Ігор Тимофеєв – директор ТОВ «Агрокомплекс «Вінниччина»

ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНЕ САДІВНИЦТВО

214
В Україні галузь садівництва, а особливо напрям вирощування яблук, має величезний потенціал. Найбільш цікавий для аграріїв у плані економіки, звичайно, ринок свіжих яблук. Втім, розраховувати на високі прибутки тут можна лише за використання передових технологій.

 

ДОСЬЄ

Назва: ТОВ «Агрокомплекс «Вінниччина»»

Місцезнаходження: с. Шипинки, Барський район, Вінницька область

Створено: 2011 рік

Спеціалізація: садівництво – вирощування яблук

Площа земель: 37 гектарів інтенсивного саду, 120 га старих насаджень

Бажаючи дізнатись про особ­ливості ведення інтенсивного садівництва, ми завітали в одне з найбільш технологічних яблуневих господарств України – ТОВ «Агрокомплекс «Вінниччина»», де у нас відбулась розмова з директором підприємства Iгорем Юрійовичем Тимофеєвим.

«Агроном»: Як давно ви займаєтесь вирощуванням яблук?

Iгор Тимофеєв: Все почалось близько 8 років тому. На землях, де сьогодні ростуть сади ТОВ «Агрокомплекс «Вінниччина»», раніше було садівниче господарство, що спеціалізувалось на вирощуванні яблук. Коли я в 2008 році прийшов сюди працювати – тут всі площі були зайняті старими насадженнями. Перших кілька років ми вирощували яблука, просто доглядаючи за цими садами. Маючи на той час близько 1000 га старого саду і витрачаючи значні зусилля на догляд за ним, ми з часом зрозуміли, що віддача від проведеної роботи дуже низька. Крім того, в саду було безліч різних сортів, кожен з яких потребував свого, особливого догляду. Це дуже ускладнювало весь процес роботи.

В певний момент прийшло розуміння – якщо бажаєш мати стабільний урожай, то потрібно переходити до інтенсивної моделі садівництва. Адже значно легше й ефективніше доглядати за меншою кількістю гектарів інтенсивного саду, ніж за значними площами старих насаджень.

Таким чином, у 2011 році ми перереєстрували підприємство під новою, вже нинішньою назвою – ТОВ «Агрокомплекс «Вінниччина»», і наступної весни на місці старого розкорчованого саду заклали перший інтенсивний сад сорту Гренні Сміт площею 5,2 га. Весь період підготовки до закладання нового саду зайняв у нас близько року: вибір постачальника саджанців, схеми посадки, сортів, системи поливу тощо.

На сьогодні ми маємо вже 37 га інтенсивного саду посадки 2012, 2013, 2014 і 2016 років, а також 120 га старого саду. За садівничими мірками, якщо говорити про інтенсивний сад, це досить велике господарство. Вже сьогодні ми збираємо значні обсяги яблук. Але навіть якщо подивитись на посадку 2012 року, можна зрозуміти, що повне плодоношення ще не настало і врожайність з кожним роком зростатиме.

ТОВ «Агрокомплекс «Вінниччина»» одне з найсучасніших садівничих господарств в Україні

А.: Чи впливає вибір ділянки на майбутній врожай і смакові якості яблук?

І. Т.: На яблуко впливає все. Iснують близько 100 чинників, які ми вже розуміємо, і ще 200, які ще не розуміємо. Вінницькі суглинки, напевно, одні з найбільш сприятливих ґрунтів для вирощування яблук. Взагалі Чернівецька область, південь Вінницької та Хмельницької, частина Черкаської області – це особливий регіон, який характеризується сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами для ведення яблуневого садівництва. Тут оптимально поєднуються такі чинники, як грунти, вода, сонячні температури, а також добові різниці осінніх температур, які, до речі, впливають на забарвлення яблука. Адже яблуко змінює колір саме від перепаду денних і нічних температур.

