Ефективність комплексних добрив на озимому ріпаку

562
Ріпак

Однією з головних умов вирощування ріпаку за інтенсивною технологією є науково обґрунтована система удобрення. Забезпечення поживними речовинами – визначальний чинник доброго розвитку рослин і їх продуктивності. Ця культура потребує більшої кількості добрив, ніж озимі зернові. З одиницею врожаю насіння та соломи ріпак виносить із ґрунту більше, ніж озима пшениця: азоту – на 62%, калію – на 66%, фосфору – на 100%.

Для підвищення врожайності ріпаку озимого в інтенсивних технологіях важливе значення має застосування комплексних мінеральних добрив (тукосуміші). Комплексні добрива дають змогу краще забезпечити потребу рослин в елементах живлення. При цьому, за розрахунками, на доставку, зберігання та внесення в ґрунт комплексних добрив потрібно на 10–11% менше виробничих затрат порівняно з однокомпонентними. Однією з важливих переваг цих добрив є те, що їх можна рівномірно вносити в ґрунт.

Азот, фосфор, калій, сірка та інші елементи живлення мають поступати в ґрунт із добривами в певних співвідношеннях. Тільки в такому разі від добрив слід очікувати максимальної ефективності. За дією на врожай тукосуміші не поступаються однокомпонентним добривам. Застосування їх під ріпак озимий виправдане і економічно вигідне.

Дослідження проводили в Iнституті сільського господарства Західного Полісся на чорноземі типовому малогумусному легкосуглинковому, який характеризується такими агрохімічними показниками: гумус за Тюриним становив 2,19%, рухомий фосфор і обмінний калій за Кірсановим – відповідно 210 і 90 мг/кг ґрунту, гідролізований азот за Корнфілдом – 119 мг/кг ґрунту, гідролітична кислотність за Каппеном – 19,2 мг/екв на 1 кг ґрунту, рН сольової витяжки – 6,0.

Попередник – озима пшениця. Мінеральні добрива вносили у вигляді комплексних добрив N7Р14К27 і N15Р15К15. Сівбу ріпаку озимого проводили в оптимальні строки (25 серпня). Однак, у зв’язку з посушливою погодою в період підготовки ґрунту та сівби, в 2015 році спостерігався дефіцит продуктивної вологи в ґрунті (0–20 см – 0,2 мм, в 0–100 см – 4,3 мм), що збільшило період сівба – сходи до 26 діб. Повні сходи спостерігались 19 вересня, після сильних дощів, які пройшли на початку другої декади місяця. Перед входом у зиму рослини сформували розетку із 5–6 шт. листків при висоті рослин 12–19 см.

В умовах осіннього періоду 2015 року рослини ріпаку озимого за своїм розвитком відставали від минулих років і відповідали середньобагаторічним показникам пізніх строків сівби.

Незважаючи на такий стан посівів, погодні умови, які склались у зимовий період, не завдали особливої шкоди рослинам. Під час візуального огляду рослин і відбирання монолітів з’ясувалося, що основна частина – 89,6–94,0% були життєздатними, корені при розрізі мали білий колір. В точці росту спостерігалось відростання молодих листків, що свідчило про добру перезимівлю.

Погодні умови у весняний період були сприятливими для росту і розвитку рослин ріпаку озимого, вегетація яких розпочалась іще в лютому.

Результати досліджень свідчать, що перезимівля рослин озимого ріпаку змінювалась залежно від внесення добрив (табл. 1).

Вплив комплексних добрив ТМ U-PHOS на перезимівлю, виживання та густоту рослин озимого ріпакуСлід зазначити, що після відновлення весняної вегетації на варіантах із внесенням добрив густота рослин становила 53–56 шт./м2. Показник перезимівлі рослин за внесення комплексних добрив варіював у середньому від 92,9–93,1%, тобто нарівні зі внесенням повної дози добрив N180Р90К180.

Найвищий коефіцієнт збереження рослин за вегетаційний період спостерігався при внесенні комплексних добрив N15Р15К15 (2,5 ц/га) та N7Р14К27 (5 ц/га) сумісно з азотно-сірковим добривом – 96,2–96,3%, тоді як при внесенні N180Р90К180 цей показник нижчий на 1,6–1,7%.

