Просапні культиватори та міжрядний обробіток

12
Просапні культиватори

ВИМОГИ ДО МІЖРЯДНОГО ОБРОБІТКУ ТА ЙОГО МОЖЛИВОСТІ

Міжрядний обробіток просапних культур виконують для боротьби з бур’янами та розпушування грунту. За допомогою міжрядного обробітку створюють мульчувальний шар на поверхні ґрунту, що запобігає утворенню ґрунтових тріщин, через які інтенсивно випаровується волога. Механічний обробіток міжрядь сприяє підвищенню водопроникності та поліпшує повітряний режим ґрунту.

Операції міжрядного обробітку дають змогу підтримувати верхній шар ґрунту у дрібногрудочковому стані. Це сприяє створенню в ньому найкращого водно-повітряного режиму і активізації мікробіологічних процесів.

Існує два різновиди просапних культиваторів. Одні з них передбачають лише різноманітний механічний обробіток міжрядь, а інші, крім ґрунтообробних робочих органів, обладнані ще й туковисівними апаратами та системою подачі гранул під лапу і дозволяють обробляти міжряддя та вносити гранульовані мінеральні добрива.

При міжрядному обробітку ґрунту без підживлення мінеральними добривами робочі органи культиваторів повинні повністю підрізати бур’яни в міжряддях, не виносити вологий шар ґрунту на поверхню поля, не пошкоджувати рослини понад 1-2%, не відхилятися від заданої глибини (для неглибокого обробітку це становить 1 см, а для глибокого – 2 см). Підгортаючи рослини, робочі органи повинні утворювати рівний гребінь заданої висоти, вкриваючи дно і стінки борозни розпушеним ґрунтом.

При міжрядному обробітку з одночасним підживленням рослин культиватори, крім вищевказаних вимог, повинні забезпечувати наступне. Відхилення дози внесення добрив від заданої не повинно перевищувати 15%, а нерівномірність висіву добрив між туковисівними апаратами повинна бути менше 5%. Допускається відхилення глибини загортання добрив від заданої до 3%, а пошкодження рослин при цьому не повинно перевищувати більше як 5%.

Періодичність проведення міжрядних обробітків та їх кількість залежать від cтруктури і стану поверхневого шару ґрунту, ступеня і типу засміченості посівів, біологічних особливостей просапних культур, тривалості вегетаційного періоду. В умовах щільних ґрунтів, при сильній забур’яненості посівів і тривалому вегетаційному періоді кількість обробітків збільшується. Кожний наступний міжрядний обробіток проводять приблизно через 15-20 днів після попереднього. Ефективність обробітку підвищується, якщо його виконують невдовзі після дощу.

Міжрядний обробітокГлибина обробітку міжрядь просапних культур залежить від строків його проведення, фази розвитку рослин та вологості ґрунту. У посушливих зонах перший міжрядний обробіток виконують на глибину 10-12 см, другий – на 8-10 см, а третій (якщо це необхідно) – на 6-8 см. У місцях достатнього зволоження ця послідовність необов’язкова, тому що ймовірність висушування ґрунту невисока.

Інтенсивна технологія вирощування просапних культур дозволяє значно зменшити кількість операцій догляду за посівами, але не виключає їх застосування у разі потреби. Якщо на посівах з’являються бур’яни, їх знищують, поєднуючи хімічні й механічні способи.

Залежно від завдань обробітку, грунтово-кліматичних умов, способу посіву та періоду вегетації на просапних культиваторах застосовують різні робочі органи.

РОБОЧІ ОРГАНИ ПРОСАПНИХ КУЛЬТИВАТОРІВ

До робочих органів просапних культиваторів відносять різноманітні лапи, підгортальні та борознонарізувальні корпуси, підживлювальні ножі, голчасті диски, зуби борін, роторів, ножі дисків тощо.

Залежно від призначення лапи поділяють на прополювальні, розпушувальні і підгортальні. До прополювальних лап належать однобічні (лапи-бритви), стрілчасті плоскорізальні лапи і стрілчасті універсальні, до розпушувальних – долотоподібні або наральникові, а до підгортальних – підгортальні лапи та підгортальні корпуси.

Однобічні плоскорізальні лапи призначені для підрізування бур’янів і розпушування ґрунту на глибину до 6 см. Лапа складається із стояка, горизонтальної частини з лезом та щоки. Щока запобігає присипанню ґрунтом рослин. Бувають праві і ліві лапи. Перші встановлюють із правого боку рядка, а другі – з лівого. Лезо лап заточують зверху під кутом 8-10°. Товщина леза повинна бути не більше 0,5 мм. При переміщенні лапи в ґрунті її лезо перерізує коріння бур’янів, підрізує шар ґрунту, який переміщується по робочій поверхні лапи, подрібнюється і частково перемішується. Ширина захвату лап може становити 85, 120, 150, 165 і 250 мм.