Як я вже сказав, у цілому на врожайність, розмір, колір, смак яблук впливає дуже велика кількість різноманітних чинників. I повірте, що врахувати їх всі ми просто не в змозі. Якщо допустити, що на одному гектарі розміщується близько 4 тисяч саджанців, то на всій площі саду ми отримаємо 150 тисяч дерев. Якщо провести аналогію з людьми, то це ціле місто, кожен із «жителів» якого може як хворіти, так і, навпаки, почуватись добре, бути більш чи менш активним. Кожне дерево живе своїм життям. Наше основне завдання – якомога раніше зрозуміти, чого не вистачає кожному з них і виправити ситуацію.

Важливе значення для саду відіграє волога. В нашій зоні для оптимального розвитку дерева цілком достатньо 450–600 мм річних опадів. Різницю, якої не вистачає, ми зазвичай вносимо, використовуючи краплинне зрошення. Для цього кожна ділянка саду обладнана датчиками сухості ґрунту, які сповіщають нас про необхідність проведення поливу.

Взагалі кожен сорт, як і кожне конкретне поле, має свою потребу у волозі. Визначити їх оптимальні норми нам допомагають фахівці компанії, у якої ми купуємо саджанці. Вони надають всі необхідні рекомендації, а наше завдання полягає у стовідсотковому їх виконанні.

Є ще один вагомий чинник у садівництві, якому поки що мало хто приділяє увагу, – це атмосферна волога. Вона потрапляє в рослину через листок і суттєво впливає на смакові якості плоду. Атмосферна волога не піддається регулюванню, але є притаманною конкретній природно-кліматичній зоні. Якщо провести аналогію з виноградниками, то можна побачити, що там існує ціла категорія зонування. Наприклад, взяти виноградники Франції. В кожному регіоні країни вирощується свій виноград, з якого отримують особливе вино, що має конкретну назву. Смак такого вина притаманний лише цьому регіону. Так само і в садівництві. Кожен регіон має свій унікальний комплекс ґрунтово-кліматичних умов, і атмосферна волога є якраз одним із елементів, який властивий конкретному регіону і впливає як на смакові якості яблука, так і на його розвиток та тривалість зберігання.

Розглянемо інший приклад – кримський регіон, який вважається зоною, сприятливою для виноградарства та садівництва. А насправді ні яблука, ні груші з Криму не можуть зрівнятися з тими, що вирощені в нашій зоні. Адже там дуже сухо, атмосферної вологи замало.

Візки для транспортування врожаю допомогли значно пришвидшити весь процес збирання яблук і дозволили скоротити кількість сезонних працівників

А.: Яким сортам ви надаєте перевагу при закладанні нового саду?

І. Т.: В першу чергу перевага надається тим сортам, які на сьогодні користуються найбільшим попитом на ринку. Взагалі вибір сорту – це ціла маркетингова наука, над якою на глобальному рівні працюють спеціальні фокус-команди, роботу яких оплачують власники розплідників, сортів, торгових марок, клубних сортів. До речі, є таке поняття, як «клубний сорт» – це виведений сорт, що має обмежену кількість саджанців, які продаються і вирощуються на обмежених територіях. Власники клубних сортів отримують роялті не тільки від продажу саджанців, а й від самих яблук. На жаль, на Україну програма вирощування клубних сортів ще не поширюється. Тим не менш, клубні сорти – це найбільш дорогий сегмент яблук.

Сьогодні асортимент більшості сучасних розплідників складається із сортів, що користуються попитом на ринку. Ми лише вибираємо ті, які більше підходять для наших потреб, враховуючи умови вирощування в конкретному регіоні, особливості ринку збуту тощо.

Коли ми закладали наш перший сад, ринок збуту був спрямований в основному на експорт до країн близького зарубіжжя. Тому в першу чергу висаджувались сорти, які користувались попитом на цих ринках. Як я вже говорив, першим сортом був Гренні Сміт – це столове кулінарне яблуко, яке використовується в основному для салатів і випічок. На українському ринку цей сорт іще не дуже популярний. Та все ж якісну продукцію преміум-класу можна продати завжди. Крім того, її не просто можна, а потрібно продавати дорого. Звичайно, щоб зробити це, необхідно спочатку попрацювати над правильною упаковкою, сортуванням. Адже якщо ти хочеш продавати дорого, то мусиш розуміти, що і покупець такого товару більш вимогливий.

