Вирощування с/г культур в умовах посухи

174
Посуха
У селищі Наддніпрянському, що на Херсонщині відбувся День поля на тему «Інноваційні технології вирощування зернових і технічних культур в умовах змін клімату».

Захід, організований Національною академією аграрних наук України та Інститутом зрошуваного землеробства НААНУ, зібрав для обговорення проблеми виробничників, учених, керівників сільгосппідприємств і фермер­ських господарств, представників департаментів агропромислового розвитку Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоград­ської, Миколаївської, Одеської і Херсонської областей, вчених.

Своїми поглядами на ситуацію, яку вже створило глобальне потепління, досвідом і рекомендаціями поділилися учасники Дня поля від Херсонщини.   

Віктор Найдьонов, директор ДП ДГ «Аска­нійське» Каховського району, кандидат с/г наук:

— Нинішній рік справді видався складним. Тим не менш, ми в середньому по господарству отримали 43 ц/га  ранніх зернових. Хоча для нас це невисокий показник. Цьогорічна жорстка посуха ще раз нагадала, що ми господарюємо в самому епіцентрі зони ризикованого землеробства. Звідси такі перепади врожайності: якщо кожен гектар на зрошенні дав по 58 ц зерна, то на богарі лише 23.  А враховуючи, що у нас із 7,5 тис. га сільгоспугідь зрошуються лише 3,5 тис., то і урожаю пізніх культур, зокрема кукурудзи і соняшнику, через жорстку посуху отримаємо відчутно менше, ніж очікували. А от на зрошенні названі культури знаходяться у гарному стані і обіцяють сповна віддячити за вкладені у їх вирощування чималі кошти.

З огляду на те, що у нашому регіоні посухи трапляються все частіше ми останнім часом починаємо переглядати структуру посівних площ, вносимо необхідні корективи. Так, з поправкою на зміну клімату, а також фінансові можливості господарства, вирішили зменшити площі посівів під такими культурами, як гірчиця і льон, а основний упор зробимо саме на зернові, передувсім — озимі, адже головний хліб півдня — озимий.

В’ячеслав Бєлов, директор ДП ДГ «Піонер» Інституту зрошу­ваного землеробства НААНУ:

— Ми господарюємо у північному Нововоронцовському районі. Зрошення у нас немає взагалі. Тому доводиться, виходячи з цього фактора, пристосовуватися до нових погодних умов. Розраховуємо лише на ті опади, які Бог дає. Тому вихід маємо один: спиратися лише на ті технології обробітку грунту, які дозволяють збе­регти найбільшу кількість вологи як при під­готовці грунту до сівби, так і у ході догляду за посівами. Наприклад, під час культивації використовуємо котки, які не розпушують, а ущільнюють грунт. Дискуємо поля на невелику глибину, залишаючи на поверхні максимум мульчі, щоб зберегти вологу. Після збирання врожаю у загінки зразу ж пускаємо грунтообробну техніку, щоб до мінімуму скоротити випаровування. Коли ж дощів мало, то від культивації відмовляємося взагалі і працюємо гер­біцидами. Вводимо у сівозміни культури, які раніше ніколи не вирощували —  нут, маш, сорго.

І, звичайно, найголовніше: збереження сівозмін у процентному відношенні до парових площ. Моє тверде переконання: на незрошуваних землях Херсонщини у сівозміні обов’язково мають бути пари. За нашим досвідом, за рекомендаціями учених Національної академії аграрних наук, Інституту зрошуваного землеробства парові площі у сівозміні мусять займати не менше 20%.

Чи вдалий нинішній рік? Важко сказати. Пізні культури ще не збирали. А от що стосується ранніх зернових, то гріх скаржитися. Пшениці і ячменю одержали за 40 ц/га, хоча на початку літа спостерігалась повітряна посуха, далася взнаки нестача опадів минулої осені, рослини в зиму входили ослабленими, але тим не менш для таких умов врожай вважаю непоганий.

