Оптимізація внесення фосфорних добрив

71
Часто наші аграрії через відсутність потрібної сільськогосподарської техніки в господарстві чи взагалі на ринку або ж через її велику вартість змушені вдаватись до власних винаходів і модернізацій, покладаючись на свою кмітливість. З роботою одного із таких агрегатів, який вже успішно працює в ТОВ «Колос» Великомихайлівського району Одеської області, обробляючи грунт разом з одночасним внесенням добрив, пропонуємо ознайомитись в данній статті.

Не секрет, що оптимальний ріст і розвиток рослин в значній мірі залежить від забезпеченості поживними речовинами, серед яких важливу роль відіграють мінеральні добрива. А фосфор, як відомо, є одним з найважливіших елементів, необхідних для життєдіяльності всіх живих організмів. Після органічної речовини і азоту він часто є найбільш дефіцитною сполукою під час росту та розвитку сільськогосподарських культур.

– Загальний вміст фосфору може значно коливатися залежно від гранулометричного складу ґрунту, ступеня його окультуреності, генезису та особливостей материнської породи, – розповідає директор підприємства Юрій Вікторович Яловчук. При цьому поверхневі горизонти зазвичай містять більше загального фосфору, ніж більш глибокі, незалежно від виду і складу ґрунту.

– Також відомо, – продовжує керівник, – що рослини особливо чутливі до нестачі фосфору на початку їх росту і розвитку. Адже в цей час коренева система ще недостатньо розвинена і слабко засвоює даний поживний елемент. Втім не потрібно забувати і про потребу рослин у фосфорі при їх подальшому розвитку, коли коріння проростає у глибші шари ґрунту. Тут постає питання: як «доправити» добриво в потрібне місце?

Загальновизнаний факт, що наявні у ґрунті фосфорні добрива сприяють росту коріння в напрямку їх розташування. Тому розкидання фосфору по всій площі без його заробляння не дає позитивного ефекту, особливо у посушливий період, коли поверхневий шар ґрунту повністю висихає. А враховуючи, що фосфор у ґрунті рухається дуже повільно, очікувати великої віддачі від поверхневого удобрювання не можна, адже коріння зосереджуватиметься неподалік від поверхні, де ґрунти часто висихають. Такі рослини будуть значно важче переносити посуху і страждатимуть перш за все від нестачі поживних речовин. А тому, враховуючи ще й постійне подорожчання вартості добрив, аграрії змушені вдаватися до раціональніших методів їх використання, шукаючи оптимальні шляхи і норми внесення.

– Так, більш дієвим на практиці зарекомендувало себе внесення добрив під оранку чи глибоке дискування. Однак і цей спосіб все ж не є оптимальним, тому я почав шукати нові методи внесення фосфорних добрив, одним з яких є локальне розміщення гранул у ґрунті. Але тут важливо пам’ятати, що коріння рослин цілеспрямовано розвивається у напрямі розміщення фосфору, – акцентує керівник. – Тож якщо поряд із насіниною внести його дуже багато, корені не проростатимуть на більшу глибину. Отож я вирішив розділити норму добрив і внести їх у два прийоми – під час сівби на глибину залягання насіння, а також в більш глибший шар під час основного обробітку ґрунту. Адже мені потрібно було, аби фосфор забезпечував добрий розвиток кореневої системи у профілі ґрунту на глибину, де рослина зможе краще переживати засушливі періоди і матиме надійніший доступ до вологи і поживних речовин. Крім того, добре фосфорне живлення на глибині також сприятиме кращій перезимівлі рослин.

1. Модернізований культиватор Horsch Tiger 4 MT з бункерами для внесення добрив

Таким чином, здатність фосфору спонукати коріння рости у певному напрямі (в даному випадку в глибину) я вирішив використати, відкладаючи додаткове глибоке «депо» з добривами. Та для того, щоб провести цей прийом, потрібна була відповідна техніка, якої в нас не було. Втім, у розпорядженні господарства ми мали чотириметровий культиватор Horsch Tiger 4 MT. По суті цей агрегат представляє комбінацію важкої дискової борони та глибокорозпушувача. Його я і вирішив модернізувати, аби мати змогу одночасно з культивацією вносити добрива в глибші шари ґрунту. Для цього ми власними силами на центральній рамі культиватора встановили бункери для добрив (фото 1) та підвели від них до кожної стійки трубопроводи, по яким добрива можуть подаватися на задану глибину обробітку грунту (фото 2, 3).

2, 3. По трубопроводах добрива подаються на задану глибину обробітку грунту

Далі залишалося вирішити питання подачі гранул в трубопровід. Цю проблему ми розв’язали завдяки встановленню попереду культиватора додаткового привідного залізного колеса з зубцями (фото 4, 5), яке під час руху агрегата обертається від контакту з землею і за допомогою ланцюгового механізму приводить в рух дозуючий механізм, що розташований в бункері. Таким чином, цей винахід дозволив нам вносити добрива тільки під час руху культиватора і «прив’язати» норму внесення до швидкості руху. Тобто чим швидше рухається агрегат, тим скоріше обертається колесо і відповідно збільшується швидкість подачі добрив в трубопровід (фото 6, 7), а норму подачі можна регулювати заслінкою біля бункера.

4, 5. Додатково встановлене привідне колесо приводить в рух дозуючий механізм, що розташований в бункері

Отож ми разом з керівником господарства мали можливість спостерігати роботу модернізованого агрегату на полі, де планувалося вирощувати озимий ріпак. Загальна передпосівна технологія на даному полі включала декілька операцій.

6, 7. Цей винахід дозволив «прив’язати» норму внесення добрив до швидкості руху

– Передусім після збору попередника – пшениці – ми проводимо дискування, – продовжує розмову Юрій Вікторович. – Далі чекаємо деякий час, даємо можливість бур’янам прорости.

8. Відразу після проходження культиватора поле коткується

Після цього проводимо глибоке рихлення грунту модернізованим культиватором разом із внесенням подвійного суперфосфату на глибину 25 см і відразу коткуємо (фото 8). В поточному році норма внесення даного добрива в нас склала 130 кг/га. Втім, вона не є фіксованою. В подальшому, аби вносити оптимальні норми під запланований урожай, ми плануємо робити хімічний аналіз ґрунту. Після коткування ми знову чекаємо проростання бур’янів і проводимо передпосівну культивацію, а за нею і посів з другим внесенням добрив – нітроамофоски (N16P16K16) в нормі 50–60 кг/га на глибину залягання насіння. Таким чином рослини отримують певну норму необхідних елементів на ранніх стадіях росту, і далі, розвиваючись, коріння спрямовується в глибші шари ґрунту, де розміщено основні запаси добрива і вологи, – підсумовує директор.

Отож даний винахід є вдалим прикладом того, що сучасний аграрій не зупиняється на шаблонних методах вирощування, а постійно перебуває у пошуку нових, більш раціональних технологій.

Спілкувався Сергій Кондратюк

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2014