Перевага надається тим сортам, які на сьогодні користуються найбільшим попитом на ринку

Взагалі всі яблука можна умовно розділити на три групи: літні, осінні та зимові. Літні сорти зазвичай збирають у серпні. Їх основною перевагою є те, що вони забезпечують господарство першим прибутком у сезоні, а основним недоліком – такі сорти не призначені для зберігання. Їх потрібно одразу реалізовувати.

Далі йдуть осінні сорти, які збирають наприкінці серпня – на початку вересня. Вони можуть зберігатись у сховищі з регульованою температурою впродовж 2–3 місяців, тобто приблизно до грудня.

Зимові сорти збирають, починаючи з кінця вересня і аж до кінця листопада. В кожному господарстві по-різному. Ми ставимо завдання закінчити збирання до 1 листопада, щоб яблука не потрапили під заморозки. Зимові яблука в звичайному холодильнику можуть зберігатись до червня, а в безкисневому – взагалі до 2 років.

Отож, повернемось до нашого питання. В наступному, 2013 році ми заклали ще кілька сортів. Це осінній сорт Гала Ред Лум, а також зимові – Джонагоред, Голден Рейндерс, Фуджі Фубракс. Таким чином, було прийнято рішення зупинитись на зазначених п’яти сортах, і в наступні роки ми просто збільшували під ними площі. Адже потрібно брати до уваги, що велика кількість сортів ускладнює догляд за ними. Звісно, ми маємо яблука й інших сортів під реалізацію, але це ті яблука, які вирощуються у старих насадженнях. Щоправда, минулого року ми вирішили максимально скоротити кількість технологічних операцій з догляду за цим садом і перепрофілювали його під технічне яблуко, яке після збирання буде відправлятись на переробку. В майбутньому ці площі можуть бути використані для закладання інтенсивного саду, якщо нам, звичайно, дозволять це зробити два чинники: перший – наявність необхідної кількості води, і другий – наявність людей.

В садах використовуються два різних опилювачі, які дозволяють охопити весь період цвітіння яблунь

А.: Тобто проблеми із ринком збуту у вас немає?

І. Т.: Розумієте, для мене сад більше ніж 70 га складний не в розумінні того, що це пошук більшого ринку збуту, а насамперед внаслідок складності догляду за ним. Адже дотримання технології – це не лише проведення необхідної обробки, а також її вчасність і виконання у стислі строки. Зараз ми можемо за одну добу обробити весь сад. Тобто якщо у нас виникають непередбачувані обставини з певною хворобою чи шкідником, ми маємо можливість за добу повністю накрити всю площу. Якщо ж площі зростатимуть, це призведе до збільшення періоду проведення операції або потребуватиме більшої кількості техніки та працівників, що, у свою чергу, теж загрожує ускладненням контролю за всім процесом.

А.: До речі, скільки людей працює у вашому господарстві?

І. Т.: Сьогодні – близько 40 постійних співробітників. Ще 70 людей у цьому сезоні були залучені на час збиральних робіт. Минулого року кількість сезонних працівників становила 170 осіб. Тобто нам вдалося зменшити кількість людей на збиральних роботах більше ніж удвічі. I це незважаючи на більший цьогорічний урожай яблук, адже з кожним роком плодоношення садів зростає. Таке скорочення сезонних працівників стало можливим після того, як ми купили візки для збирання врожаю, що значно пришвидшило весь процес збирання.

А.: Наскільки наш ринок сьогодні готовий до споживання яблук преміум-якості?

І. Т.: Переважна більшість наших садівників орієнтується в основному на український ринок споживання, але він сьогодні перебуває лише на початковому етапі своєї структуризації, й це не найкращий час для виробника. Наприклад, ціна за останніх два роки впала практично у два рази. Якщо ми порівняємо ціни на яблука в травні 2015 та 2016 років, то побачимо, що в минулому році кілограм яблук коштував у середньому 16–18 грн., а в нинішньому – лише 7–8 грн. Така різниця пов’язана насамперед із високим врожаєм 2015 року, а також з інфляційним стрибком і здешевленням національної валюти. Люди просто почали менше купувати фруктів.

