Актуальні тренди ринку ЗЗР

680
Обприскування посівів

На ринку ЗЗР відбуваються серйозні зміни. Фірми-виробники консолідуються, допуск в обіг нових діючих речовин стає дедалі складнішим, а багато препаратів уже не діють так, як раніше. Чого очікувати в майбутньому?

Світовий ринок засобів захисту рослин переживає серйозні зміни. Особливо штормить ринок європейський. Дедалі суворіші правила обмежують допуск до використання нових діючих речовин, а в урядових колах обговорюється введення спеціального податку. На цьому тлі дієвість багатьох препаратів погіршується – цілі групи діючих речовин стикаються із проблемою стійкості, а рекомендації щодо запобігання розвитку резистентності часто просто ігноруються. Всесвітньо відомі концерни переживають епоху злиттів і поглинань, і це часто негативно позначається на кількості проведених ними досліджень, а також на ціні ЗЗР для споживачів. Пропонуємо поглянути на актуальні мегатренди ринку засобів захисту рослин із трьох позицій і зупинитися на деяких із них.

Агрохімія, промисловість і торгівля. Промисловість частково скорочує обсяги фінансування дослідницьких робіт і розробок нових діючих речовин, зосереджуючись на виробництві масового продукту. Відбувається консолідація концернів і дистрибуторів. Виробництво в Китаї та Індії призводить до надвиробництва. Ринками майбутнього називають країни Азії й Африки. Становище нестабільне.

Сільгоспвиробник. Міняються формуляції: від порошків (ВРП) і гранул (ВРГ) до масляних дисперсій (МД), капсульних суспензій (СК) або мікроемульсій (МЕ). Ко-формуляції відкривають нові обрії. Для захисту рослин від патогенів і шкідників використовують нанотехнології. Дедалі більшим попитом користуються біопрепарати. Впровадження досягнень точного землеробства та діджиталізації дає змогу скоротити витрати ЗЗР на 15%; особлива роль тут відводиться сенсорним технологіям.

Регулюючі органи. Допуск до використання отримують все менше діючих речовин, одна із причин – висока вартість досьє, необхідного при оформленні допуску, і невідповідність «cut-off»-критеріям, серед яких, наприклад, вплив на ендокринну систему людини. Окремий приклад – гліфосат, доля якого дотепер вирішується і дискусії ще тривають.

МАСШТАБНА ТРАНСФОРМАЦІЯ

Пертурбаціями двох останніх років ринок ЗЗР зобов’язаний, звісно, не надто сприятливій ситуації на аграрних ринках. Щоб залишатися привабливими для своїх акціонерів, демонструючи зростання, незважаючи ні на що, прибутків, «хіміки» почали генерувати ідеї злиттів і поглинань. Цікава ситуація складалася навколо американської Monsanto, на частку якої припадало трохи більше ніж 4% світового ринку ЗЗР. Monsanto в 2015 році вирішила зробити пропозицію лідерові ринку з 10% часткою і резидентством у Швейцарії Syngenta. Пропозиція американської компанії на той час видалася Syngenta непривабливою, а от інтерес китайської державної корпорації Chemchina, що оцінювався у 43 млрд дол. США, незабаром привів обидві компанії в Єврокомісію для схвалення угоди. І вже наприкінці березня 2017 року ринок облетіла звістка, що таку згоду компанії отримали. У процесі підготовки своєї резолюції Єврокомісія звертала увагу на перетинання продуктів із портфоліо купованої Syngenta з купленою китайською державною корпорацією за рік до цього ізраїльською Adama Agricultural Solutions, тим не менш, злиття було схвалено. Тепер Syngenta і Adama під «дахом» Chemchina, за прогнозами, можуть претендувати на 13,3% світового ринку (рис. 1), сумарний оборот із ЗЗР тут оцінюють у 14,8 млрд євро.

Виробництво ЗЗР у світі в недалекому минулому і близькому майбутньому
Рис. 1. Виробництво ЗЗР у світі в недалекому минулому і близькому майбутньому

У березні 2017 року Єврокомісія схвалила ще одну угоду про злиття, тепер вона стосувалася Dow і DuPont. Однак у цьому разі було висунуто вимоги щодо продажу частини активів DuPont ще одній хімічній компанії – FMC Corporation. За умовами угоди, FMC купувала у DuРont лінійки гербіцидів для боротьби із широколистяними бур’янами в посівах зернових та інсектицидів для боротьби з шкідниками листя, а також науково-дослідний підрозділ «Засоби захисту рослин» (за винятком портфеля протруйників, нематицидів і розробок, що перебувають на фінальних стадіях). В арсеналі нової об’єднаної компанії мали залишитися препарати для боротьби із широколистяними й злаковими бур’янами в посівах кукурудзи та сої, «сильний портфель» гербіцидів для зернових, лінійка фунгіцидів DuPont та інсектицидів Dow. Беручи до уваги насінницький підрозділ DuPont Pioneer, нова компанія пообіцяла аграріям усього світу широкий вибір якісних продуктів за конкурентними цінами й доступ до ефективних рішень. Новину про успішне завершення злиття The Dow Chemical Company (Dow) і E. I. DuPont de Nemours & Company (DuPont) оприлюднили 1 вересня 2017 року. Прогнозується, що об’єднана компанія DowDuPont™ займе майже 8% світового ринку, її сумарний оборот із ЗЗР становитиме 17 млрд євро.

