Тонкощі вирощування озимого гороху. Інтерв’ю з Ігорем Карабановим

1444
Ігор Карабанов – власник ТОВ «НВК «Росток Ків»

З озимим горохом українські аграрії почали знайомитись лише кілька років тому. Оскільки культура відносно нова, мало хто з виробників володіє достатньою інформацією про її ключові переваги та особливості вирощування в наших умовах. Ті ж аграрії, які одними з перших ризикнули сіяти озимий горох, вбачають у ньому нову перспективну культуру, яка за вдалого підходу може конкурувати із традиційними озимими.

ДОСЬЄ

Назва: ТОВ «НВК «Росток КІВ»

Місцезнаходження: с. Мар’ївка Компаніївського району Кіровоградської області

Створено:  2015 рік

Спеціалізація: рослинництво – вирощування кукурудзи, соняшнику, гороху

Сьогодні практичний досвід вирощування цієї бобової культури в Україні мають уже кілька десятків господарств, втім, відпрацювання елементів технології ще триває. Одним із господарств, яке всерйоз зацікавилось озимим горохом і покладає на нього великі надії, є ТОВ «НВК «Росток КІВ», розташоване в селі Мар’ївка Компаніївського району Кіровоградської області.

Його засновник, а також власник дистриб’юторської компанії «Росток Агро» Ігор Карабанов поділився з нами своїм досвідом вирощування цієї культури та розповів про перші помилки.

Агроном: Розкажіть про ваше підприємство. З чого ви розпочинали свою діяльність?

Ігор Карабанов: Наше підприємство досить молоде. Воно було засноване лише в 2015 році, й ми ще продовжуємо формувати свій земельний банк. Від самого початку ідея заснування ТОВ «НВК «Росток КІВ» полягала у створенні демоцентру, на базі якого ми, як дистриб’юторська компанія, могли б на практиці демонструвати потенціал сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які розробляємо та рекомендуємо для наших клієнтів.

Однак дуже швидко я настільки захопився цим напрямом, що вирішив формувати повноцінне господарство і розширювати посівні площі. З того часу ми щороку добираємо нові землі. Але для того, щоб залишатись на плаву в цей початковий період формування з обмеженою площею земель, нам потрібно було акцентувати увагу насамперед на високорентабельних культурах, які б дали змогу перекривати всі наші витрати, включаючи оренду техніки. Згодом ми планували зайнятись і насінництвом.

А.: Коли ви звернули увагу на озимий горох?

І. К.: Взагалі горохом я займаюсь від самого початку створення підприємства. В перший рік пробував вирощувати ярий. Але, як відомо, основна його проблема в цій зоні й на півдні України полягає в тому, що під час цвітіння культури зазвичай настає посуха. В останні роки весни у нас проходять практично без дощів. Внаслідок цього горох часто не доцвітає, абортує квітки і врожайність суттєво знижується. Зібравши лише 11 ц/га і проаналізувавши, що подібна ситуація з ярим горохом спостерігається у більшості господарств нашого регіону, які в середньому отримували 10–15 ц/га, я змушений був відмовитись від цієї культури, яка за відсутності опадів стає просто нерентабельною. І почав шукати їй заміну. Саме в цей час на ринку з’явився новий сорт озимого гороху НС Мороз, і я вирішив спробувати його на невеликій площі – засіяв 6 га еліти на насіння для подальшої реалізації на ринку України. Отримавши врожайність в межах 30 ц/га в умовах посухи і допустивши при цьому низку помилок, я зрозумів, що потенціал цієї культури на порядок вищий порівняно з ярим. В підсумку я вже два сезони займаюсь озимим горохом.

А.: Чому саме ця культура зацікавила вас?

І. К.: Про цінність гороху як високобілкової культури, а також універсального попередника, який рано звільняє поле та накопичує азот у ґрунті, аграріям відомо вже давно. А от із його озимою версією знайомі лише одиниці. Це нова ніша на ринку.

Основною перевагою озимого гороху є те, що, використовуючи зимову вологу, він встигає розвинутись ще до настання літньої посухи. Після перезимівлі, на початку весни, культура вже має добре розвинену кореневу систему, яка сягає глибини близько 10 см, в той час як ярий горох в цей період зазвичай тільки починає висіватись. Звідси і потенціал врожайності в 2–3 рази вищий.

Звісно, сьогоднішня ціна на товарний горох, я вважаю, занадто низька. При таких цінах вирощування ярого гороху в нашій зоні стає взагалі не цікавим. А от озимий за врожайності 40 ц/га і вище може конкурувати з іншими культурами.

