Головне завдання – зберегти вологу в ґрунті

265
Головне завдання – зберегти вологу в ґрунті

ТОВ «Біотех ЛТД», розташоване в селі Городище, Бориспільського району, працює на аграрному ринку вже понад 20 років. Основним напрямом діяльності підприємства є вирощування продовольчої картоплі та забезпечення аграріїв високоякісним посівним матеріалом.

«Сьогодні культиватор Carrier є складовою технології практично на всіх культурах», – Сергій Жереб, головний агроном ТОВ «Біотех ЛТД»
«Сьогодні культиватор Carrier є складовою технології практично на всіх культурах», – Сергій Жереб, головний агроном ТОВ «Біотех ЛТД»

За роки своєї діяльності компанії вдалося зайняти провідне місце серед українських виробників насіннєвої картоплі. ТОВ «Біотех ЛТД» тісно співпрацює з гігантами харчової та переробної промисловості, в тому числі з визнаним світовим лідером у виробництві картопляних чіпсів компанією «Крафт Фудз».

Кілька років тому в господарстві вирішили кардинально переглянути технологію обробітку ґрунту, що було пов’язано із зміною кліматичних умов та потребою у збереженні вологи. Розповідає головний агроном господарства Сергій Миколайович Жереб: «Загальна площа земель нашого господарства становить 2400 га. Частина площ на Чернігівщині, решта – в Городищі, Бориспільського району. Тут розташований і головний офіс компанії.

Окрім картоплі, яка займає близько 550 га, ми вирощуємо озиму пшеницю – 600 га, соняшник – 480 га, кукурудзу – 300 га, горох – 200 га. Втім, основною культурою для нас залишається картопля. Тому вся технологія та сівозміна вибудовуються навколо цієї культури.

Загалом в останні роки нам вдається збирати досить непогані врожаї. Якщо розглядати поточний рік, то по картоплі ми отримали понад 500 ц/га, соняшнику – 30 ц/га, гороху – 35 ц/га, по озимій пшениці – 60 ц/га. Кукурудзу ще не збирали. Втім, отримання таких результатів стало більш прогнозованим після того, як ми внесли певні зміни до нашої технології.

Сім років тому ми вирішили відмовитись від плуга і планували перейти на мінімальний обробіток ґрунту, а на деяких площах – взагалі на нульовий. Почали вже купувати для цього відповідну техніку. Та на практиці швидко зрозуміли, що, маючи у сівозміні картоплю, просто не зможемо відмовитись від глибокого обробітку. Адже вирощування цієї культури пов’язане із проведенням поливу та здійсненням великої кількості технологічних операцій. Все це призводило до надмірного ущільнення ґрунту, що негативно позначалось на врожайності. Тому ми вирішили повернутись до глибокого обробітку на картоплі, щоправда, замінивши оранку щілюванням. З одного боку, завдяки цьому агроприйому вдавалося добре розпушити ґрунт, уникаючи переущільнень, з іншого – це зумовлювало поліпшення водопроникності та збільшення накопичення вологи.

В наступні роки ми неодноразово переконались у правильності такого рішення. Наведу один приклад. Думаю, багато аграріїв пам’ятають цьогорічну посуху, яка спостерігалась у період сівби сої та соняшнику (кінець квітня – початок травня). У наших сусідів, які застосовували класичну технологію обробітку ґрунту, була проблема з отриманням сходів, нам же вдалося її уникнути саме завдяки щілюванню.

Взагалі, якщо говорити про кількість опадів у нашому регіоні, то зазвичай ми виходимо на показники середньорічної норми. Але тут важливо враховувати і їх розподіл впродовж сезону. А з цим є певні проблеми. Вегетаційний період дедалі частіше буває посушливим, і тому збереження зимової вологи виходить на перший план.

Осіннє щілювання, яке ми проводимо на глибину 35–40 см перед та після вирощування картоплі, дає нам змогу не тільки уникати можливих весняних застоїв води в низинах, а й накопичувати достатньо вологи за зиму, щоб зменшити негативний вплив можливих весняних посух. Тобто щілювання є головним прийомом для збереження вологи у ґрунті.

У решті випадків ми вирішили проводити лише поверхневий обробіток. Але для цього нам потрібна була універсальна дискова борона, яка б виконувала якісне подрібнювання та перемішування рослинних решток і добре вирівнювала поверхню ґрунту за один прохід. Адже метою було скорочення кількості операцій на полі, оскільки кожен додатковий прохід техніки – це, знову ж таки, втрата дорогоцінної вологи, часу, додаткове ущільнення ґрунту та зайва витрата ПММ. Тоді ми звернули увагу на 4-метровий дисковий культиватор Carrier 400, який в цілому відповідав нашим потребам. Така ширина захвату обиралась свідомо, це було пов’язано з наявністю в господарстві тракторів, які можна було використати для агрегатування – 180–190 к. с., та особливостями і конфігурацією наших полів. Так у 2011 році в нас з’явився Carrier.

Культиватор Carrier добре працює навіть по перезволоженому ґрунту. Чистики дають змогу уникати забивань
Культиватор Carrier добре працює навіть по перезволоженому ґрунту. Чистики дають змогу уникати забивань

Сьогодні цей культиватор є складовою технології практично на всіх культурах. По-перше, він використовується як лущильник після збору зернових з одночасною сівбою сидератів. До речі, використання сидератів є важливим і обов’язковим елементом нашої технології після ранніх культур.

