Досвiд отримання високих врожаїв цукрових бурякiв

168
Досвiд отримання високих врожаїв цукрових бурякiв

Ґрунтові та агрокліматичні умови більшості бурякосіючих районів України в цілому забезпечують ефективне застосування прогресивних технологій виробництва цукрових буряків. Майже у 70–80% випадків це дає змогу отримувати високі програмовані врожаї коренеплодів з достатнім рівнем технологічних якостей. Проте навіть у межах окремих господарств існують значні відмінності в потенційних умовах формування врожаю, насамперед через об’єктивні відхилення показників родючості ґрунту, тривалості вегетаційного періоду, вологозабезпечення. Це потребує творчого застосування елементів технології вирощування цукрових буряків на кожному окремому полі.

Для вивчення біологічних особливостей, елементів технології вирощування культури, застосування агротехнологічних операцій, строків сівби та контролю за бур’янами було проведено лабораторні, польові й виробничі досліди. Дослідження проводились у ФГ «Широкоступ» Кагарлицького району Київської області. Ґрунти ФГ «Широкоступ» – чорноземи опідзолені середньосуглинкові на лесі. Вміст гумусу в них становить 2,8–3,2% рН, сольової витяжки – 6,1–6,3. Забезпеченість лужногідролізованим азотом низька – 100–120 мг/кг, рухомим фосфором і обмінним калієм – середня та підвищена, відповідно 90–120 і 70–100 мг/кг ґрунту.

Попередник цукрових буряків у польових і виробничих дослідах – пшениця озима. Обробіток ґрунту – напівпаровий, розпочинався з лущення стерні після збирання попередника. Під основний обробіток ґрунту вносили N120Р90К130 кг/га д.р. мінеральних добрив та 50 т/га органічних. Оранку проводили оборотними плугами фірми Lemken в агрегаті з трактором John Deere-8400. За появи бур’янів застосовували суцільний обробіток ґрунту, тобто агротехнічні способи контролю бур’янів. Завдяки такому обробітку ґрунту були виключені технологічні операції з лемішного лущення та заробки борозен. Також це дало змогу виключити навесні таку операцію, як шліфування.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Світова та вітчизняна історія, досвід інтенсифікації всіх галузей рослинництва свідчать, що досягнення найкращих результатів можливе лише на основі комплексного підходу до виробництва. Сучасні системи землеробства легко й логічно сприймаються як природна складова ієрархічно вищої системи, а саме – системи ведення господарства. Класична схема системи ведення господарства включає три взаємопов’язані та взаємодоповнюючі системи: сівозміну, обробіток ґрунту та удобрення.

Система сівозмін забезпечує достатню чи прийнятну гетерогенність набору сільськогосподарських культур, що визначає спеціалізацію рослинництва при найбільш повній їх екологічній адаптивності, сумісності та взаємодоповненості за біологічними та господарськими властивостями. Ротаційна зміна культур з різним виносом поживних речовин, водоспоживанням, впливом на фізичну, хімічну та біологічну властивості ґрунту забезпечує екологічну рівновагу в загальній системі землеробства, зменшує ефект розімкненості агроекосистем. Багато культур (в тому числі й буряки цукрові) у фітосанітарному відношенні не витримують безперервності вирощування на одному й тому самому полі, або надто частого повернення на те саме місце.

У структурі посівних площ фермерського господарства «Широкоступ», з огляду на сучасний набір культур, періоди повернення на попереднє місце вирощування відповідають правилам чергування культур у сівозміні. Тут запроваджені вузькоспеціалізовані сівозміни з короткою ротацією. Оптимальні ротації таких сівозмін для культур (озима пшениця, кукурудза на зерно, соя, буряки цукрові) мають бути чотири-п’ятипільними, для несумісних – льону, соняшнику – восьми-дев’ятипільними.

В ФГ «Широкоступ» з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов зони застосовується така п’ятипільна сівозміна: соя ранньостигла – пшениця озима – цукрові буряки – ячмінь, гречка – кукурудза на зерно.