Микола Малярчук, головний науковий співробітник відділу Інституту зрошуваного землеробства, доктор с/г наук:

— За моїми прогнозами, середня врожайність соняшнику на півдні України становитиме у середньому 8-12 ц/га. Чому? Було надто мало вологи. У нас її накопичення відбувається в осінньо-зимовий період, а якщо точніше, то з 15 вересня по 15 березня. Сумарно її, в залежності від року, накопичується від 300 до 350 мм, решта вологи (440-450 мм) випадає протягом весни і літа. У березні запаси вологи становили 1,5 тис. кубометрів води на гектар, а соняшнику її потрібно не менше двох тисяч. Якби випало 50 мм дощу в період вегетації, тоді проб­лем не виникло б. У нас із зими було лише 1100 кубометрів води на гектар, а з весни — самі бачили… Соняшник же реалізує свої потенційні можливості на чорноземах звичайних і південних, де запаси вологи більші і сума атмосферних опадів перевищує 550 мм. А в тому ж Каланчацькому районі цей середній багаторічний показник становить 380-400 мм. Тому у північних районах врожайність соняшнику буде дещо вищою, ніж у південних — Чаплинському, Каланчацькому, Новотроїцькому, Генічеському, половині Нижньосірогозького і Білозерського районів.

Проте повинен наголосити, що врожайність багато в чому залежить від гібридів соняшнику і технології його вирощування. Хто сіяв культуру на чистих від бур’янів (щириці, пасльону, осоту) полях, той буде на коні. Хочу ще раз застерегти наших господарників: не можна у посушливих районах насичувати соняшником сівозміни більше 18—20% угідь. А у нас і до 30 буває! Тому я з усією відповідальністю кажу: системи землеробства (і на богарі, і на зрошуваних землях) в різних кліматичних підзонах Херсонщини мають стихійний характер і спрямовані на окупність технологій і заробіток грошей. Багато товаровиробників просто ігно­рують існуючі закони агрономії. У підсумку ми повернулися до тих сівозмін, які існували 100-150 років тому — трипільної системи землеробства. А це повернення вже у недалекому майбутньому може дуже дорого коштувати.

Анатолій Коваленко, завідуючий лабораторією неполивного землеробства:

— Зі спостережень за останні 45 років видно, що середньорічна температура повітря підвищилася у межах 1,9 градуса. Однак липень і серпень потеплішали на 3,4—1,6 градуса. Це досить відчутні зміни! Квітень і вересень стали теплішими на 1,5—1,6 градуса. Для ранніх ярих культур через зміни клімату строки сівби стали більш ранніми. Швидке наростання весняних температур призводить до значного скорочення і оптимальних строків сівби. Що стосується озимих культур, то тут більше позитивного: продовжуються оптимальні строки сівби і період осінньої вегетації, що забезпечує рослинам нормальний розвиток — створення нормальних кореневої системи і біомаси. Відтак, рослини краще перезимовують.

Повинен сказати, що загальна кількість опадів практично не змінилася. Температурні коливання такі ж, як і були. Але підвищення температури призвело до зростання випаровування вологи у ґрунті, а отже, умови розвитку рослин стали посушливішими для пізніх культур. Саме тому ми в останні роки приділяємо більше уваги таким посухостійким культурам, як просо і сорго. Урожайність сорго торік, наприклад, залежно від сорту і гібриду, коливалася від 3,5 до 6 тонн зерна з гектара, а проса на рівні 2,5-3 тонн. Правда, в цьому році урожайність буде нижчою через набагато меншу кількість опадів, особливо за осінньо-зимовий період. Уже на початок серпня і під посівами сорго, і під посівами соняшнику вологи практично не стало. Врожай ранньостиглих гібридів сорго має бути нормальним, а середньостиглі в цьому році дуже постраждали.

Тут вихід єдиний: господарювати, виходячи з нинішніх природно-кліматичних умов. Що стосується в даному разі пізніх культур, то тут слід взяти курс на посухостійкі культури і гібриди. Особливу увагу слід звертати на зміну строків сівби, на розміщення культур у сівозміні, обробіток грунту і густоту рослин.

newday.kherson.ua