Чорниця високоросла (лохина). Технологія промислового вирощування

2138
Вирощування чорниці

ЗНАЧЕННЯ І ПОШИРЕННЯ КУЛЬТУРИ

За останніх 10 років чорниця високоросла (лохина) з маловідомої нішевої перетворилася на одну із основних ягідних культур в Україні. На сьогодні наша країна входить до п’ятірки найбільших європейських виробників чорниці високорослої. Ця культура демонструє найшвидші темпи зростання серед інших плодово­ягідних культур в Україні.

За офіційними статистичними даними, у 2016 році площі під насадженнями чорниці високорослої в Україні становили 500 га, валовий збір – 1,26 тис. т. За результатами проведеного дослідження, ці показники значно вищі: у 2016­-му році під насадженнями чорниці високорослої в Україні було зайнято понад 1000 га (1038 га), а валовий збір ягоди становив 2,43 тис. т.

Чорниця високоросла добре росте і плодоносить на ґрунтах із високим вмістом органічної речовини, досить вологих із рівнем pH 4,5–5,2. Оптимальний механічний склад – легкий суглинок чи супісок.

Станом на червень 2016 року в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, було зареєстровано 13 сортів чорниці високорослої. Більшість із них – це сорти американської селекції.

Основними сортами ягоди, що вирощуються в Україні, є Дюк, Блюкроп, Блюголд, Спартан, Патріот, Торо, Чендлер, Ліберті та Аврора.

Найбільша частка насаджень чорниці високорослої (45%) припадає на Житомирську область. За нею йдуть Волинська, Вінницька, Iвано­Франківська області та Закарпаття.

Компаніями­лідерами за площею вирощування чорниці високорослої в Україні є ТОВ «Бетек», ПП «Флора», ТОВ «Блу Беррі», с/г холдинг «Артберрі», ФГ «Грасс Авеню», ТОВ «Українська ягода», ТзОВ «Долина­Агро», ТОВ СГП «Ферро», ФГ «Блуберрі Фарм Канів», ТОВ «Екофарм Борзна». У цих підприємствах зосереджено близько 70% усіх насаджень чорниці високорослої в Україні (понад 700 га). 4 компанії в Україні мають площу насаджень чорниці більш як 50 га, понад 20 підприємств вирощують чорницю на площі, що перевищує 10 га.

Чорниця високоросла, від моменту появи першої продукції на ринку й до сьогодні, залишається однією із найдорожчих ягід масового споживання в Україні. Обсяг ринку чорниці високорослої в Україні оцінюється у 230–250 млн грн.

Авторами статті проведено розширене дослідження щодо чорниці високорослої (лохини), яке включає біологічну й агрономічну характеристику культури, опис сортів з урахуванням досвіду їх вирощування в Україні, аналіз ситуації на світовому та вітчизняному ринках, рекомендації та розрахунки щодо закладання, догляду за насадженнями, післязбиральної доробки й маркетингу (детальна інформація на сайті http://fruitproject.com.ua).

Выращивание голубикиПІДГОТОВКА ҐРУНТУ ТА ЗАКЛАДАННЯ ПЛАНТАЦІЇ ЧОРНИЦІ

  1. Вибір ділянки

Для вирощування чорниці високорослої (Vaccinium corymbosum) найкраще вибрати ділянку рівну або з незначним схилом. На схилі південної чи південно­західної експозиції рослини розвиватимуться трохи раніше, тож у цьому випадку вищі ризики пошкодження цвіту ранньовесняними заморозками. Бажано уникати закритих виїмок чи понижень рельєфу, де накопичується холодне повітря. На таких ділянках також вищий ризик ушкодження цвіту заморозками.

Ділянки з відносно неглибоким заляганням ґрунтових вод (менше ніж 0,6 м), а також поля, що погано дренуються (якщо після дощу спостерігається затримка води більше ніж на 3 доби, або навесні, після танення снігу, – більш, ніж на тиждень) непридатні для вирощування чорниці високорослої. Бажано, щоб реакція ґрунтового розчину (рН) була в межах 4,5–5,5. При більш високому показнику рН для рослин ускладнюється доступ до елементів живлення (залізо, марганець та ін.) та виникають проблеми з функціонуванням мікоризи (симбіотична грибниця кореневої системи, що допомагає рослині ефективно використовувати воду й елементи живлення).

