодо нестачі макро- і мікроелементів у зернових настають у фазі виходу у трубку – колосіння.

Внаслідок інтенсивного, швидкого наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення із ґрунту вичерпуються або ж їх засвоєння «не встигає за темпами росту рослин». У такій ситуації необхідні позакореневі (листові) підживлення КАСом.

При цьому ступінь (відсоток) і швидкість засвоєння елементів живлення із добрива КАС через листову поверхню значно вищий, ніж при засвоєнні з добрив, внесених у ґрунт. Для цього найкраще підходить розчин КАС, розведений водою. Амідна форма азоту швидко проникає через листову поверхню зернових колосових та інших культур.

Листове підживлення доцільно поєднувати із внесенням мікроелементів і (або) засобів захисту рослин.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КАС

КАС – це насамперед дуже гнучкий додатковий інструмент живлення сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Він дає змогу скоригувати живлення у ключові фази розвитку рослини для корекції, посилення відсутніх чинників у розвитку, для отримання необхідних характеристик товарної продукції (білок, клейковина, пивоварний ячмінь і т. ін.).

Крім усіх зазначених вище переваг, КАС не забруднює навколишнє середовище, поліпшує споживання азоту під час посухи, експлуатаційні витрати на його внесення значно нижчі, ніж у інших добрив. КАС не токсичний, не пожежо- і вибухонебезпечний, що особливо актуально для селітри. Внесення проводять із найбільш точною нормою внесення. Добриво КАС може перевозитися в будь-яких ємностях (пластикових, нержавіючих, із вуглецевої сталі). За рахунок додавання інгібітору корозії за умов безперервного зберігання КАС корозія не перевищує 1 мм за рік.

КАС можна використовувати в такі строки та способи:

  • восени – під основний обробіток;
  • навесні – під передпосівний обробіток;
  • у період вегетації сільськогосподарських культур для кореневого і некореневого підживлення.

Норми й дози внесення КАС залежать від виду культури, строку та способу внесення, попередника й інших чинників. Ніяких спеціальних обмежень не існує.

Перше весняне підживлення озимих проводять після сходу снігу при поновленні вегетації рослин, у період кущіння з дозою 30–40 кг д. р. (діючої речовини) на гектар, коли температура не перевищує 10°С. Розведення КАС не потребує. Можливе збільшення норми внесення добрив залежно від фізіологічного стану рослин.

Друге підживлення проводять комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, регуляторів росту в фазі початку виходу в трубку, при цьому разова норма азоту не повинна перевищувати 30 кг/га. д. р. При проведенні другого підживлення озимих, щоб уникнути опіків, КАС доцільно розбавити водою в співвідношенні 1:2, а при спільному з гербіцидом внесенні – 1:3 або 1:4.

За необхідності додаткового внесення азоту можливе третє пізнє підживлення у фазі початку колосіння озимої пшениці з нормою не більше ніж 10 кг/га д. р.

Для ярих зернових культур найкращий результат досягається за дробного внесення:

  • 80 кг/га – у передпосівну культивацію;
  • 20–30 кг/га – у стадії 1-го вузла;
  • 5–8%-м розчином у стадії 2-го вузла в баковій суміші з препаратами, що сприяють збільшенню вмісту білка та підвищенню якості врожаю (сірковмісні препарати).

При внесенні КАС для підживлення по вегетуючих рослинах доза азоту не повинна перевищувати 10–20 кг/га д. р. за обов’язкового розведення водою у співвідношенні 1:4 через можливі опіки рослин.

Під ячмінь КАС найбільш доцільно вносити як основне добриво під передпосівну культивацію.

Розчини КАС можна вносити, розбавляючи або не розбавляючи водою. Це залежить від технічних можливостей агрегатів. У разі розведення витрата робочого розчину на 1 га має становити 100–300 л.

Найкращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС – ранкові (за відсутності роси) та вечірні години. У прохолодну та похмуру погоду цю роботу можна проводити впродовж дня. Не слід підгодовувати рослини розчинами КАС при температурі понад 20°С, низькій відносній вологості повітря, у сонячний день, оскільки в цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Найбільш схильне до опіків молоде листя рослин. В усі фази розвитку рослин розчини КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га можуть викликати невеликі опіки рослин, однак вони не призводять до зниження врожаю.

У разі використання КАС для позакореневого живлення рН розчину має бути в межах 8–9. Ефективність цього добрива залежить від погодних умов. Максимальною вона буде тоді, коли розчин залишається на поверхні листя тривалий час. Тому високоефективна обробка посівів дає кращі результати у похмуру прохолодну погоду.

Відразу після злив, сильної роси застосовувати КАС у суміші не рекомендується, тому що опади роблять структуру верхньої пластинки листя більш проникною (відповідно більш чутливою). В такому разі  обприскування посівів слід проводити після висихання листя рослин.

Оптимальний час для внесення КАС у суміші з гербіцидами – вечір, тому що поглинання азоту вночі відбувається повільніше. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі з удвічі більшим розміром крапель, ніж для гербіцидів.

Підбиваючи підсумки внесення КАС перед гранульованими добривами, можна назвати такі переваги та недоліки (табл. 2).

Переваги та недоліки КАСОднак зазначені недоліки досить легко усуваються.  Потрібні особливі умови перевезення КАС, які обмежуються перевантаженням автотранспорту (через велику густину КАС). Тому рекомендується заповнювати ємності не більше ніж на 80%. Присутність антикорозійних домішок зводить корозію вуглецевих сталей практично до нуля.

Будь-який обприскувач може бути переобладнаний під внесення КАС, для цього необхідно:

  • замінити деталі з кольорових металів на полівінілхлоридні, нержавіючі або склопластикові;
  • для проведення позакореневого живлення замінити щілинні форсунки обприскувачів на дефлекторні. Розмір крапель, що розпилюється обприскувачами у разі внесення засобів захисту рослин (гербіцидів, фунгіцидів), не перевищує 0,3 мм. Це робиться для того, щоб краплі потрапляли на шкідників і затримувалися на листі, тим самим захищаючи їх від фітофагів. Але у разі живлення КАС потрібна крапля такого розміру, щоб речовина скачувалася з рослини, тільки змочивши листя. В іншому випадку рослина може отримати опік. Саме дефлекторні форсунки дають потрібний крупно-крапельний розчин. Щілинні форсунки можуть бути використані виключно при внесенні з гербіцидами при обов’язковому розведенні КАС водою;
  • для роботи у вітряну погоду використовувати подовжувальні шланги.

Дмитро Волкодав, канд. с.-г. наук

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2016