Десять найбільш поширених бур’янів Cтепів України та їх контроль

435
Десять найбільш поширених бур’янів Степів України та їх контроль

Бур’яни є постійними компонентами агрофітоценозів і необроблюваних земель. На сьогодні в степах України зустрічається 735 видів бур’янів, з яких, за різними оцінками, лише від 5 до 30 видів виявлено в усіх агрофітоценозах і необроблюваних землях, а від 75 до 225 видів завдають певної шкоди сільськогосподарським культурам, багаторічним насадженням, сіножатям і пасовищам. Частина їх є отруйними й небезпечними для життя людини та тварин.

У межах одного поля бур’янові угруповання найчастіше представлені 7–20 видами, іноді це 3–5 або, навпаки, значна кількість – від 53 до 200 видів. Такі відмінності у видовому складі, поширенні та шкідливості бур’янів обумовлені, очевидно, значною різноманітністю ґрунтово-кліматичних умов та екологічних чинників в агрофітоценозах різних степових зон України.

На основі наших багаторічних польових дослідів і обстежень агрофітоценозів та необроблюваних земель, проведених впродовж 2000–2016 рр., нами було визначено десять найбільш поширених видів бур’янів, які найчастіше трапляються в різних агрофітоценозах і не­оброблюваних землях, визначають характер їх розподілу та системи контролю на певних територіях.

Визначення видового складу, частоти трапляння та поширення бур’янів проводили в агрофітоценозах і на необроблюваних землях Степової, Посушливостепової та Сухостепової зон України за загальноприйнятими методиками.

Обстеження виробничих посівів проводили 4–12 разів за рік на площах 10 га в 2-х повторностях. Облік бур’янів у дослідах – в 6–12-разовій повторності в межах пробних рамок площею 0,25–1,0 м2 з подальшим визначенням видового та кількісного складу бур’янів. Щорічно проводили 2,0–2,2 тис. обліків чи описів.

Класифікацію бур’янів за частотою трапляння здійснювали за шкалою Ю. В. Будьонного, В. С. Зузи.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Було встановлено, що в усіх степових зонах України списки десяти найбільш поширених бур’янів, які траплялися в певних агрофітоценозах та на необроблюваних землях і нерідко виступали домінантами рослинних угруповань, були представлені однаковими видами, хоч і з деякими змінами ранжування їх за частотою трапляння й кількісним складом у посівах та необроблюваних землях, але суттєво відмінних для різних агрофітоценозів (табл.).

Десять найбільш поширених видів бур’янів у різних агрофітоценозахі на необроблюваних землях Степу України (2000–2016 рр.)

Зокрема, в посівах пшениці озимої найбільш обтяжливими, з високим рівнем рясності були березка польова (2,8 шт./м2), осот польовий (2,5 шт./м2), грицики звичайні (17,8 шт./м2), кучерявець Софії (15,4 шт./м2) тощо; ячменю ярого – березка польова (3,4 шт./м2), гірчиця польова (9,1 шт./м2), лобода біла (8,5 шт./м2), щириця загнута (6,1 шт./м2) та ін.; соняшнику – березка польова (3,1 шт./м2), плоскуха звичайна (22,4 шт./м2), осот польовий (2,9 шт./м2), латук татарський (2,0 шт./м2) тощо.

<b>Березка польова є найбільш поширеним</b> бур'яном в агрофітоценозах Степу
Березка польова є найбільш поширеним бур’яном в агрофітоценозах Степу

Із другорядних видів з частотою трапляння від 26 до 50% та рясністю від 0,9 до 16,3 шт./м2 було виявлено витку гречку берізкоподібну (Fallopia convolvulus (L.) A. Love), курай козлячий (Kali tragus (L.) Scop.), паслін чорний (Solanum nigrum L.), щирицю білу (Amaranthus albus L.), жовтозілля весняне (Senecio vernalis Waldst. & Kit.), вівсюг звичайний (Avena fatua L.), триреберник незапашний (Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip.), цинанхум гострий (Cynanchum acutum L.) та ін.