Стрілчасті плоскорізальні лапи застосовують для обробітку ґрунту на невелику глибину (до 6 см) і незначного його розпушення. Використовують лапи з шириною захвату 145, 150 і 260 мм.

Стрілчасті універсальні лапи підрізують бур’яни та інтенсивно розпушують ґрунт на глибину до 12 см, їх застосовують для обробітку ґрунту в міжряддях.

Розпушувальні долотоподібні лапи застосовують для розпушування міжрядь зв’язних і щільних ґрунтів на глибину до 16 см. Нижня частина лапи загнута вперед і має загострений носок у вигляді долота шириною 20 мм. Така лапа досить добре заглиблюється у ґрунт і при переміщенні деформує й розпушує ґрунт на всю глибину без винесення вологого шару на поверхню поля.

Підгортальні лапи призначені для підгортання рослин, підрізування бур’янів у міжряддях та присипання бур’янів у захисних зонах рядка. Лапа складається із стояка, двобічної полиці з розсувними крилами і носка-наральника, загостреного з обох боків. При роботі носок-наральник підрізує ґрунт і переміщує його на ліву та праву робочі поверхні полиці, які спрямовують його в зону рядка, утворюючи гребінь. Висота гребеня ґрунту регулюється переміщенням крил за висотою.

Підгортальний корпус з решітчастою полицею має в нижній передній частині замість наральника стрілчасту лапу, а в крилах полиць – вирізи. Стрілчаста лапа корпуса підрізує ґрунт у міжрядді і подає його на полиці. Частина ґрунту розсипається через проміжки між лапою і передньою частиною полиць та падає на дно борозни. Пальці крил полиць розпушують боки гребеня і стінки борозни. Дно борозни стає розпушеним. Для нарізування невеликих гребенів використовують однобічні підгортальні корпуси (глибина обробітку – до 16 см, висота гребеня – до 25 см).

Борознонарізувальний корпус призначений для нарізування поливних борозен на глибину до 20 см з одночасним внесенням мінеральних добрив. Корпус має наральник, двосторонню полицю, крила, лійку для добрив і стояк.

Підживлювальний ніж використовують для розпушування міжрядь та загортання в ґрунт добрив на глибину до 16 см. Він має вигляд розпушувальної долотоподібної лапи, до якої позаду прикріплена лійка для подачі добрив на дно борозни.

Пружинні зуби застосовують для розпушування ґрунту у захисних зонах і міжряддях. Рамку з пружинними зубами прикріплюють шарнірно до тримача просапного культиватора. Ротаційні голчасті диски використовують для руйнування ґрунтової кірки і знищення бур’янів. Вони мають загнуті в один бік загострені зуби. Діаметр дисків – 350, 450 і 520 мм. Під час руху дисків у міжряддях і захисних зонах зуби заглиблюються в ґрунт на глибину до 9 см, розпушують його, знищують бур’яни.

Лапи-полички застосовують для підрізування бур’янів, розпушування ґрунту і присипання бур’янів ґрунтом у захисній зоні рядка. Лапа складається із стояка та криволінійної полиці лівого або правого обертання. Лапи-полички встановлюють із лівого та правого боку рядка на відстані 25-27 см від його осі. Глибина обробітку – до 8 см.

Прополювальні борінки – це пружинні зуби, що закріплені на рамці. Вони призначені для розпушування ґрунту в міжряддях та захисних зонах. Встановлюють борінки на просапних культиваторах, шарнірно прикріплюючи їх до кронштейна тримача секції культиватора з метою кращого копіювання рельєфу ґрунту.

Широкозахватна плоскорізальна лапа підрізує бур’яни і розпушує ґрунт у міжряддях. Кут кришіння лапи – 10°. Лапи бувають шириною 250 і 360 мм. На кінці лапи кріпиться прополювальний диск з ножами. Під час роботи диск обертається, ножі підрізують бур’яни і розпушують ґрунт. Глибина обробітку – 60-80 мм.

На більшості культиваторів для міжрядного обробітку робочі органи встановлені за допомогою паралелограмної підвіски. Особливість конструкції паралелограмної підвіски секції робочих органів полягає в тому, що при зменшенні або збільшенні глибини ходу лап кут входження їх залишається незмінним. При цьому гряділь переміщується паралельно своєму початковому положенню. В передній частині гряділя встановлене опорне колесо, яке при русі копіює нерівності рельєфу поля.