Розвиток озимого гороху восени станом на 5 жовтня. Оптимальним вважається входження рослин у зиму в стадії 5–6 листків
Розвиток озимого гороху восени станом на 5 жовтня. Оптимальним вважається входження рослин у зиму в стадії 5–6 листків

Втім, на мою думку, ця культура найкраще підходить для південних регіонів, а також тих, які мають проблеми із вологою. В більш помірному кліматі його перевага у врожайності над ярим горохом може бути менш відчутною.

Ще однією особливістю озимого гороху є те, що він досить рано звільняє поле – на 10–14 днів раніше за ярий. І цю перевагу ми також використали.

А.: Яким чином?

І. К.: Ми вирішили провести експеримент. Після збирання озимого гороху, що відбулось 13 червня, у нас пройшов дощик, який промочив ґрунт на 20 см. Через 3 дні, 16 червня, ми задискували поле на 5–6 см і вирішили посіяти соняшник – гібрид Суміко. Багато моїх колег скептично ставились до такого експерименту і говорили, що з цього нічого не вийде. Втім, на сьогодні (5 жовтня) ми маємо там гарні посіви соняшнику, який вже починає достигати. І думаю, що через 2 тижні почнемо його збирати. За попередніми підрахунками, потенціал не менше ніж 25 ц/га, кошики повноцінні –14–16 см в діаметрі. Цікаво, що висота рослин соняшнику на цьому полі невелика – близько 1 метра, в той час як на іншому цей самий гібрид демонструє висоту 170–180 см.

Вирішивши сіяти соняшник в середині червня, ми певним чином ризикували, але тепер бачимо, що отримати врожай цієї культури після озимого гороху в нашій зоні цілком реально.

Гібрид соняшнику висіяний 16 червня після збирання озимого гороху. Кошики повноцінні – 14–16 см в діаметрі
Гібрид соняшнику висіяний 16 червня після збирання озимого гороху. Кошики повноцінні – 14–16 см в діаметрі

Певно, що для цього мають скластись відповідні умови. По-перше, треба, щоб озимий горох вчасно дозрів і його зібрали, а по-друге, ґрунт перед сівбою соняшнику має бути вологим, щоб можна було отримати дружні сходи. Інший момент – погодні умови восени. Адже інколи осінь буває досить прохолодною, і соняшник може просто не встигнути дозріти. У своєму експерименті ми використали середньостиглий гібрид (108 днів); втім, на ринку сьогодні представлено багато ранньостиглих гібридів, які можуть дозрівати значно швидше – за 80–90 днів.

В нашому випадку це був просто вдалий збіг обставин. Пройшов дощ – чому б не спробувати? Ми до цього вже зустрічали схожі експерименти, які аграрії проводили на своїх полях. Наприклад, був випадок, коли в одному з господарств сходи соняшнику двічі пересівали через масове пошкодження рослин совкою. Остання сівба тоді відбулась наприкінці червня. В підсумку фермер зібрав там 30 ц/га, в той час як сусідні господарства того року отримували врожайність на рівні 20–25 ц/га.

А.: Чому ви зробили акцент саме на насінництві озимого гороху?

І. К.: Сьогодні для мене це найбільш рентабельний напрям виробництва. Так, перша репродукція озимого гороху, виробництвом якої ми займаємось, продається за ціною 35 тисяч за тонну насіння. Для порівняння: перша репродукція ярого коштує в межах 18 тисяч, а товарний горох – близько 6 тисяч грн. Затрати на вирощування 1 га еліти – в межах 20 тисяч/га. Тому навіть при врожайності 30 ц/га рентабельність вирощування насіння сягає 200–300%.

Інша причина – маючи обмежені площі земель, ми не можемо нарівні конкурувати з більшими господарствами у плані вирощування товарних посівів. Тому й акцентували увагу на насінництві. У перспективі ми також плануємо вирощувати насіння зернових культур і нуту.

А.: Які ще культури, окрім гороху, ви вирощуєте?

І. К.: Зараз також займаємось кукурудзою та соняшником. Для дотримання сівозміни на наших незначних площах щороку коригуємо набір культур, обираючи найбільш рентабельні варіанти.

Що стосується їх врожайності – по соняшнику отримуємо в межах 30–35 ц/га, кукурудза дає в середньому 70–80 ц/га. В нашій зоні ризикованого землеробства це непогані результати.

Звісно, ключову роль в отриманні врожаїв тут відіграють опади. Це основа. Тому одним із головних завдань є збереження вологи. Що ми для цього повинні зробити? Насамперед правильно підготувати ґрунт.