Але повернімося до Monsanto, яка несподівано з покупця перетворилась на об’єкт торгів. Інтерес до придбання компанії, яка в 1974 році першою оформила патент на препарат на основі гліфосату (Roundup), виявила Bayer. Переговори щодо вартості придбання трохи затяглися, але зрештою у вересні 2016 року було анонсовано ціну – 66 млрд дол. США й разом із цим оприлюднено угоду, яка потребувала, однак, масштабних погоджень не тільки в Єврокомісії, а й організаціях, що регулюють торгівлю в усьому світі: звісно, адже йшлося про прогнозовану частку ринку в 14%. В підсумку Bayer довелося продати лінійку своїх продуктів Liberty Link (насіння й ЗЗР). І от на початку червня цього року за згодою більшості антимонопольних компетентних органів в усьому світі, серед них Комісії ЄС і Міністерства юстиції США, компанія Bayer (оборот підрозділу Crop Science 10 млрд євро) оголосила, що досягла технічного завершення свого придбання компанії Monsanto (оборот 13 млрд євро).

Не залишилась осторонь перегонів купівлі-продажу конкуруючих компаній іще одна відома компанія – лідер світової хімічної промисловості BASF (оборот у сфері ЗЗР у 2015 році 5,8 млрд євро). Особливий інтерес для цієї корпорації становили окремі лінійки продукції (соя, бавовник, ріпак), що їх продавали Bayer і Monsanto.

Із завершенням злиття двох останніх компаній утворюється четвірка найсильніших корпорацій, що контролюватимуть 74% світового ринку ЗЗР.

ТОЧНІСТЬ ВНЕСЕННЯ

Але не тільки стратегіями укрупнення живуть хімічні компанії. Як показало опитування, більшість фахівців у Німеччині вважає, що в недалекому майбутньому сільгоспвиробництво буде немислимим без використання сенсорів, зокрема, при внесенні гербіцидів і фунгіцидів (рис. 2).

Рис. 2. Результати опитування німецьких фахівців «Яким ви бачите майбутнє захисту рослин через 10 років?»
Рис. 2. Результати опитування німецьких фахівців «Яким ви бачите майбутнє захисту рослин через 10 років?»

Ринок уже сьогодні пропонує рішення, що дають змогу скоротити витрати гербіциду на 20–50%. Таких показників досягли дослідники з Університету Вагенінген (Нідерланди) при проведенні випробувань системи сенсорних форсунок Amaspot компанії Amazone, розробленої разом із фірмою Rometron і виробником розпилювачів agrotop. Про систему, що встановлюється на обприскувачі німецького виробника, заговорили у 2015 році. Принцип її дії полягає в тому, що флуоресцентні датчики Greensence реагують на наявність хлорофілу, розпізнають бур’янисту рослину або сходи падалиці, й відтак робочий розчин із розпилювача подається саме на виявлену рослину й не розпорошується по всій поверхні поля.

Amaspot

AmaSpot
Система Amaspot від Amazone. Серед переваг системи – економія ЗЗР і зменшення навантаження на довкілля.
Система Amaspot від Amazone
Обробки можна проводити навіть уночі

Свій внесок у зниження навантаження на довкілля вирішила зробити Bayer, об’єднавши зусилля з відомим виробником технічних рішень Bosch. І вже в рамках ганноверської виставки Agritechnica-2017 було представлено «технологію розумного розпилення». Нова технологія відрізняється від попередників тим, що «попередні системи могли розрізняти лише наявність або відсутність рослин, не розділяючи їх на бур’яни й посіви». «Розумне розпилення» від Bosch і Bayer передбачає використання численних камер на штанзі обприскувача, які роблять велику кількість світлин бур’янистої рослинності. Далі система аналізує знімки, і в результаті ідентифікації виду бур’яну ухвалюється рішення щодо «оптимального методу впливу» на нього. Цікаво, що система може брати до уваги попередні обробки, аналізувати сумісність діючих речовин, розраховувати найбільш ефективну дозу розпилення робочого розчину. Безумовно, тут виникає й чимало питань. В остаточному підсумку ефективність цієї системи буде перевірена часом.

ЦІНА ЗАБОРОНИ

Говорячи про майбутнє галузі, не можна не торкнутися питання подальшої долі гліфосату. Хоча б тому, що у світі майже 400 млн га обробляють препаратами саме з цією діючою речовиною.