Слід також взяти до уваги те, що восьми-десятипільні сівозміни складаються з двох-трьох подібних ланок, які можна виділити як самостійні сівозміни.

Так, дев’ятипільна основана на одній п’ятипільній і чотирипільній, у восьмипільній – дві чотирипільні сівозміни з відповідним скороченням культур і коригуванням їх чергування. Тому в більшості випадків при переході до сівозмін із короткою ротацією немає необхідності заново виконувати всі необхідні роботи із землекористування. В господарстві дотримуються встановлених оптимальних нормативів чергування сільськогосподарських культур. Згідно з ними, на одному й тому самому полі культуру вирощують не частіше ніж 1–2 роки (пшениця озима, жито, ячмінь, гречка, просо), через 2–3 роки – кукурудзу (допускаються повторні посіви), через 3 роки – багаторічні трави, сою, бобові, зернобобові, цукрові буряки, через 5 років – соняшник.

Основним чинником, який позитивно впливає на продуктивність сільськогосподарських культур, є система обробітку ґрунту – універсальний технологічний засіб загальної системи землеробства, що оптимізує всі зв’язки агроценозу із ґрунтовими джерелами всіх елементів мінерального живлення та вологозабезпечення й мобілізує ефективне функціонування ґрунту, як найскладнішого живого організму.

У ФГ «Широкоступ» система обробітку ґрунту основана на вимогах біоадаптивної технології вирощування цукрових буряків. Це один із головних технологічних процесів, який є фундаментом технології вирощування цієї культури.

В господарстві застосовується напівпаровий обробіток ґрунту, що включає:
– 2-разове лущення стерні дисковими лущильниками;
– глибоку оранку після внесення мінеральних і органічних добрив до 15–20 серпня;
– суцільний обробіток ґрунту при появі бур’янів, що дає можливість знищити їх і зберегти вологу.

Перед лущенням стерні вносилася аміачна селітра 10 кг/га д.р., що сприяло більш швидкому перетворенню поживних залишків (стерні та соломи) в органічну речовину.

В господарстві застосовується мульчування поживних залишків пшениці озимої, кукурудзи, соняшнику та інших культур. Лущення стерні проводиться агрегатом БДТ–7.0 із трактором ХТЗ-170. Ця операція провокує проростання бур’янів, а також дає змогу розпушити верхній шар ґрунту, підрізати й подрібнити бур’яни для кращого їх загортання під час оранки, запобігти втратам вологи та зменшенню тягового зусилля при проведенні наступної операції – оранки.

Після внесення мінеральних і органічних добрив проводиться глибока оранка оборотними плугами Lemken в агрегаті з трактором John Deere-8400 з метою глибокого розпушення ґрунту, загортання органічних і мінеральних добрив, поживних решток, бур’янів і шкідників, створення умов для тривалого поліпшення водно-повітряного й поживного режимів ґрунту та якісного проведення подальших польових робіт.

Основними агротехнічними вимогами до глибокого обробітку ґрунту є виконання технологічної операції в оптимальні строки з достатнім обертанням скиби, відсутністю огріхів, висотою гребенів не більше ніж 5 см, глибиною оранки 30–32 см.

Велике значення у ФГ «Широкоступ» надається суцільному обробітку ґрунту після оранки впродовж осіннього періоду. Такий обробіток забезпечує навесні більш ранню стиглість ґрунту, активізацію біологічних процесів, а також швидке проростання бур’янів. Навесні проводиться мілкий передпосівний обробіток ґрунту, що зберігає вологу. Для виконання цієї операції застосовується агрегат: трактор МТЗ-100 + ЗПГ-24, який рухається під кутом 15–20 градусів до оранки, має високу продуктивність, якість обробітку ґрунту і забезпечує створення твердого ложа на глибині 2–3 см.

Ранньовесняний обробіток ґрунту і сівбу в господарстві постійно контролюють, щоб не запізнитися з початком проведення весняних польових робіт з огляду на фізичну стиглість ґрунту, активізацію біологічних процесів, збереження вологи.

