Формування продуктивності соняшнику залежно від елементів технології

435
Вирощування соняшнику

Від самого початку промислового вирощування соняшнику вчені шукали шляхи отримання високотоварної продукції з високим вмістом олії, а отже, вивчали й питання захисту культури від шкідників і хвороб. Водночас проблемі конкурентної боротьби з бур’янами зазвичай приділялося менше уваги, тож вона залишається актуальною і в наш час.

Створення гібридів, стійких до імідазолінонів, зокрема, до діючої речовини імазапір, дало змогу використовувати такі гербіциди суцільної дії, як Євро-Лайтнінг, Iмперіал, Шквал, Грейдер безпосередньо на посівах соняшнику. Їх застосування в сучасних технологіях вирощування гербіцидостійких гібридів соняшнику дає можливість на 10–20% підвищити врожайність культури та більш раціонально використовувати матеріально-технічні ресурси і засоби захисту.

Мета наших досліджень полягала у вивченні реакції гібридів соняшнику на елементи технології вирощування: ширину міжрядь, площу живлення та систему конт­ролювання забур’яненості посівів.

Дослідження з вивчення елементів технології вирощування гібридів соняшнику проводили впродовж 2012–2014 рр. у зоні нестійкого зволоження на дослідних ділянках Уманського національного університету садівництва.

Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем опідзолений важкого механічного складу. Товщина гумусового горизонту 45 см, глибина залягання карбонатів  70–100 см. Рельєф ділянки рівнинний. В орному шарі (0–30 см) у середньому міститься лужногідролізованого азоту 10,5, рухомого фосфору – 5,5 та обмінного калію – 8,8 мг на 100 г ґрунту.

Кліматичні умови проведення досліджень у цілому були сприятливими для росту та розвитку більшості сільськогосподарських культур, у тому числі й соняшнику.

Дослід з вивчення елементів технології вирощування гібридів соняшнику резистентних до гербіциду Євро-Лайтнінг проводили за такою схемою:

Чинник А – гібрид:

  1. НК Мелдімі;
  2. Армада КЛ.

Чинник В – ширина міжрядь:

  1. 45 см;
  2. 70 см.

Чинник С – гербіциди:

  1. Забур’янений контроль (без обробки гербіцидами);
  2. Чистий контроль: Харнес (ацетохлор, 900 г/л) 1,7 л/га + Гезагард (прометрин, 500 г/га) 2,0 л/га (внесення після сівби, але до сходів із заробкою на глибину 1,5–2 см кільчасто-шпоровими котками);
  3. Євро-Лайтнінг (імазапір, 15 г/л + імазамокс, 33 г/л) 1,0 л/га (внесення у фазу 2–4 листків бур’янів);
  4. Харнес (ацетохлор, 900 г/л) 1,7 л/га + Гезагард (прометрин, 500 г/га) 2,0 л/га (внесення після сівби, але до сходів із заробкою на глибину 1,5–2 см кільчасто-шпоровими котками) + Євро-Лайтнінг (імазапір, 15 г/л + імазамокс, 33 г/л) 1,0 л/га (внесення у фазу 2–4 листків бур’янів).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження з вивчення елементів технології вирощування гібридів соняшнику із природною резистентністю до гербіцидів імідазолінової групи проводили на фоні різних площ живлення, сформованих за рахунок застосування сівби насіння з шириною міжрядь 45 та 70 см (рис. 1).

Площа живлення гібридів соняшнику за умови застосування різної ширини міжрядь
Рис. 1. Площа живлення гібридів соняшнику за умови застосування різної ширини міжрядь

Останнім часом багато дослідників рекомендують до впровадження у виробництво ширину міжрядь як 70, так і 45 см. Основним завданням наших досліджень було не тільки визначення оптимальнішої ширини міжрядь, а й встановлення особливостей комплексного формування продуктивності рослин залежно від ширини міжрядь, площі живлення та системи захисту від бур’янів.

Варто відмітити, що за умови висіву 50 тис. насінин на гектар у разі ширини міжрядь 45 см маємо площу живлення 1980 см2, а за 70 см – 1960 см2. Тобто в цілому формуються абсолютно однакові площі живлення рослин. Однак з біологічної точки зору рослини соняшнику формують листки по колу, тому за ширини міжрядь у 45 см більш раціонально закривають поверхню ґрунту від потрапляння сонячного світла і, як наслідок, – менше насінин бур’янів мають змогу прорости та розвинутися в повноцінні особини.