Гербіциди на основі молекули, відкритої в 1950 році швейцарським хіміком Генрі Мартіном, набули значного поширення у сфері сільського господарства на початку 70-х минулого сторіччя й тепер залишаються досить популярними. Згідно з оприлюдненими в середині серпня 2017 року дослідженнями, проведеними компанією Кleffmann, в 2015 році у світі було використано понад 850,57 тис. т гліфосату, 90% з них припадало на галузь сільського господарства. Приблизно 361 млн га було оброблено гербіцидами на основі гліфосату.

Нагадаємо, що запеклі дискусії навколо цієї діючої речовини спалахнули кілька років тому й були пов’язані з необхідністю її перереєстрації в Євросоюзі. Тоді ж громадськість занепокоїлась результатами окремих досліджень, які припускали, що гліфосат провокує розвиток онкологічних захворювань, впливає на ендокринну систему людини, шкодить екології. Наприкінці 2014 року з’явилися спростування цих гіпотез, однак минулої осені депутати Європарламенту підтримали пропозицію Комітету з питань довкілля й охорони здоров’я про повну заборону гербіцидів на основі гліфосату вже із грудня 2022 р.

Агентство Кleffmann вирішило проаналізувати можливі економічні наслідки заборони цієї діючої речовини для німецьких фермерів. Відмова від гербіциду суцільної дії потребуватиме більш інтенсивної ґрунтообробки, внаслідок чого збільшиться кількість проїздів по полю, зростуть витрати на ПММ, загостриться проблема ґрунтової ерозії, частіше спостерігатимуться випадки резистентності бур’янів, знизиться врожайність культур. Так, наприклад, при обробці пшениці витрати на дизельне паливо зростуть на 20%, на гербіциди – на 10%. Дохідність сільгоспвиробництва в рамках одного господарства може відчутно скоротитися, за окремими сценаріями та культурами фермери недоотримають з гектара до 523 євро. Витрати дизпалива з розрахунку на гектар становитимуть 10–23 л/га, що виллється в наслідки для навколишнього середовища – емісія вуглекислого газу з одного гектара становитиме 28–61 кг.

Хоча на частку Європи припадає лише 4% використовуваного у світі гліфосату, не прислухатися до діалогів і дискусій, що їх ведуть фахівці ринку саме в країнах ЄС, неможливо. Навіть запровадження примарного податку на використання ЗЗР у ФРН здатне призвести до істотних коливань на ринку продовольства, не кажучи вже про заборону окремих груп препаратів. Загрожують обмеження на використання фунгіцидів групи азолів. Якщо раптом їх запровадять – хімічних способів боротьби з ламкістю стебла, фузаріозом колосу, септоріозом, жовтою та бурою іржею на пшениці або сітчастою плямистістю ячменю просто не залишиться. Це можна сказати і про фомоз на ріпаку, й церкоспороз на цукровому буряку.

Ось, наприклад, епоксиконазол. Відповідно до одного з досліджень д-ра Стеффена Нолеппа з Гумбольдтського форуму з питань продовольства й сільського господарства HFFA (Humboldt Forum for Food and Agriculture), заборона торкнеться обробок фунгіцидами посівів пшениці в 45 зі 100 випадків, в 28 – на ячмені. Порівняно з необробленим контролем, застосування препаратів на основі епоксиконазолу сприяє збільшенню врожайності пшениці на 18, а ячменю – на 20%. Без цієї діючої речовини виторг сільгоспвиробників скоротиться майже на 50 млн євро. Або інший приклад – неонікотиноїди. Без них рентабельність обробки ріпаку, за даними ученого з HFFA, суттєво знизиться. У рамках ЄС заборона протруйників цієї групи на ріпаку призведе до величезного зростання додаткових витрат – до 880 млн євро. Обороти з культури скоротяться на 350 млн євро, на боротьбу з ріпаковою блошкою потрібно буде 120 млн євро, а проти капустяної мухи обприскування взагалі не дасть результату, втрати якості олійного насіння Стеффен Нолепп оцінює в 50 млн євро, збитки селекціонерів і насінників – у 360 млн євро.

Що залишається в арсеналі? Дорогі рішення, розширені сівозміни, більш інтенсивний обробіток ґрунту і, де це можливо, використання сортів, стійких до тих чи інших хвороб і патогенів. Не виключено, що зміни на ринку в підсумку призведуть до того, що в сівозмінах культури інтенсивного землеробства почнуть заміняти культурами, менш витратними в плані ЗЗР, наприклад кукурудзою, а в окремих регіонах при такому розкладі займатися землеробством, можливо, стане й зовсім невигідно.

Карл Бокхольт, dlz agrarmagazin, ФРН, Олена Герасименко, НСХ

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2018