Якщо ми говоримо про те, що в Україні обсяг споживання яблук становить близько 13 кг на людину за рік, то в сусідній Польщі цей показник наближається до 22 кг. В довготривалій перспективі ми, звичайно, сподіваємось наблизитись до них, однак наразі маємо лише таку картину. А в останніх кілька років взагалі не дотягуємо навіть до 13 кг за рік. Отже, чинник високого врожаю та чинник збідніння споживача зіграли свою роль.

Ще існує такий чинник, як сезонність. Наприклад, є безліч господарств, які займаються вирощуванням яблук, але не мають власних холодильників. В результаті після збору більшість їхньої продукції опиняється на полицях супермаркетів і на базарах. Значна кількість яблук на ринку, звісно, впливає на ціну, яка на місяць чи два може дещо знизитись.

Тим не менш, іще кілька років тому наш ринок був переповнений імпортними яблуками, а сьогодні 95% – це продукція вітчизняних виробників. Ми останнім часом також більше орієнтуємось на внутрішній ринок. Звичайно, ціна за кілограм яблук на українському ринку може відрізнятися від експортної, однак якісний товар завжди користується попитом. Середня багаторічна ціна продажу яблук в Україні становить 45–50 доларових центів. Так, минулий та поточний роки «випали» з цієї статистики, але з часом ціна повернеться на своє місце. Адже від того, що ринок став менше платити, затрати на вирощування не зменшились.

Сорт Фуджі Фубракс

А.: Який сорт у вас займає найбільшу площу?

І. Т.: Гала Ред Лум, але надалі ми не плануємо розширювати під ним площі. Насправді, існують три яблука, якими оперує ринок, – це червоне, жовте і зелене. Щоб ви розуміли: споживач передусім «купує» яблука очима; не за смаком, не за запахом, не за ціною, а саме очима. I так склалось, що найбільше споживачам подобаються червоні яблука. Їх частка на українському ринку становить 70%. Сорт Гала відноситься саме до таких. Жовті займають близько 20%, а зелені – ще 5–10%.

У Європі визначено параметри найбільш трендового яблука – це червоний розмитий колір, розмір – 70–75 мм в діаметрі, помірна солодкість, а також такий показник, як «хрумкість».

Всі наші сорти – це найбільш сучасні клони (тобто покращений за деякими параметрами варіант однойменного сорту). Навіть той Гренні Сміт, що був посаджений у 2012 році, – це клон 2010 року. Більше того, наприклад, клон сорту Гала, що висаджувався в 2013 році, на той час був найновіший, а в 2016 ми вже висаджували його новий клон, створений цього року. Тобто в нас у цьому плані абсолютно сучасний асортимент.

Сорт Гренні Сміт

В Iталії поки що дуже рідко можна зустріти такі клони, оскільки вони не пересаджують сади так швидко. Якщо ти посадив сад, то на певний час стаєш його заручником, на 10, 15 чи 20 років, доти, поки не вирішиш його викорчувати. Але не тому, що він, не дай Боже, захворів чи погано росте, просто він став уже не «модним» і яблуко подешевшало на 10 центів.

Взагалі час «модності» сорту становить у середньому 15 років. Якщо ми візьмемо такі сорти, як Айдаред чи Глостер, які були популярними 10–15 років тому і якими була засаджена вся Польща, то зараз побачимо, що у них з’явилась проблема спаду популярності. Просто вони вже стали «не модними». В цьому плані у нас є певний оптимізм чи перевага.

А.: Де ви купуєте саджанці та обладнання?

І. Т.: Всі сорти у нас із італійського розплідника Griba. Взагалі багато чинників відіграють роль, коли обираєш розплідник: це і людські відносини, і ціна та умови співпраці. Зазвичай українські садівники їдуть в Голландію чи Польщу. Ми ж пішли трішки іншим шляхом і розпочали співпрацю з італійськими компаніями. Отож, і запилювачі, і градобійна сітка, і бетонні опори – все у нас італійського виробництва. В Україні, на жаль, ще не можуть забезпечити необхідну якість цієї продукції.