Велике значення надається процесу сівби цукрових буряків, а саме – дотриманню вимог технології: проведення її в оптимальні стислі строки, забезпечення рівномірності глибини загортання насіння, розміщення його на досить ущільненому ложі, дотримання заданих інтервалів між насінням і стандартної ширини міжрядь та прямолінійності сівби з передумовою отримання повних і дружних сходів, можливість застосування механізованого догляду за посівами, збирання коренеплодів із мінімальним ушкодженням і втратами врожаю.

Головними критеріями при визначенні строків початку сівби є фізичний стан ґрунту – здатність кришитися до дрібногрудочкуватого без залипання робочих органів ґрунтообробних і посівних машин. У 2016 р. сівбу в господарстві розпочали 5 квітня пневматичною сівалкою «Мультикорн» в агрегаті з трактором МТЗ-82. Вологість і середньодобова температура на глибині 8–10 см досягала в цей час 5–6°С, що сприяло якісній сівбі.

У різних зонах бурякосіяння календарні строки початку сівби є різними. Однак задля отримання максимальних урожаїв з найвищим вмістом цукру в коренеплодах буряки у всіх зонах необхідно сіяти в оптимальні строки, що нерідко збігається з сівбою ранніх зернових культур, а то й передує їй.

Особливо важливе значення має дотримання оптимальних строків сівби в зонах недостатнього зволоження за посушливих умов весни. За таких умов ґрунт швидко втрачає вологу, тому при запізненні на кілька днів процес появи сходів розтягується в часі, посіви з’являються зрідженими, в результаті чого їх продуктивність значно зменшується. Відставання росту й розвитку буряків через запізнення з сівбою неможливо ліквідувати впродовж усієї вегетації.

У ФГ «Широкоступ» серйозно ставляться до норми висіву. При цьому враховується якість насіння, лабораторна схожість і енергія проростання якого має становити 98–100% за сучасної біоадаптивної технології вирощування культури. Це дає змогу сформувати кінцеву густоту 5,0–5,2 шт. рослин, рівномірно розміщених на кожному метрі за довжиною рядка. Важливо також брати до уваги коефіцієнт «випадання» рослин за період від появи сходів до збирання коренеплодів (1,1–1,2) і очікувану польову схожість. Тому висівати необхідно 5,5–6,2 шт. насінин на погонному метрі рядка.

Щоб забезпечити високу польову схожість, рівномірне розміщення рослин на площі, доцільно використовувати насіння найкращих гібридів (Анічка, Булава, Злука та інші).

На окультурених полях у районах достатнього зволоження глибина загортання насіння становить 2–3 см, нестійкого та недостатнього – 3–4 см.

Дражоване насіння, що потребує більше вологи для проростання, як правило, висівається раніше і дещо глибше (3–4 см). При цьому в господарстві враховують розмір фракції насіння, гранулометричний склад і вологість ґрунту. Чим дрібніше насіння, тим менша глибина його загортання.

Сівба проводиться поперек напрямку оранки пневматичною сівалкою. Агрегатується 12-рядна сівалка із трактором МТЗ-82, при цьому передні та задні колеса трактора розставляють на ширину колії 1800 мм. Практикою встановлено, що пневматичні сівалки забезпечують більш точний висів насіння при робочій швидкості 7–8 км/год.

В господарстві забезпечується густота рослин 110–115 тис. шт./га на період збирання.

Догляд за посівами цукрових буряків проводиться шляхом послідовних обприскувань. У 2016 році сходи буряків було отримано 12–13 квітня, а вже 15–16 квітня з’явилися сходи бур’янів у вигляді сім’ядолей. Площу буряків оброб­ляли робочим розчином Бетанал Експрес + Голтікс (1,0 + 1,0 л/га). Повторний обробіток сумішшю гербіцидів проводили через 12–15 днів після першого. В результаті після першого внесення гербіцидів по сходах загинуло 96% бур’янів, а після другого – Бетанал Експерт + Карібу + Тренд + Пантера (1,0 + 0,03 + 0,2 + 1,0 л, кг/га) 90,8%. У фазі 4–6 справжніх листків на 6–7 день після другого внесення гербіцидів було проведено перше міжрядне розпушування ґрунту на глибину 5–6 см культиватором КРНВ-5,6-02, друге – на глибину 8–10 см.