Використовуючи зимову вологу, озимий горох, на відміну від ярого, встигає розвинутись ще до настання літньої посухи
Використовуючи зимову вологу, озимий горох, на відміну від ярого, встигає розвинутись ще до настання літньої посухи

Беручи до уваги, що наші ґрунти чорноземи вилужені малогумусні, досить важкі, на всіх площах ми застосовуємо оранку. Передусім це стосується ярих культур. За зимовий період оранка дає змогу накопичити більше вологи у ґрунті.

Під озимий горох ми теж зазвичай проводимо оранку, хоча тут вже потрібно зважати на погодні умови. Якщо після збирання попередника умови посушливі – краще все ж таки обмежитись поверхневим обробітком. В такому разі буде значно легше вирівняти поле і підготувати його до сівби.

Окрім акумулювання вологи в зимовий період, оранка також дає нам змогу краще контролювати бур’яни і заробляти добрива. Особливо це стосується фосфору, малорухливого у ґрунті. Зазвичай ми вносимо добрива під оранку, а також разом із сівбою. Таким чином намагаємось уникати непродуктивних втрат добрив, розміщуючи їх у більш вологих шарах ґрунту, де вони будуть доступнішими для рослин.

Наступне, на що важливо звертати увагу в наших умовах, – це живлення. Не варто економити на добривах. Рослини потрібно добре забезпечити NPK. Адже за відсутності достатнього живлення їм значно важче переносити стресові умови, в тому числі й посуху. Наше завдання – дати потужний старт рослині, забезпечити добрий розвиток кореневої системи.

Згідно з результатами аналізу ґрунтів, на наших полях відмічається нестача фосфору. Тому в першу чергу ми робимо акцент на підживленні азотом і фосфором. Звісно, калійні добрива теж вносяться в незначних нормах, адже для якісного засвоєння елементів важливо дотримуватись їх балансу.

А.: Скільки сортів озимого гороху зареєстровано в Україні?

І. К.: На сьогодні мені відомо лише два сорти. Одним з них є НС Мороз, яким ми і займаємось. Це ранній сорт сербської селекції, який характеризується рівномірним дозріванням. Оптимальними термінами висіву вважаються 15 вересня – 10 жовтня залежно від регіону та погодних умов. В наших умовах його краще висівати 15–25 вересня, як і озиму пшеницею. А збирають його в середньому з 10 до 15 червня. Цей сорт добре переносить низькі температури – нарівні з озимою пшеницею. НС Мороз відноситься до гороху вусатого типу, рослини якого переплітаються на ранніх стадіях росту, внаслідок чого посіви не вилягають до самого збирання.

А.: Розкажіть про ваш досвід вирощування цієї культури. На що тут важливо звернути особливу увагу?

І. К.: Горох характеризується відносно слаборозвиненою кореневою системою і досить високим показником виносу поживних речовин, а тому висуває підвищені вимоги до родючості ґрунту та вмісту в ньому доступних поживних речовин.

Після збирання попередника ми зазвичай спочатку вносимо добрива – 150 кг/га амофосу та 150 діамофоски. Далі обприскуємо пожнивні рештки сумішшю карбаміду – 16 кг/га, сульфату магнію – 2 кг/га, лігногумату – 0,5 кг/га та борної кислоти – 2,5 кг/га для кращої активації роботи мікроорганізмів і проводимо оранку на глибину 27 см. Хоча, якщо розглядати минулий сезон, то нам краще було обмежитись лише дискуванням. Адже ґрунт був дуже сухим, після оранки утворились тверді глиби, які навіть після двох наступних культивацій (на 10 та 3–5 см) не дали якісно підготувати поле під посів. Культиватор просто не зміг їх добре розбити. Думаю, що в минулому сезоні це була наша перша помилка.

Далі ми провели сівбу. Насіння, яке використовувалось, прийшло із заводу вже оброблене фунгіцидом. Ми ще додатково обробили його стимулятором росту Вігортем-С – 0,5 кг/т та добривом з фунгіцидним ефектом Кафом Zn-Mn – 1,6 л/т.

Під час сівби ми допустили ще одну помилку. Оптимальною для цього сорту вважається норма висіву 1–1,2 млн зерен/га, або 200 кг/га. Ми ж сіяли сівалкою СЗ-3,6 по неякісно підготовленому ґрунту. Це призвело до того, що реальна норма висіву становила близько 800 тис./га. При цьому рівномірність висіву була не найкращою – насіння залягало на глибині від 3 до 10 см замість необхідних 4–5 см. Внаслідок цього частину потенціалу поля було втрачено.