А.: Які саджанці використано у вашому саду?

І. Т.: Всі наші саджанці одно- та дворічні. Взагалі, що таке однорічний саджанець – це дворічна підщепа і однорічна прищепа.

Iснує дуже багато класифікацій саджанців. До важливих показників при їх виборі, окрім віку, можна віднести висоту та кількість гілок. Також є ще безліч інших моментів, на які звертається увага. У цій справі дрібниць немає.

Сказати, що дворічний саджанець кращий за однорічний, не можна, адже невідомо, чи це саджанець, який із самого початку був задуманий як дворічний, чи просто однорічний, що не був реалізований минулого року і прожив у розпліднику ще рік. Тому дуже важливе розуміння того, що ти хочеш посадити. Все має свою ціну. Наприклад, починаєш спілкуватись із керівником розплідника і кажеш, що 4,80 євро за саджанець – це для тебе дорого, продай за 4,50. Він каже – немає проблем, тримай за 4,50. А якщо 4,20? Добре, бери за 4,20. Але тут потрібно розуміти, що він вже не дає тобі той саджанець, який коштує 4,80, а дає гірший, вартість якого 4,20. Тобто це не знижка, це продукція іншої якості. I тут вже вам самим потрібно прийняти рішення, хочете ви дешевший саджанець і надалі будете самі його доглядати та вкладати в нього гроші, чи дорожчий. Хоча не факт, що в результаті дешевший буде гіршим, просто ви витратите на такий саджанець ще зайвий рік і лише потім він почне вам віддячувати врожаєм. Тобто кожне євро на саджанці – це мірило твоїх майбутніх затрат коштів та часу очікування на отримання певного врожаю.

Так виглядають однорічні саджанці з італійського розплідника Griba в перший рік посадки

При виборі саджанців є також багато інших тонкощів, наприклад, кількість гілок. Всі саджанці розподіляються за кількістю бокових гілок на 3+ (3–4 гілки), 5+ (5–6 гілок), 7+ (7 і більше гілок). Чим більше гілок, тим дорожчий саджанець.

Взагалі, саджанці – це основне. Чим більше уваги ти приділяєш вибору саджанців, їх відбиранню, завантаженню, дотриманню технології перевезення, розвантаженню, зберіганню й посадці, тим кращим у тебе буде такий показник, як приживлюваність. У нашому випадку можна посадити 5 га, а не приживеться всього 0,3%. В українських саджанців цей показник становить зазвичай 7–10%.

Під час посадки у нас обов’язково присутній представник розплідника, який повідомляє, що всі гарантійні зобов’язання з цього моменту набувають чинності. Випадання допускається в межах 2%. Все, що більше, замінюється безкоштовно.

Насправді, укладання будь-якого контракту – це, в першу чергу, те, як ти домовишся. I я вважаю, що цим теж мають займатись спеціалісти. Наведу приклад. Ми всі скаржимось, що у нас в Україні непідйомні відсотки на кредити – 20–25% річних. Тим не менш, коли здається, що іншого виходу немає, ми їх беремо, а потім розуміємо, що стали вічними заручниками банку.

Європейські кредити, особливо видані під сільськогосподарську діяльність, коливаються в межах 3% річних. Якщо у нас є гарний фахівець, який займається укладенням міжнародних контрактів, тобто професіонал у своїй справі, то його професійна здатність домовлятись може відкрити нам шляхи до європейських кредитів на рівні певних домовленостей. Наприклад, ми можемо звернутися до нашого постачальника із проханням взяти в європейському банку кредит під 3% річних, а ми йому заплатимо з відстрочкою. Таким чином і він буде зацікавлений, і ми отримуємо абсолютно підйомну ціну кредиту. Тобто як вирощуванням яблук, так і укладанням контрактів повинні займатись спеціалісти.

А.: Коли можна чекати на перший врожай?