Потребу в розпушуванні міжрядь, їх частоту, глибину визначають з урахуванням фази росту, розвитку рослин цукрових буряків, опадів, щільності ґрунту тощо.

Отже, в результаті проведення двох обприскувань гербіцидами та розпушувань ґрунту в міжряддях вдалося в першій половині вегетації повністю знищити бур’яни.

Значну роль у підвищенні урожайності та якості цукрових буряків відіграє позакореневе підживлення.

Головне завдання системи удобрення щодо азотного живлення бурякової рослини полягає у створенні такого режиму, за якого забезпечується помірне надходження азоту на ранніх фазах росту рослин із поступовим збільшенням аж до закінчення періоду інтенсивного формування листків та коренеплоду. У другій половині періоду вегетації азотне живлення слід послідовно обмежувати, щоб лише підтримувати активність тих метаболічних структур листкового апарату та коренеплодів, які містять азот. У ФГ «Широкоступ» перше позакореневе підживлення проводять карбамідом із розрахунку 10 кг/га у фазі змикання листя буряків у рядку. Друге внесення виконують у фазі змикання листя буряків у міжряддях мікродобривами Моно Бор та полісульфат натрію з нормою 2 л/га.

Для запобігання масовій ураженості цукрових буряків церкоспорозом, альтернаріозом, фомозом, борошнистою росою та іншими хворобами, які з’являються у першій половині вегетації рослин, одночасно з позакореневим внесенням мікродобрив проводять профілактичне обприскування фунгіцидами Iмпакт 25% (0,5 л/га), Альто Супер 33% к.е. (0,5 л/га), не чекаючи появи ознак хвороби.

Економічна ефективність виробництва цукрових буряків у ФГ «Щирокоступ» у 2016 р.
В результаті економічна ефективність виробництва цукрових буряків у ФГ «Широкоступ» у 2016 р. за біоадаптивною технологією сприяла підвищенню продуктивності та прибутковості (див. табл.).

ВИСНОВКИ

  1. Таким чином, можна констатувати, що незважаючи на нинішній стан галузі буряківництва, вирощування буряків за біоадаптивною технологією дає змогу вести рентабельне виробництво. Слід звернути увагу на удосконалення технологічних процесів, які на прикладі ФГ «Широкоступ» доводять їх високу економічну ефективність.
  2. Важливо, що господарство застосовує напівпаровий обробіток ґрунту, починаючи виконувати технологічні операції відразу після жнив (наприкінці липня) і закінчуючи їх у серпні.
  3. Особливу увагу в господарстві приділяють сівбі цукрових буряків. При цьому важливе значення мають використання високоякісного насіння (лабораторна схожість і енергія проростання 100%), дотримання ранніх строків сівби та глибини загортання й густоти (110–115 тис. шт./га).
  4. Широко застосовуються агротехнічні операції з боротьби з бур’янами. Відповідно вносяться менші обсяги гербіцидів, що, у свою чергу, запобігає отриманню додаткового стресу рослинами, а також зменшує забруднення ґрунту.
  5. Проведення міжрядних розпушувань ґрунту та 2-разового позакореневого підживлення карбамідом і мікродобривами сприяє інтенсивному росту буряків цукрових і накопиченню маси коренеплодів.
  6. Одночасно з позакореневим внесенням азотних добрив доцільно вносити фунгіциди для профілактики боротьби з церкоспорозом та іншими хворобами.

Всі ці заходи дали можливість ФГ «Широкоступ» у 2016 році отримати урожай 80,2 т/гаВсі ці заходи дали можливість ФГ «Широкоступ» у 2016 році отримати урожай 80,2 т/га.

В. М. Сінченко, д-р с.-г. наук, член-кор. НААНУ; В. I. Пиркін, канд. екон. наук, Iнститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ; О. В. Широкоступ, канд. с.-г. наук, директор ФГ «Широкоступ»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017