Просапний культиваторЗАСТОСУВАННЯ НА ОСНОВНИХ КУЛЬТУРАХ

КУКУРУДЗА НА ЗЕРНО ТА СИЛОС

За механізованої технології вирощування кукурудзи необхідно провести два міжрядних обробітки: перший – стрілчастими лапами з прополювальними борінками на глибину 6-8 см, а другий – з прополювальними лапами для знищення бур’янів на глибину 4-6 см. При ущільненні, запливанні та розтріскуванні ґрунту ефективним є проведення лише одного міжрядного обробітку універсальними стрілчастими або долотоподібними лапами на глибину 4-6 см.

До появи сходів обробіток кукурудзи можна проводити тільки на посівах з глибиною висіву насіння глибше 5 см. Після появи сходів обробіток проводять, коли кукурудза знаходиться у стадії трьох листків, дводольні бур’яни досягають стадії «малої розетки», а однодольні – фази одного-двох справжніх листків. Другу культивацію міжрядь проводять, коли кукурудза вже вступила у фазу шести-восьми листків. Робоча швидкість техніки під час проведення операцій повинна становити 6-8 км/год. Ефективність боротьби з бур’янами підвищується, якщо перед посівом ґрунт обробляють сітчастими шлейфами або комбінованими агрегатами.

При механічному обробітку необхідно дотримуватися певних правил:

  • Проводити обробіток у другій половині дня, коли тургосценсія рослин кукурудзи знижена і їх чутливість до пошкоджень є нижчою;
  • Для зменшення небезпеки пошкодження близько розташованої кореневої системи молодих рослин кукурудзи розпушування ґрунту слід проводити на невелику глибину. З цієї ж причини необхідно обов’язково залишати необробленими захисні смуги по обидва боки рядка. При низькій засміченості механічний обробіток поля може бути досить ефективним. При більш сильній засміченості, особливо в несприятливих для розвитку кукурудзи умовах, потрібно провести додаткове стрічкове внесення гербіцидів.
ЦУКРОВІ БУРЯКИ

За сприятливих погодних умов міжряддя цукрових буряків обробляють кілька разів, поки дозволяє висота рослин основної культури. Залежно від способів сівби міжрядний обробіток здійснюють у двох взаємо перпендикулярних напрямках або вздовж рядків. У першому випадку – в поперечному, а потім – у поздовжньому напрямку, дотримуючись рекомендованої для даної зони і культури глибини розпушування. У такій послідовності проводять і наступні обробітки.

На посівах цукрових буряків після появи їх сходів, коли чітко видно рядки, виконують перший міжрядний обробіток культиваторами, які обладнані прополювальними та однобічними плоскорізальними лапами шириною 15 см. Застосування таких робочих органів дозволить знищити бур’яни у міжряддях та виконати розпушення. Однобічні плоскорізальні лапи і захисні диски встановлюють на глибину 3-3,5 см, а ротаційні батареї в міжряддях – на 4-5 см. Таким чином знищуються бур’яни і розпушується ґрунт.

Після формування густоти у посівах цукрових буряків доцільно провести розпушування ґрунту в міжряддях, поєднуючи цей захід з підживленням. Для цього культиватор обладнують долотами та плоскорізальними лапами. Ґрунт розпушують на глибину 6-8 см. За умов нестійкого зволоження достатньо трьох міжрядних культивацій, які потрібно провести до змикання листків у міжряддях.

В умовах гострої нестачі вологи в ґрунті виникає необхідність істотно зменшити густоту насаджень культурних рослин при одночасному знищенні бур’янів у міжряддях. У таких випадках виконують механізоване проріджування і одночасне розпушування впоперек рядків. При цьому на необроблених ділянках рядків, через однакові проміжки, залишається по декілька рослин – утворюються так звані букети, а такий спосіб механізованого проріджування цукрових буряків називають букетуванням. В кінці вегетації коренеплодів виконують передзбиральне розпушування міжрядь на глибину 12-14 см з використанням культиваторів, обладнаних долотоподібними робочими органами.

На період збирання густота цукрових буряків має становити 115-120 тис. рослин на га для зони достатнього зволоження, 100-110 – для нестійкого і 95-100 тис. рослин на га для зони недостатнього зволоження з поправкою на гібрид.