Сівба з подальшим коткуванням відбулась у нас в дещо пізні терміни – 27 вересня, оскільки осінь була сухою і ми чекали дощу. Тому посіви гороху увійшли в зиму в різних стадіях розвитку – від 2 до 4–5 листків, хоча оптимальним для вдалої перезимівлі вважається розвиток 5–6 листків. Щоправда, зима виявилась сприятливою і всі рослини, незважаючи на стадію їх розвитку, добре перезимували.

Весняний обробіток ротаційною бороною дозволяє заробити добрива та розбити ґрунтову кірку, даючи рослинам більше повітря
Весняний обробіток ротаційною бороною дозволяє заробити добрива та розбити ґрунтову кірку, даючи рослинам більше повітря

Навесні, щоб забезпечити посівам потужний старт, я вніс 50 кг/га карбаміду і пройшов ротаційною бороною, розбивши ґрунтову кірку та даючи рослинам більше повітря. Хоча зараз вважаю, що краще було б використати аміачну селітру, яка за посушливих умов менше випаровується.

Після огляду рослин, на початку квітня, ми відмічали на корінні гороху велику кількість бульбочок, хоча інокуляція насіння не проводилась. Коренева система в цей період вже сягала 10 см, що давало змогу рослинам використовувати вологу із глибших шарів ґрунту, уникаючи негативного впливу весняної посухи.

В середині квітня було проведено наступне підживлення посівів з додаванням стимулятора росту та інсектициду для боротьби з бульбочковим довгоносиком. Для цього ми використали суміш препаратів Наповал 0,2 л/га + карбамід 3 кг/га + сульфат магнію 3 кг/га + Вігортем-С 0,3 кг/га + Кафом Zn-Mn 1,5 л/га.

На початку квітня на корінні гороху відмічалась велика кількість бульбочок – при тому, що інокуляція насіння не проводилась. Коренева система вже сягала 10 см, що дозволяло рослинам використовувати вологу з глибших шарів грунту
На початку квітня на корінні гороху відмічалась велика кількість бульбочок – при тому, що інокуляція насіння не проводилась. Коренева система вже сягала 10 см, що дозволяло рослинам використовувати вологу з глибших шарів грунту

На початку травня, під час проведення чергового обприскування препаратами Наповал 0,2 л/га + Етаборо 1 л/га + карбамід 2 кг/га + сульфат магнію 1 кг/га + Вігортем-С 0,3 кг/га, ми допустили ще одну помилку: запізнились із термінами. Основне завдання цієї обробки полягає в інсектицидному захисті, який потрібно проводити на початку цвітіння – як тільки з’являється перша квітка. Головна його мета – контроль горохового зерноїда, який починає шкодити на посівах культури в цей період, живлячись пилком і пелюстками квіток. Ми ж провели обробку через 4–5 днів після початку цвітіння. В результаті шкідник уже почав місцями пошкоджувати посіви. При обстежені кореневої системи ми відмітили наявність личинок бульбочкового довгоносика, що також свідчило про запізнення із повторною інсектицидною обробкою. Таким чином, за кілька днів ми втратили приблизно 20–30% потенціалу врожайності.

У цілому в нашій зоні система захисту гороху будується навколо боротьби зі шкідниками. Що стосується захисту від бур’янів, то в минулому сезоні нам вдалося обійтись без застосування гербіцидів. Хоча я спеціально для цього придбав Базагран М і чекав на появу бур’янів. Але дощів не було, й до стадії 6 листка, коли ще можна використовувати препарат, поле залишалось чистим. Втім, і надалі через відсутність опадів бур’яни в посівах гороху так і не з’явились. Як я вже говорив, від початку весняної вегетації і до збирання культури не випало жодного дощу.

Фунгіцидний захист, окрім протруєння, ми також не застосовували. Не було такої потреби. В наших посушливих умовах обробку вегетуючих рослин фунгіцидами доцільно проводити залежно від ситуації. Якщо рік вологий, тоді можна очікувати на розвиток хвороб. В нашому випадку обійшлось без цього.

А.: Під яку врожайність озимого гороху ви розраховуєте технологію?

І. К.: Потенціал цього сорту становить 40–60 ц/га. Ми розуміємо, що отримати максимальний показник можна лише за досконалої технології та сприятливих погодних умов, що у нас буває вкцрай рідко. Тому, з огляду на реалії, плануємо вийти на 40–50 ц/га – залежно від того, вологим чи сухим видасться рік.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018