Результати досліджень з вивчення врожайності гібридів соняшнику залежно від елементів технології наведено в табл. 1.

Урожайність гібридів соняшнику залежно від елементів технології вирощування Загалом слід зазначити, що врожайність досліджуваних гібридів соняшнику, перш за все, формується та визначається генетичними їх особливостями, тому НК Мелдімі в середньому по досліду формував урожайність культури на рівні 2,47 т/га, а Армада КЛ – 2,64 т/га.

Крім того, слід зауважити, що умови вирощування суттєво різнилися впродовж періоду досліджень, найбільш сприятливим для формування врожаю соняшнику був 2014 р. У цьому році на варіанті з НК Мелдімі в середньому по досліду отримано врожайність на рівні 2,60 т/га, Армада КЛ – 2,77 т/га. Тоді як у 2013 р. середні значення по гібридах були відповідно 2,50 та 2,67 т/га. Найбільш неврожайним був 2012 рік – 2,32 та 2,48 т/га відповідно.

На основі проведених досліджень ми дійшли висновку, що максимальна врожайність гібрида НК Мелдімі 2,95 т/га формується за ширини міжрядь 45 см та застосування Євро-Лайтнінг (внесення у фазу 2–4 листків бур’янів) у нормі 1,0 л/га. Водночас використання системи захисту: Харнес 1,7 л/­га + Гезагард 2,0 л/га (внесення після сівби, але до сходів із заробкою на глибину 1,5–2 см кільчасто-шпоровими котками) + Євро-Лайтнінг 1,0 л/га (внесення у фазу 2–4 листків бур’янів), забезпечує формування врожайності на рівні 2,91 т/га за ширини міжрядь 70 см. Аналогічні закономірності отримано й у гібрида Армада КЛ – 3,16 та 3,07 т/га відповідно.

На контрольних варіантах (без застосування системи захисту від бур’янів) гібрид НК Мелдімі за ширини міжрядь 45 см формував у середньому за три роки врожайність на рівні 1,79, а Армада КЛ – 1,85 т/га. Водночас за умови висіву цих гібридів із шириною міжрядь 70 см продуктивність їх на контро­льних варіантах зменшувалась на 0,16 та 0,14 т/га відповідно, що пов’язано з більшою кількістю та масою бур’янів, які формувались за умови використання міжрядь 70 см.

За результатами проведеного багатофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що врожайність соняшнику залежить від цілої низки чинників (рис. 2). Так, найбільше на формування урожайності впливають система захисту від бур’янів – 47,17%, біологічні особливості гібрида – 28,51%. Зафіксовано також досить суттєвий вплив взаємодії чинників «ширина міжрядь» і «система захисту» – 22,14%.

Решта чинників не мали знач­ного впливу на формування урожайності соняшнику, їх частки становили 0,03–1,91%.

Частка впливу чинників на врожайність соняшнику
Рис. 2. Частка впливу чинників на врожайність соняшнику

ВИСНОВКИ

Для отримання стабільної та високої продуктивності соняшнику в умовах Лісостепу України рекомендуємо застосовувати у комплексі такі елементи технології:

  • висівати гібриди соняшнику з природною резистентністю до гербіциду Євро-Лайтнінг із шириною міжрядь 45 або 70 см;
  • у разі використання міжрядь 45 см застосовувати гербіцид Євро-Лайтнінг (внесення у фазу 2–4 листків бур’янів) у нормі 1,0 л/га;
  • за умови ширини міжрядь 70 см та значного рівня забур’янення використовувати систему досходового внесення гербіцидів Харнес 1,7 л/га + Гезагард 2,0 л/га (внесення після сівби, але до сходів із заробкою на глибину 1,5–2 см кільчасто-шпоровими котками) у поєднанні з внесенням гербіциду Євро-Лайтнінг (внесення у фазу 2–4 листків бур’янів) у нормі 1,0 л/га по вегетації.

С. Г. Димитров, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017