І. Т.: Особливість нашої технології полягає в тому, що всі саджанці ми висаджуємо тільки навесні. Це рекомендація агрономів з нашого італійського розплідника. Ми не займаємося осінніми посадками із двох причин. По-перше, ми виконуємо рекомендації агрономів, по-друге, наш розплідник просто не має осінніх саджанців. Там не визнають осінні посадки. Адже осіння посадка – це прикопка дерева на зиму. Весняна ж посадка одразу дає поштовх до розвитку. У саджанця за місяць після посадки має повністю оновитись коріння. Якщо цього не станеться, то дерево не зможе розвиватись так, як потрібно. При осінній посадці цього не відбувається. Тобто ми можемо втратити майбутній потенціал. Така наша теорія.

Посадивши саджанець навесні, ми можемо отримати перший врожай вже в поточному році. Взагалі, якщо взяти врожайність інтенсивного саду по роках, в даному випадку ми говоримо конкретно про наш сад із схемою посадки 3,5 м х 0,8 м, кількістю дерев на 1 гектарі 3571 шт. і їх висотою 3,5 м, то побачимо, що в перший рік посадки він здатен дати до 4 т з гектара. Але не завжди варто розраховувати на врожай у перший рік. Iнколи краще обірвати суцвіття і дати дереву прижитись, а врожай вже збирати, починаючи з наступного року. Такий прийом може в наступні роки з надлишком компенсувати втрачений у перший рік врожай. Все це дуже індивідуально і вирішується окремо в кожному конкретному випадку.

Підраховуючи економіку, ми ніколи не беремо до уваги врожайність саду в перший рік. Завжди починаємо рахувати з другого року. Таким чином, на другий рік, залежно від сорту, сад може дати в межах 20 т/га, на третій – близько 35, на четвертий – 50, на п’ятий – 60–70 т/га і більше. Але це можливо лише при чіткому дотриманні всіх технологій. На п’ятий рік сад досягає своєї повної продуктивності і врожайність стабілізується, коливаючись лише залежно від особливостей конкретного року. Втім, 70 т/га не є межею. Ми можемо отримати і 100, і більше тонн. Але тоді яблука будуть дрібними і не матимуть необхідної ціни, адже ми просто перевантажимо дерево. А в нашому випадку, при вирощуванні продукції преміум класу, допускається всього 1% бракованого яблука.

На п’ятий рік сад досягає своєї повної продуктивності і врожайність стабілізується, коливаючись лише залежно від особливостей конкретного року

А.: Тобто цілком можливо спрогнозувати врожайність?

І. Т.: Зазвичай ми так і робимо, але відхилення можуть бути завжди. Наприклад, вам потрібно внести навесні певні добрива. Агроном визначає необхідні строки з точністю до трьох днів, а постачальник добрив затримує продукцію. В результаті ви втрачаєте 15% врожаю. Також ризик стосується і погодних чинників. Наприклад, з нестачею вологи ми вже навчились боротись за допомогою краплинного зрошення, від граду захищаємо дерева сіткою. А що робити із заморозками? Боротися з ними ми, на жаль, поки що не в змозі. Звичайно, існують сучасні методи боротьби, які можуть забезпечити захист і від весняних заморозків, але в нашому господарстві такої системи поки що немає. Тож ризики існують.

Зазвичай ми не загадуємо наперед, яку врожайність отримаємо. Рахуємо вже по факту. А взагалі гарний спеціаліст вже зараз, на етапі збирання врожаю, може спрогнозувати, на який врожай можна розраховувати в наступному році за сприятливих умов і при дотриманні всіх елементів технології. Адже закладка бруньок відбувається саме в цей період. Все це ми, звичайно, рахуємо. I кількість бруньок, і квіток, і зав’язей… Тобто ми стежимо за кожним деревом впродовж усього періоду вегетації, щоб мати повну картину того, що відбувається в саду.

А.: Аграрій, який розмірковує над доцільністю такого бізнесу, завжди цікавиться затратами та окупністю. Коли можна розраховувати на повернення інвестицій?

І. Т.: Питання не просте. Відомо, що жоден садівник, навіть в Україні, бідним не ходить. Отож цей бізнес однозначно прибутковий.