Найкраще підійде ділянка із ґрунтом легкого чи середнього механічного складу (супіщаний, легко­ чи середньосуглинковий) і високим вмістом органічної речовини. На вибраній ділянці проводять низку обстежень: перевіряють структуру ґрунтового профілю до глибини 0,6–0,8 м (наявність переущільненого підорного шару та водопроникність глибоких шарів ґрунту), відбирають зразок ґрунту з профілю 0–25 см для проведення базового агрохімічного аналізу (рН, гідролітична кислотність, вміст гумусу, вміст NPK, кальцію та магнію) й аналізу гранулометричного складу. Проводять обстеження поля на наявність ґрунтових шкідників, оцінюють стан забур’яненості поля, кількість та тип бур’янів (однорічні, багаторічні, злакові).

Також обов’язково проводять хімічний аналіз води із джерела, яке планується використовувати для поливу. Основні показники: мінералізація, рН, жорсткість та аніонно­катіонний склад (калій, натрій, кальцій, магній + сульфати, карбонати та бікарбонати, хлориди та нітрати).

  1. Підготовка поля

Підготовка поля залежить від його стану, забур’яненості, результатів досліджень і культури попередника. Основні складники належної підготовки:

Коригування рН

Якщо за результатами агрохімічного аналізу ґрунту показник рН знаходиться за межами оптимальних значень – необхідно його відкоригувати. У випадку, якщо рН вищий від 5,5 – проводять закислення ґрунту шляхом внесення гранульованої чи дрібно меленої сірки. Сірку вносять у нормі, що залежить від механічного складу ґрунту (від 200 кг/га на супіщаних ґрунтах до 800 кг і більше на важких суглинках). В ґрунті сірка окислюється бактеріями з утворенням аніону SO4­ (для цього процесу необхідне тепло та волога). За один сезон можливо понизити рН на одну одиницю (рН – логарифмічний показник, одна одиниця шкали відповідає десятикратній різниці концентрації іонів водню.)

Знищення бур’янів

При високій забур’яненості однорічними бур’янами впродовж сезону підготовки ґрунту зазвичай виконують глибоку оранку із передплужником (глибока заробка насіння перешкоджає його проростанню) та тримають поле під чорним паром. Якщо наявна забур’яненість багаторічними бур’янами – використовують системний гербіцид суцільної дії на основі солей гліфосату (Раундап чи аналоги). Найбільш ефективно внести такий гербіцид у період активного росту бур’янів (наприклад навесні). Препарат вносять у максимальній рекомендованій нормі (для Раундапу – 6,0 л/га). В розчин препарату додають 5–10 кг/га аміачної селітри. Кількість робочого розчину при внесенні стандартним польовим оприскувачем має становити 300 л/га. За наявності хвоща польового бажано додати до робочого розчину гербіцид з діючою речовиною дикамба + 2,4­Д (наприклад, Діален Супер в нормі 1,0 л/га) та прилипач. Після обробки гербіцидом на полі не проводять механічні обробітки ґрунту щонайменше 3 тижні.

Знищення ґрунтових шкідників

У разі виявлення ґрунтових шкідників (особливо личинки травневого хруща) в рік підготовки ґрунту вносять гранульований ґрунтовий інсектицид, наприклад Форс в нормі 12 кг/га (має фумігаційну дію і знищує шкідників впродовж 2­х тижнів, тому цей препарат вносять наприкінці травня в час максимальної активності шкідника) чи Регент в нормі 10 кг/га (має більш тривалу дію – до 3­х місяців і може вноситись впродовж сезону максимум до вересня).

Ґрунтовий інсектицид вносять якомога рівномірніше (наприклад, розкидачем мінеральних добрив, попередньо розмішавши препарат з 150–200 кг/га баласту) чи зерно­трав’яною сівалкою. Після внесення проводять глибоку культивацію для перемішування препарату з ґрунтом та, в разі використання інсектициду Форс, – коткування.

Покращення дренованості ґрунту

При виявленні переущільненого підорного шару ґрунту бажано провести глибокий (на 0,50–0,80 м) безвідвальний обробіток ґрунту ґрунтопоглиблювачем (наприклад ГР-­1,8) або чизелем упоперек напрямку майбутніх рядків.

Вирощування чорниці

Вирощування лохини

  1. Розбивка поля, підготовка субстрату, система зрошення 

Оптимальний напрямок рядків – з півночі на південь. Якщо планується закладати на схилі, найкраще розміщувати рядки впоперек схилу. Поле розбивають на квартали. Не бажано, щоб довжина ряду перевищувала 120–150 м. Відстань між рядами у промисловому насадженні – 3,0–3,5 м, особливо якщо надалі планується збір комбайном. Рекомендована відстань між рослинами в ряду – 1,0 м (можлива – від 0,8 м для слаборослих сортів до 1,2 м для найбільш сильнорослих). Для успішного вирощування чорниці високорослої необхідно сформувати гребені з суміші ґрунту та субстрату. Якщо ґрунт не придатний для вирощування чорниці (занадто важкий глинистий чи з рН вище 7,0) – гребені формують лише з субстрату.