Досліджувані чинники помітно вплинули на такі компоненти врожаю, як кількість стручків на рослинах, маса 1000 насінин, висота рослин та формування врожайності (табл. 2). За сумісного внесення комплексних добрив з аміачною селітрою і азотно-сірковим добривом (N180Р70К135 + S24) кількість стручків на рослинах зросла до 180 шт., маса 1000 насінин до – 4,5 грамів порівняно із внесенням N180Р90К180, де ці показники були нижчими: стручків – на 18 шт., маса 1000 насінин – на 0,22 грама. Як свідчать біометричні показники, висота рослин і довжина стручків змінювалась залежно від удобрення і була найбільшою – 140 см та 7,4 см відповідно – при застосуванні N180Р70К135 + S24.

Вплив комплексних добрив ТМ U-PHOS на висоту і морфологічні показники рослин озимого ріпаку (2016 р.)Результатами досліджень встановлено, що на врожайність впливали комплексні мінеральні добрива ТМ U-Phos (табл. 3). Внесення восени 5 ц/га тукосуміші N7Р14К27 та навесні у підживлення аміачної селітри з азотно-сірковим добривом підвищувало урожайність насіння до 4,35 т/га, що відповідає внесенню простих добрив у повній дозі N180Р90К180 (4,40 т/га).

Урожай насіння ріпаку озимого залежно від застосування комплексних добрив ТМ U-PHOS (2016 р.)Iз застосуванням восени комплексного добрива N15Р15К15 (2,5 ц/га) та навесні під час підживлення аміачної селітри й азотно-сіркового добрива рослини сформували урожайність 4,20 т/га, тоді як при внесенні N180Р90К180 цей показник становив 4,40 т/га.

Вологість насіння була найменшою на варіантах, де застосовували комплексні добрива ТМ U-Phos, і становила 8,4–8,5%, тобто на 0,2–0,3% менше порівняно з N180Р90К180.

Проведені розрахунки економічної ефективності показали, що застосування комплексних добрив ТМ U-Phos при вирощуванні ріпаку озимого є прибутковим агрозаходом. Умовно чистий прибуток становив 29742–31232 грн/га, окупність 1 грн затрат – 3,57–4,60 грн.

Затрати на вирощування і збирання врожаю ріпаку озимого при внесенні комплексних добрив були нижчими на 16,6%, окупність однієї гривні затрат зросла в середньому на 15% порівняно з однокомпонентними добривами.

Агроном Збирання ріпаку

ВИСНОВКИ З ДОСЛІДЖЕННЯ

Найвищий коефіцієнт збереження рослин за період вегетації

На підставі результатів проведених досліджень, які мали на меті визначення ефективності комплексних добрив ТМ U-Phos на продуктивність ріпаку озимого на чорноземі типовому малогумусному легкосуглинковому, встановлено, що найвищий коефіцієнт збереження рослин за вегетаційний період 96,2–96,3% спостерігався за внесення N180Р70К135 + S24 (комплексні добрива (N7Р14К27) 5 ц/га восени + аміачна селітра (N124) 3,6 ц/га + азотно-сіркове добриво (N21S24) 1 ц/га навесні) та N180Р37,5К37,5 + S24 (комплексні добрива (N15Р15К15) 2,5 ц/га восени + аміачна селітра (N122) 3,57 ц/га + азотно-сіркове добриво (N21S24) 1 ц/га навесні).

Найбільша кількість стрючків на одній рослині ріпаку

Найбільша кількість стручків на одній рослині – 180 шт., маса 1000 насінин 4,5 грама, довжина стручка 7,4 см і висота рослин 140 см визначалась за сумісного використання комплексних добрив ТМ U-PHOS з аміачною селітрою і азотно-сірковим добривом (N180Р70К135 + S24).

Ефективність застосування комплексних добрив ТМ U-Phos

Досить ефективним виявилось застосування комплексних добрив ТМ U-Phos, що зумовило зростання врожайності до 4,20–4,35 т/га та зниження затрат на вирощування і збирання врожаю до 16,6%. Умовно чистий прибуток становив 29 742–31 232 грн/га.

Р. В. Шевчук, канд. с.-г. наук, ст. наук. співр., Г. Ф. Ровна, ст. наук. співр., Інститут сільського господарства Західного Полісся

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017