Розглянемо варіант, коли ми закладаємо найбільш технологічний і сучасний сад з максимальними затратами на 1 га, але і з максимальною якістю майбутньої продукції. Якщо сад буде забезпечений градобійною сіткою, як в нашому випадку, італійськими опорами, системами натягування, дротом, саджанцями при їх кількості на 1 га 3500–4000 шт., то затрати на 1 га становитимуть в межах 35–40 тисяч євро. Вартість щорічного догляду – приблизно 5–6 тисяч євро. Тобто при реалізації яблук за ціною 40 євроцентів за кілограм сад окупить себе і почне приносити прибуток, починаючи з п’ятого року. Надалі при врожайності, наприклад, 70 т/га ми будемо отримувати 22–23 тисячі євро прибутку. Це ми порахували приклад, коли вкладаються власні кошти без залучення кредитів.

Протиградна сітка, крім захисту від граду, також виключає можливість сонячного опіку плодів і сприяє рівномірному освітленню листя рослин

Прибутковість бізнесу вже сформованого саду при врожайності, скажімо, 80 т/га та ціні 40 євроцентів за кілограм становитиме 32 тисячі євро з гектара. Віднявши щорічні затрати 5 тисяч, отримаємо чистий прибуток 27 тисяч євро. Це один із найбільш прибуткових напрямів у сільському господарстві.

Iнший момент: якщо продовжувати розвивати цей бізнес, то постане питання зберігання яблук, тобто необхідність придбання холодильника. А це теж значні затрати. Якщо ж враховувати всі чинники й українські реалії сьогодення, то сучасний сад з усім обладнанням окупиться приблизно через 7–8 років.

А.: В чому полягає технологія догляду за садом і яка кількість обробок проводиться за сезон?

І. Т.: В середньому може бути від 17 до 22 обробок. У нас існує загальна схема догляду за садом, якої ми дотримуємось. I вже залежно від конкретного сезону ми можемо вносити до неї певні корективи.

При захисті плодових насаджень використовуються оригінальні пестициди компаній «Самміт-Агро», «Сингента», «Байєр», «Басф» та інші. Добрива для кореневого та позакореневого живлення також використовуємо різних виробників.

Розроблена нами схема захисту не є панацеєю. Але це та система, яку ми беремо за основу і ефективність якої ми вже перевірили на власних садах.

Що стосується догляду за садом, то слід пам’ятати, що при інтенсивному садівництві буквально до кожного дерева в саду впродовж року потрібно підійти і щось зробити руками приблизно 10 разів. Наприклад, зимова обрізка, формування крони влітку, підв’язка, збір врожаю в 2 заходи, фарбування захисною садовою фарбою тощо.

А.: Відомо, що форма крони суттєво впливає на проникнення сонячних променів і повітря до плодів, а також на зручність збирання врожаю. Яку форму використовуєте ви?

І. Т.: Її назва – «плодова стіна», тобто короткі гілки і зручне зовнішнє розташування плодів. Висота сформованих дерев – 3,5 м. Відповідно збирання врожаю у таких садах відбувається у два яруси.

Перед закладкою на зберігання яблука обов’язково обробляються згідно з технологією «Фіто-Маг»

А.: Розкажіть про особливості зберігання вашої продукції.

І. Т.: Для зберігання ми використовуємо холодильну камеру зі звичайним газовим середовищем, тобто киснем. Але перед закладкою на зберігання обов’язково обробляємо яблука за технологією «Фіто-Маг». Суть цієї технології полягає в обробці плодів газоподібним інгібітором етилену в мізерно малих концентраціях. Обробка проводиться в герметичних камерах впродовж доби з використанням портативних переносних генераторів інгібітора біосинтезу етилену. Після обробки плоди набувають ефективного захисту від негативного впливу як ендогенного, так і екзогенного етилену і здатні тривалий час зберігатися та транспортуватися без втрати якості.

В цілому питанню правильного зберігання має приділятись не менша увага, ніж технології догляду за садом. Адже всі ми знаємо, що найвища ціна на яблука зазвичай формується із плином певного часу після збирання.

Спілкувався Сергій Кондратюк

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2016