Субстрат може складатись із кислого верхового торфу крупної фракції (рН 2,8–4,0), подрібненої кори, тирси (бажано старої), лісової підстилки/хвої в різних пропорціях. Мінімальна кількість субстрату має становити 1 м3 на 15 м пог. ряду (на ґрунтах середнього механічного складу з підвищеним рівнем рН – 1 м3 на 10 м пог. ряду). Субстрат рівномірно вносять за довжиною відмічених рядів (наприклад, використовуючи пристосований кормороздавач або машину для внесення сипкого субстрату МСТ­-1 з розкидачем РОУ-­6). Якщо не проводилось коригування рН, але в цьому є необхідність – вносять колоїдну сірку в нормі 10–40 г на м пог. ряду (можна використовувати фунгіцид Кумулюс чи Тіовіт Джет).

Після розкидання субстрату в напрямку майбутніх рядів роблять прохід фрезою, перемішуючи внесений субстрат з верхнім шаром ґрунту, та формують гребені висотою 0,30 м (з часом вони дещо осядуть) та шириною 0,50–0,60 м. Гребені бажано замульчувати плівкою (чорною чи сріблястою, товщиною 50–60 мкм, зі стабілізатором ультрафіолету) чи агротканиною (чорного, коричневого, зеленого кольору щільністю 100 г/м2 та шириною 1,20–1,40 м). Як альтернативу можна використати агротканину шириною 0,60–0,80 см, яка вкопується по обидва боки гребеня, а посередині, між рослинами, з’єднується пластиковим фіксатором. Такий формат дає змогу контролювати функціонування системи зрошення та за необхідності додавати субстрат у гребінь.

Формування гребенів та їх укривання агротканиною проводять одночасно з розміщенням на гребені трубки/стрічки краплинного зрошення. Для зрошення можна використовувати садову трубку діаметром 16 мм або стрічку товщиною 12 мм. Відстань між крапельницями – не більше ніж 0,30 м. Якщо ділянка має нахил або довжина рядів перевищує 100 м, бажано, щоб крапельниці були з компенсацією. Рекомендується розміщувати 2 трубки/стрічки на гребінь для кращого та швидшого зволоження субстрату. При формуванні гребенів трубку/стрічку краплинного зрошення необхідно розмістити якомога далі від центру для уникнення її пошкодження при прорізанні (пропалюванні) отворів та висаджуванні рослин.

Підготовку поля та формування гребенів краще завершити восени, щоб висадити рослини ранньої весни. Зазвичай весняна погода не дає змоги оперативно підготувати поле, тому при весняному формуванні гребенів висаджування рослин, як правило, можливе не раніше травня.

  1. Вибір садивного матеріалу, сортів, висаджування рослин 

Сучасний асортимент сортів чорниці високорослої дає змогу в умовах центральної України збирати урожай, починаючи з 15–20 червня і закінчуючи 15–30 вересня. З детальною характеристикою найбільш поширених сортів чорниці для комерційного виробництва ягоди можна ознайомитись на сайті одного з найбільших вітчизняних розсадників ягідних культур ТОВ «ФруТек» (http://fruitech.com.ua/sort).

Саджанець сорту Дюк для подальшого дорощування в розсаднику
Рис. 1. Саджанець сорту Дюк для подальшого дорощування в розсаднику
Саджанець сорту Дюк, контейнер ємністю 0,33 л, мінімальний розмір для висаджування в поле
Рис. 2. Саджанець сорту Дюк, контейнер ємністю 0,33 л, мінімальний розмір для висаджування в поле

Садивний матеріал чорниці високорослої вирощується виключно вегетативно (укоріненням зелених чи здерев’янілих живців або мікророзмноженням технологією in vitro). Це означає, що існує висока ймовірність поширення серед молодих рослин вірусних, бактеріальних і грибкових захворювань, якщо материнська рослина містила патоген. Технологія розмноження in vitro жодним чином не гарантує відсутність вірусів чи патогенів у вирощених саджанцях, якщо материнська рослина не пройшла відповідного тестування та, в разі необхідності, подальшого оздоровлення. Тому для закладання довговічного високопродуктивного насадження садивний матеріал бажано замовляти у сертифікованих розсадниках.

Можлива продуктивність різних типів саджанців (мінімум), Зазвичай саджанці поставляють із закритою кореневою системою в контейнерах чи ємностях різного розміру. Для висаджування відразу в поле придатні такі, що вирощені у контейнері ємністю від 0,33 л і мають 2–3 гілки висотою щонайменше 0,25 м.