КАРТОПЛЯ

Догляд за рослинами картоплі складається з таких технологічних операцій як розпушування міжрядь агрегатами з активними (мають привід від ВВП, гідросистеми, пневмосистеми чи електрообладнання трактора) чи пасивними робочими органами, знищення бур’янів, формування гребенів певної форми й дрібногрудочкової структури ґрунту в них, боротьба з бур’янами.

При гребеневому способі вирощування картоплі поле розпушують на 8-10-й день після садіння культиваторами, обладнаними стрілчастими лапами і лапами-бритвами. Наступного разу ґрунт розпушують універсальними стрілчастими лапами тоді, коли паростки картоплі проростають на довжину 3-4 см. При цьому глибина обробітку повинна бути 10-12 см. Якщо випадають дощі, ущільнюється ґрунт і проростають бур’яни, то проводять третю міжрядну культивацію розпушувальними лапами на глибину 7-8 см.

Підгортання картоплі проводять з метою присипання ґрунтом основи стебел рослин з одночасним розпушуванням верхнього шару ґрунту. При підгортанні картоплі нижня частина стебел з усіх боків присипається ґрунтом, що при наявності достатньої кількості вологи сприяє утворенню столонів. У посушливі роки багаторазове підгортання рослин картоплі шкідливе, тому що призводить до збільшення випаровування вологи з розпушеного ґрунту.

У регіонах з надмірним зволоженням за допомогою підгортання картоплі можна регулювати водно-повітряний та температурний режими ґрунту. Після підгортання поверхня ґрунту залишається гребенистою, краще обігрівається та випаровує більше вологи. Збільшення площі поверхні після підгортання сприяє усуненню надлишків вологи у ґрунті.

СОЯ

На посівах сої можна застосовувати комплекс механічних прийомів знищення бур’янів: боронування до і по сходам, культивацію міжрядь, боронування і підгортання в рядках у період догляду.

Застосувавши досходове і післясходове боронування, у посівах сої знищують 40-80% проростків бур’янів.

У наступні фази (до змикання рослин у міжряддях) застосовують культивації міжрядь стрілчастими універсальними лапами на глибину 6-8 см з прополювальними борінками або присипають відвальчиками, що дозволяє придушити сходи бур’янів і в рядках сої.

Міжрядні обробітки мають великий вплив на ріст і розвиток сої. Кількість міжрядних обробітків визначають, враховуючи такі фактори як стан ґрунту, наявність бур’янів та кількість опадів. Поряд зі знищенням бур’янів вони створюють більш сприятливий повітряний режим у прикореневій зоні, що посилює діяльність бульбочкових бактерій. Обробітки міжрядь на глибину 5-6 см проводять із появою бур’янів, а також у разі запливання ґрунту після поливань або інтенсивних дощів.

СОНЯШНИК

При вирощуванні соняшнику та інших олійних культур кількість та інтенсивність міжрядних обробітків залежить від забур’яненості посівів. Міжрядний обробіток соняшнику потрібно розпочинати після утворення рядків.

На чистих посівах впродовж періоду вегетації достатньо однієї міжрядної культивації розпушувальними лапами на глибину 8-10 см. На забур’янених площах слід провести повторну культивацію прополювальними лапами на глибину 5-6 см. На середніх та важких за механічним складом ґрунтах міжрядні обробітки проводять незалежно від забур’яненості посівів.

Наступний обробіток виконують через 12-15 днів після попереднього. При виконанні наступних обробітків глибину зменшують, щоб не пошкодити кореневу систему рослин, які залягають близько до поверхні ґрунту. Для цього застосовують прополювальні або стрілчасті універсальні лапи. Глибина другого міжрядного обробітку повинна бути приблизно 6-8 см, а третього і (за необхідності) наступних – 4-6 см.

На сьогодні просапні культиватори широко представлені як вітчизняними виробниками, такими як ВАТ «Червона Зірка» (КРНВ-4,2-04, КРНВ-5,6-04), ВАТ «Галещина машзавод» (КП-5,6 «Козак Процюк»), ВАТ «Ірпіньмаш» (КУН-8,1), так і закордонними фірмами – Kverneland Group (Kulticrop), Sfoggia (Sfoggia Thema), Harriston (Row Crop Harriston) та ін. Всі ці культиватори мають ширину захвату, кратну ширині захвату просапних сівалок. Вони комплектуються різними змінними робочими органами, які залежно від структури і стану грунту, а також біологічної особливості культури дають можливість якісно виконувати міжрядний обробіток та знищення бур’янів.

В. Васильченко, к. т. н., доцент; В. Опалко, ст. викладач

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2011