Плямистості листя суниці та заходи обмеження їх розвитку

24

Суниця (Fragaria L.) цінна високими смаковими, поживними, лікувальними і дієтичними властивостями плодів. Суниця першою відкриває сезон свіжих ягід. Вони особливо багаті на цукри, органічні кислоти, пектин, вітаміни (С, Р, Bg, В2, Е, К) і мінеральні елементи (калій, фосфор, кальцій, натрій, магній, залізо, йод). Споживають ягоди свіжими і в переробленому вигляді. Урожайність і якість суниці залежать від місця її вирощування, погодних умов року, сорту, способу вирощування та догляду за рослинами під час вегетації. В останньому випадку важливе значення має контроль найпоширеніших хвороб цієї ягідної культури – білої і бурої плямистостей. У роки масового розвитку цих хвороб втрати урожаю можуть перевищувати 10-15%. Висока шкідливість плямистостей пояснюється, зокрема, співпадінням початку їх розвитку з періодом закладання і формування плодових бруньок суниці.

Біла плямистість (збудник – гриб Ramularia tulasnei Sacc.) проявляється переважно на листках, рідше – на черешках, квітконосах і плодоніжках. Розвиток хвороби починається з утворення на молодих листках округлих пурпурових плям (рис. 1). Згодом центр плям світлішає, а навколо них залишається червоно-бура облямівка (рис. 2). Розмір плям без облямівки становить 1-2 мм.

Уражена тканина (світла пляма) може випадати з утворенням дірчастості листків, що не характерно для інших плямистостей (рис. 3). Облямівка при цьому залишається. Плями часто зливаються. Це призводить до суттєвого зменшення асиміляційної поверхні і відмирання листків. На інших органах плями часто видовжені. При сильному розвитку хвороби на черешках, квітконосах і плодоніжках утворюються перетяжки і вони надламуються.

Появу перших симптомів можна спостерігати вже на початку росту суниці. Масовому розвитку хвороби сприяє температура 18-23°С, відносна вологість повітря вище 85%, наявність крапельної вологи на листках і загущеність насаджень, важкі ґрунти з надлишком органічних речовин.

Джерелом інфекції білої плямистості суниці є живе і відмерле уражене листя. Навесні на плямах формується конідіальне спороношення у вигляді слабкого білого нальоту (рис. 4). Поширюючись по насадженнях, конідії призводять до первинного зараження суниці. Вони здатні проростати навіть без крапельної вологи при температурі вище 5°С, тобто одночасно з відновленням росту суниці.

У рослині гриб R. tulasnei поширюється по міжклітинниках і пронизує весь листок, спричиняючи структурні і фізіологічні зміни клітин. Руйнування хлоропластів під дією токсичних метаболітів патогена призводить до появи видимих некрозів (червоно-бурий колір облямівки) (рис. 5). Уражені клітини паренхіми здавлюються під тиском сусідніх здорових, а згодом – відмирають.

Бура плямистість суниці (збудник – гриб Marssonina potentillae f. fragariae (Lib.) Ohl) інтенсивно розвивається в основному на добре розвинених листках, рідше – на черешках і вусиках. На листках формуються округлі або неправильної форми, розпливчасті або обмежені жилками плями. Спочатку вони пурпурові або червоно-бурі, згодом – бурого кольору. Середина плям світліша (рис. 6-7). При сильному розвитку хвороби плями зливаються, а тканини листків відмирають (рис. 8). На черешках і вусиках плями дрібні, дещо видовжені.

На плямах з верхнього боку утворюються чорні подушечки – конідіальне ложе збудника хвороби. Поширюються конідії вітром і комахами. Сприяє цьому випадіння дощу або роси, оскільки вода розмочує конідіальне ложе. Крім цього, конідії гриба проростають лише у краплині води при температурі вище 8-10°С. Тому розвиток хвороби посилюється у вологі періоди року або в умовах зрошення і пригнічується – у посушливі.

Зимує збудник бурої плямистості суниці у вигляді міцелію на уражених відмерлих і зелених листках або в стадії конідіального спороношення під епідермісом.

При обліку хвороб суниці оглядають 100 рослин по 10 підряд в одному рядку у 10 різних місцях ділянки. Визначають поширення (Р, %) і розвиток (R, %) кожної хвороби окремо за формулами:

P = n/N 100; R = ∑n*b/N*4*100

де n – кiлькiсть уpaжених хвopoбoю рослин (шт.),

N – зaгaльнa кiлькiсть oблiкoвих рослин (шт.),

n*b – сумa дoбуткiв кiлькoстi уражених рослин нa  вiдпoвiдний бaл уpaження,

4 – нaйвищий бaл шкали (табл. 1). Порогом шкідливості плямистостей листя вважається 10-15% уражених рослин у період плодоношення. Саме в цей час, як правило, розвиток хвороб досягає свого максимального значення, а застосування фунгіцидів не допускається. Тому головними ланками у захисті цієї культури від білої і бурої плямистостей є профілактичні заходи і вирощування стійких сортів.

Для профілактики розвитку плямистостей навесні проводять збирання і видалення з насаджень сухого листя з наступним розпушенням ґрунту для загортання залишків відмерлих рослин.

Рекомендовані проти білої і бурої плямистостей суниці фунгіциди застосовують перед цвітінням і (або) після масового цвітіння (табл. 2). Строк від останньої обробки рослин цими препаратами до збирання врожаю повинен становити не менше 7 днів.

Витрата робочої рідини становить 600-800 л/га, а обприскування спрямовують на рядок з двох сторін. Невеликі ділянки суниці можна обприскувати 1%-м розчином бордоської рідини. Оскільки це препарат контактної дії, то проти плямистостей обов’язково обробляють нижню сторону листка, звідки через продихи збудники хвороби проникають у рослину. Кількість обробок бордоською рідиною збільшують до трьох: на початку відростання листків, перед бутонізацією і після збирання врожаю.

О.П. Дерменко, к. с.-г. н., кафедра фітопатології НУБіП України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2013