Аплікатор на момент придбання культиватора ми вже мали, купили його ще в 2007 році. Отож все, що нам довелось зробити, – це трішки переобладнати Carrier під наявний аплікатор. Таким чином у нас з’явилась можливість за один прохід проводити дві операції – лущення та сівбу.

Далі після мульчування сидератів ми за необхідності знову використовуємо Carrier для кращого перемішування решток сидеральних культур із ґрунтом.

За весь час роботи культиватор обробив близько 9 тисяч гектарів площ. І лише в цьому році перший раз були замінені диски
За весь час роботи культиватор обробив близько 9 тисяч гектарів площ. І лише в цьому році перший раз були замінені диски

Наступне застосування культиватора – ранньовесняне боронування з метою закриття вологи. Зрозуміло, що для цього нам не потрібні важкі борони, які працюють на велику глибину, оскільки це призводить до втрати вологи та надмірного переущільнення ґрунту. А от Carrier для цієї операції підійшов якнайкраще. Адже він дає можливість працювати на глибину 5 см і, що важливо, ця глибина чітко витримується.

Зазвичай у агрономів двояка думка щодо того, яким агрегатом краще здійснювати закриття вологи – класичними зубовими боронами чи дисками. На власному досвіді ми переконалися, що диски проводять цю операцію більш якісно. Щороку Carrier 400 досить легко закриває вологу на площі близько 600 га. Середня швидкість при цьому становить 16–19 км/год.

Важливо, що після його проходу одразу може працювати звичайна сівалка без додаткових передпосівних культивацій. Всі добрива у нас зазвичай вносяться або перед закриттям вологи – якщо це КАС, або вже разом із сівбою. Лише інколи на певних площах ми можемо провести додаткове боронування перед сівбою пізніх ярих культур, в основному для боротьби з бур’янами.

Також Carrier 400 працює у нас восени після соняшнику та кукурудзи для подрібнення й перемішування рослинних решток цих культур із ґрунтом. І, знову ж таки, культиватор справляється із завданням чудово. Осіннього дискування та весняного закриття вологи цілком вистачає, щоб якісно підготувати ґрунт до сівби.

До нього в нас працювала 6-метрова борона БДТ. Звісно, пряме порівняння агрегатів я провести не можу, адже в господарстві за цей час повністю змінилась уся технологія, включаючи відмову від плуга. Але те, що Carrier більш якісно проводить обробіток ґрунту і не поступається в продуктивності, – так це точно. З БДТ ми не могли настільки рівномірно витримувати глибину.

І взагалі раніше для дискування ми використовували один агрегат, для закриття вологи – інший, для передпосівної культивації – третій. Тепер все це виконує Carrier.

Що мені ще подобається в цьому агрегаті – так це простота конструкції та надійність. За весь час роботи культиватор обробив приблизно 8,5–9 тисяч гектарів площ. І лише в цьому році ми перший раз замінили диски. Жодних суттєвих поломок не було. Та там нічому й ламатись. Зазвичай траплялось, що десь вилітав підшипник. Але це дрібниці порівняно з тим обсягом роботи, який він виконує.

Щодо продуктивності хочу сказати, що за добу при ранньовесняному закритті вологи, тобто роботі на невелику глибину – до 5 см, ми можемо обробити ним 90–100 га. При осінньому дискуванні – в межах 40 га.

Якщо говорити про конструктивні особливості, то варто зазначити, що кожен диск культиватора закріплений на індивідуальній стійці з гумовою амортизацією. Це підвищує можливість проникнення і покращує здатність копіювати рельєф. Після проходу дисків залишається рівномірно перемішана з рослинними рештками дрібногрудкувата структура верхнього шару ґрунту.

Наш Carrier обладнаний сталевим котком із чистиками, і я вважаю, що для нас це найкращий варіант, адже ним можна працювати по вологому ґрунту без особливих проблем. Наведу цьогорічний приклад. На кінець жовтня з озимих культур нам залишилось посіяти ще 30 га спельти. Втім, посівну кампанію перервали дощі. Зрозуміло, що кожен день у цей час вже на вагу золота, адже потрібно встигнути ще отримати сходи. Але через вологі умови сівалка не могла вийти в поле. Тому на цю площу ми запустили Carrier. За кілька годин він обробив площу на глибину 5 см, що дало змогу трохи підсушити ґрунт, і ми її засіяли. Навіть по перезволоженому ґрунту культиватор добре впорався з завданням. Сильного налипання чи, тим більше, забивання не було.

Завдяки оптимізації технології обробітку ґрунту господарству вдалось значно покращити водний режим земель, а отримання запланованих врожаїв стало більш прогнозованим
Завдяки оптимізації технології обробітку ґрунту господарству вдалось значно покращити водний режим земель, а отримання запланованих врожаїв стало більш прогнозованим

Взагалі агрегатом я задоволений. Все в ньому на висоті – і якість металу, й міцна конструкція, і, що найголовніше, результат роботи. Це було наше перше знайомство з технікою Väderstad, але воно виявилося цілком вдалим. Тому тепер в наших планах також придбання сівалки Tempo від цього виробника.

Підбиваючи підсумок, можу сказати, що завдяки оптимізації технології обробітку ґрунту нам вдалося значно покращити водний режим земель, а отримання запланованих врожаїв стало більш прогнозованим».

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017