В останні 17 років в усіх агрофітоценозах степових зон України в загальній забур’яненості посівів збільшилася з 6–9 до 26–31% частка таких багаторічних бур’янів, як березка польова, осот польовий, латук татарський, молочай лозний (Euphorbia virgate Waldst. & Kit.), а пирію повзучого (Elytrigia repens (L.) Nevski), серцевика крупкоподібного (Cardaria draba (L.) Desv.), свинорию пальчастого (Cynodon dactylon (L.) Pers.) – зменшилася з 12–14 до 1–3%. Серед однорічних видів збільшився з 0,5–1,5 до 18–63% і більше вплив амброзії полинолистої, чорнощиру нетреболистого, а в посівах пшениці озимої – ще й бромусу покрівельного (Anisantha tectorum), вероніки плющолистої, реп’яшка яйцевидного (Ceratocephala testiculata (Crantz) Besser) тощо.

Досить часто в південних регіонах можна зустріти латук татарський
Досить часто в південних регіонах можна зустріти латук татарський

У фітоценозах необроблюваних земель як за частотою трапляння (98–100%), так і за рясністю (від 60 до 1,6 тис. шт./м2) переважали спориш звичайний, амброзія полинолиста, лутига татарська, грицики звичайні та ін.

В останні роки домінуюче становище в бур’янових синузіях необроблюваних земель починають займати види з високою насіннєвою продуктивністю: амброзія полинолиста, щириця загнута, лобода біла, чорнощир нетреболистий тощо. Крім цих видів, дедалі більшого поширення набувають раніше другорядні та нові бур’яни: коніза канадська, хондрила короткодзьоба (Chondrilla brevirostris Fisch. & C. A. Mey), ценхрус довгоколючковий (Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald), мишій Фабера (Setaria faberi F. Herrmann), фалакролома однорічна (Phalacroloma annum (L.) Dumort) тощо.

Лобода біла зустрічається повсюдно. Засмічує переважно зернові та просапні культури
Лобода біла зустрічається повсюдно. Засмічує переважно зернові та просапні культури

Це дає підстави вважати, що саме необроблювані землі є потенційним джерелом впровадження та поширення в агрофітоценози нових видів бур’янів.

Найбільш ефективними заходами контролю десяти наявних найпоширеніших видів бур’янів в агрофітоценозах пшениці озимої були застосування різноглибинного обробітку ґрунту та осіннього чи ранньовесняного обприскування посівів листковими гербіцидами. У посівах ячменю ярого – дворазове лущення стерні в поєднанні з допосівною культивацією й листковими гербіцидами. На соняшнику – лущення стерні в поєднанні з глибоким осіннім обробітком ґрунту, двома допосівними культиваціями та ґрунтовими гербіцидами до- або після сівби соняшнику. На необроблюваних землях – одно-дворазові скошування бур’янів у фазі бутонізації чи колосіння або застосування гербіцидів суцільної дії.

Осот польовий завдяки розгалудженій кореневій системі може відновлюватися після чергових заходів з його контролю
Осот польовий завдяки розгалудженій кореневій системі може відновлюватися після чергових заходів з його контролю

ВИСНОВКИ

В усіх степових зонах України список десяти найбільш поширених бур’янів представлений однаковими видами, але він суттєво відрізняється для різних агрофітоценозів. У посівах пшениці озимої найбільш обтяжливими, з високим рівнем рясності були березка польова (2,8 шт./м2), осот польовий (2,5 шт./м2), грицики звичайні (17,8 шт./м2), кучерявець Софії (15,4 шт./м2); ячменю ярого – березка польова (3,4 шт./м2), гірчиця польова (9,1 шт./м2), лобода біла (8,5 шт./м2), щириця загнута (6,1 шт./м2); соняшнику – березка польова (3,1 шт./м2), плоскуха звичайна (22,4 шт./м2), осот польовий (2,9 шт./м2), латук татарський (2,0 шт./м2); на необроблюваних землях – спориш звичайний (1,6 тис. шт./м2), амброзія полинолиста (60 шт./м2), лутига татарська (147 шт./м2), грицики звичайні (93 шт./м2) тощо.

О. М. Курдюкова, д-р с.-г. наук, О. П. Тищук, наук. співр., Інститут захисту рослин НААНУ

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018