До висаджування саджанці тримають на рівній ділянці з можливістю поливу дощуванням. Не можна допускати, щоб торф у горщиках пересох (тоді його дуже складно зволожити). На випадок різкого зниження температури необхідно підготувати подвійне агроволокно для тимчасового укриття рослин. За тиждень до висаджування гребені добре поливають.

Саджанець сорту Ліберті, контейнер р9 (ємністю 0,50 л)
Рис. 3. Саджанець сорту Ліберті, контейнер р9 (ємністю 0,50 л)
Саджанець сорту Блукроп, контейнер ємністю 1,5 л
Рис. 4. Саджанець сорту Блукроп, контейнер ємністю 1,5 л
Саджанець сорту Блуголд, контейнер ємністю 2,0 л
Рис. 5. Саджанець сорту Блуголд, контейнер ємністю 2,0 л
Саджанець сорту Дюк, контейнер ємністю 5,0 л
Рис. 6. Саджанець сорту Дюк, контейнер ємністю 5,0 л

При використанні суцільної агротканини в ній роблять отвори (ножем чи газовим пальником із металевим обмежувачем). Кожен отвір для висаджування розширюють штиковою лопатою і вносять 8–10 л кислого торфу. Рослину виймають із контейнера, зворотно­поступальним рухом руки розворушують кореневу систему з усіх боків грудки (для більш швидкого виходу коренів у субстрат гребеня), висаджують на 2–3 см нижче, ніж рослина росла в контейнері, та ущільнюють субстрат у зоні кореня.

Після висаджування підтягують трубки/стрічки краплинного зрошення ближче до рослини. Саджанці поливають. Далі проводять санітарну обрізку (видалення пошкоджених при посадці пагонів). Щоб запобігти росту бур’янів у отворі біля рослини, бажано після висаджування внести по 5–6 л тирси чи подрібненої кори.

Після висаджування з рослин обов’язково видаляють квіти чи вже сформовані плоди.

ДОГЛЯД ЗА РОСЛИНАМИ В ПЕРШИЙ РІК ВЕГЕТАЦІЇ

Впродовж тижня після висаджування плантацію обробляють мідьвмісним фунгіцидом (наприклад Купроксатом – 4,0 кг/га чи Косайдом – 2,0 кг/га) для профілактики захворювань.

Поливи проводять регулярно (спочатку рідше, потім – частіше). Точка поливу за показниками тензіометра (чи Watermark) – не більше ніж 24 cBar.

Підживлення розпочинають при відростанні молодих коренів на 10–15 мм (приблизно через 2–3 тижні після висаджування). Для підживлення використовують переважно амонійні форми азоту (наприклад, сульфат амонію), пізніше в сезоні – амідні (карбамід). Нітратні форми азотних добрив не повинні перевищувати 25%. Бажано використовувати фізіологічно кислі форми інших елементів живлення – калію (сульфат), фосфору (ортофосфорна кислота чи пекасид), магнію (сульфат). Для активного вегетативного росту підтримують концентрацію добрив, щоб ЕС (показник електропровідності) поливної води становив 1,2.

Показник рН поливної води утримують на рівні 5,0–5,5. Якщо поливна вода має вищий рН та високий вміст бікарбонатів кальцію та магнію – її підкислюють ортофосфорною чи сірчаною кислотою. Кількість кислоти на м3 води розраховують за результатами аналізу аніонно­катіонного складу або проводять титрування. До середини липня кожних 2–3 тижні бажано проводити листове підживлення азотом (карбамід 0,6–0,8%). За необхідності також можна вносити комплексні добрива з мікроелементами для листового підживлення з підвищеним вмістом заліза (Валагро EDTA Fe, DP11, Рексолін D12 та ін.). Починаючи з середини червня, підживлення азотними добривами скорочують, а з другої половини липня – припиняють вносити азот для визрівання деревини і забезпечення доброї зимостійкості рослин.

У перший рік вегетації рослини кілька разів за сезон бажано обробити профілактичними препаратами з діючою речовиною каптан (Мерпан, Стірокап, Акіра). На початку та наприкінці сезону (після опадання листя) використовують мідьвмісні фунгіциди.

В разі появи шкідників (листокрутка, попелиця та інші) та за відсутності урожаю можна використовувати будь­який комплексний інсектицид (наприклад, Пірінекс Супер чи Нурел­ Д).

О. Босий, ТОВ «ФруТек»; О. Ярещенко, Інститут садівництва НААНУ; О. Поперечна, ТОВ «Фруктовий Проект»

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2017